Важливі законопроєкти. Випуск 7: контроль за лобіюванням та відкладення земельної реформи

Важливі законопроєкти. Випуск 7: контроль за лобіюванням та відкладення земельної реформи

Photo: ua.depositphotos.com / ver0nicka
29 Грудня 2023
FacebookTwitterTelegram
1129

Огляд законопроєктів, зареєстрованих з 11 до 24 грудня.

Протягом двох попередніх тижнів у ВРУ було зареєстровано 23 проекти постанов і 48 законопроєктів. Автором одного законопроєкту є Президент України, десятьох – Кабмін, решти 37 – народні депутати. Протягом двох тижнів особливу увагу законотворці приділили антикорупційним заходам. Про це – законопроєкти про доброчесне лобіювання та контроль за міжнародною фінансовою допомогою українським підприємствам. Також серед важливих тем цього періоду було підвищення соціального захисту військових. 

Пільги та соціальні гарантії для військових та членів їхніх сімей

Законопроєкт №10329 пропонує зміни до закону про грошове забезпечення військовослужбовців, які лікуються через поранення, пов’язані з захистом Батьківщини. Він пропонує законодавчо закріпити норми, які зараз регулюються Постановою КМУ, а саме: у закон буде додано право військових отримувати виплати за військові травми не тільки під час перебування в стаціонарі, але й за період переміщення до лікарняного закладу або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, а також буде вказана сума щомісячної додаткової винагороди (40-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб; з 2024 року – 120 тис. грн, зараз цей розмір визначається вищезгаданою постановою і становить 100 тис. грн). Перенесення цих норм з постанови у закон важливе тому, що внести зміни у закон важче (розгляд законопроєкту передбачає декілька читань і обговорення у комітетів і в сесійній залі), ніж змінити Постанову КМУ. 

Додатково законопроєкт передбачає виплату цієї винагороди з дня отримання поранення та у разі повторних перебувань військовослужбовця на стаціонарному лікуванні через раніше отримане поранення. 

Законопроєкт №10330 пропонує збільшити прив’язку військових пенсій до поточного грошового забезпечення військових. Однак експерти попереджали, що така прив’язка може суттєво збільшити видатки бюджету, адже будь-яке підвищення грошового забезпечення чинних військовослужбовців призводить до зростання пенсій військових. Останні роки уряд намагався обійти цей зв’язок, підвищуючи не саму зарплату військовослужбовцям, а, наприклад, нараховуючи надбавки. Законопроєкт пропонує закрити цю «лазівку» і враховувати для розрахунку пенсій повну виплату чинним військовослужбовцям. Отже, твердження автора, що ухвалення законопроєкту не призведе до збільшення видатків державного бюджету, не відповідає дійсності. Зважаючи на складну поточну ситуацію з державними фінансами, зараз ухвалення цього законопроєкту недоцільне.

Метою законопроєкту №10343 є впровадження стандартів НАТО у медичному забезпеченні Збройних Сил України. Закон розширює повноваження Міністерства оборони, зокрема він передбачає, що міністерство на основі стандартів НАТО має затверджувати клінічні протоколи, табелі матеріально-технічного оснащення та стандарти надання домедичної та медичної допомоги під час бойових дій та під час підготовки сил безпеки та оборони. 

Законопроєкти 10353 і 10354 запроваджують для учасників бойових дій, призваних під час мобілізації, родичів загиблих, а також осіб, чиї транспортні засоби пошкоджені внаслідок військової агресії, звільнення від податку на додану вартість та акцизного податку на ввезення легкового та вантажного транспорту на період дії воєнного стану та рік після його завершення. Пільгою також можуть скористатися українці, які передали своє авто військовим підрозділам. Відповідно до проєкту, з такою пільгою можна буде ввезти в Україну лише один транспортний засіб на людину. Звільнення від оподаткування не стосується товарів, які походять з країн-окупантів (агресорів) щодо України. Шанси на ухвалення цього законопроєкту невеликі, оскільки запровадження його норм призведе до зменшення надходжень до державного бюджету України, і оцінити ці втрати наразі неможливо (в пояснювальній записці відсутня інформація про приблизну кількість осіб, які можуть скористатися пільгами із ввезення транспортних засобів). На нашу думку, встановлення подібних пільг недоцільне, адже воно відкриває значні можливості для зловживань. Якщо є бажання підтримати військовослужбовців чи осіб, постраждалих від російської агресії, це можна зробити за допомогою прямих грошових виплат.

Захист ВПО від колекторів

Законопроєкт №10333 пропонує захистити від колекторів вимушено переміщених осіб (ВПО), які зареєстровані як безробітні або втратили працездатність через воєнні події, або у яких житло зруйноване чи непридатне для проживання. Проєкт стосується лише тих ВПО, чиї договори про споживчий кредит укладені до запровадження воєнного стану. Для такого захисту ВПО мають подати кредитодавцю підтверджувальні документи (інформація про статус безробітного, висновок органів медикосоціальної експертизи у разі втрати працездатності, довідка про статус ВПО, відомості про зруйноване або непридатне для проживання житло).

З одного боку, цей законопроект полегшить фінансове становище вразливих груп ВПО, фактично дозволивши їм не виплачувати споживчі кредити. З іншого боку, ухвалення законопроєкту може спричинити втрати для банків та фінансових компаній (зростання обсягу «поганих» кредитів). Станом на 1 травня 2023 року обсяг кредитів населенню (окрім іпотеки та кредитів на авто) становив 107 млрд грн, із них 28% були проблемними порівняно з 9% станом на початок 2022 року, тож потенційно може йтися про «списання» до 30 млрд грн. Законодавчий захист від колекторів може призвести до порушення кредитної дисципліни навіть тих ВПО, хто здатен виплачувати кредит, та до погіршення умов кредитування для всіх фізосіб. 

Регулювання лобістської діяльності

За допомогою розробленого НАЗК законопроєкту про доброчесне лобіювання (№10337) уряд планує встановити чіткі правові рамки для цього процесу. Проєкт спрямований на регулювання взаємодії між лобістами (суб’єктами лобіювання), органами влади (об’єктами лобіювання) і заінтересованими сторонами (наприклад, бізнесом).  Головні положення документу:

  1. Визначення термінології: адвокація (відстоювання суспільних інтересів, що не має на меті отримання прибутку), суб’єкти (юридичні чи фізичні особи, що здійснюють лобіювання в інтересах клієнта), об’єкти лобіювання (державні та місцеві органи влади), предмет (нормативно-правові акти), лобіювання (вплив суб’єкта на об’єкт з використанням методів лобіювання), методи (включають пряму чи опосередковану комунікацію, підготовку та розповсюдження пропозицій, участь у заходах під час розроблення актів, запрошення для участі у зустрічах, а також організацію публічних заходів та інформаційних кампаній) та ін. 
  2. Обмеження застосування закону: Дія закону не поширюється на дипломатичні установи, медіа, політичні партії, асоціації місцевого самоврядування, наукову діяльність та діяльність, пов’язану з міжнародною технічною допомогою. Також закон не стосуватиметься адвокації.
  3. Створення Реєстру прозорості: запроваджується Реєстр, який містить інформацію про лобістів та їхню звітність. Дані Реєстру є відкритими, за винятком особистих даних.
  4. Принципи лобіювання: Встановлюються принципи законного, прозорого, підзвітного, відповідального, професійного та етичного лобіювання.
  5. Обмеження лобіювання: Забороняється лобіювання у визначених випадках, таких як судові рішення, введення воєнного стану тощо.
  6. Статус суб’єкта лобіювання: Особа отримує статус з моменту внесення відомостей про неї до Реєстру прозорості.
  7. Клієнти лобістів: Закон обмежує право громадян та юридичних осіб держави-агресора бути клієнтами лобістів.
  8. Права та обов’язки лобістів: Закон визначає права та обов’язки лобістів, включаючи звітність та дотримання етичних стандартів.
  9. Моніторинг та виконання: Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) моніторить виконання закону та веде Реєстр прозорості.
  10. Терміни та порядок введення в дію: Закон набирає чинності через чотири місяці з дня публікації та починає діяти одночасно зі створенням Реєстру прозорості.

Крім того, уряд вже зареєстрував законопроєкт 10373 про відповідальність за порушення закону про лобіювання та має прийняти Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання.

Фінансова звітність для підприємств, пов’язаних із міжнародною фінансовою допомогою

Урядовий проєкт №10339 встановлює вимогу до юридичних осіб, які отримують та використовують міжнародну фінансову допомогу, подавати фінансову звітність до Міністерства фінансів. Для цього планується створити автоматизовану інформаційну систему. Також Мінфін встановить критерії для аудиторських компаній, які можуть надавати послуги таким юридичним особам.

Метою проєкту є забезпечення ефективного та прозорого використання коштів фінансової допомоги. Водночас законопроєкт накладає додатковий бюрократичний тягар на юросіб, які отримують міжнародну допомогу. Крім того, хоча у Пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про підприємства, які отримують міжнародну фінансову допомогу, під запропоновані проєктом визначення і вимоги можуть потрапити громадські об’єднання, які отримують грантові кошти та фінансування від іноземних донорів. Тому потрібно уточнити, які юридичні особи потраплять під дію цього закону в разі його ухвалення. 

Земельна реформа

У Верховній Раді (проєкти 10366 і 10369) пропонують відкласти другий етап введення земельної реформи, якою передбачено, що з 1 січня 2024 року купувати землю зможуть юридичні особи, а громадяни України зможуть купувати до 10 тис. га землі (зараз до 100 га). Першим законопроектом передбачено введення другого етапу з 1 січня 2025 року. Другим пропонується залишити обмеження в розмірі 100 га в одні руки до кінця військового стану і двох років після його завершення. Але при цьому юридичні особи будуть допущені до ринку з 2024 року. Автори обох законопроєктів зазначають, що збільшення лімітів продажу земельних ділянок недоцільне у військовий період. Наприклад, тому, що багато потенційних покупців землі зараз можуть перебувати у лавах Збройних Сил України.

Реформування обігу підакцизних товарів

Законопроєкт №10346 про держрегулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального пропонує переписати чинний закон. Серед головних нововведень: 

  • Запровадження ліцензування діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини. Таким чином уряд контролюватиме увесь процес виробництва тютюнових виробів з моменту вирощування та ферментації сировини до кінцевого продажу цигарок, що має зменшити тіньовий ринок тютюнових виробів. 
  • Прив’язка штрафів та плати за ліцензії у цій сфері до розміру мінімальної заробітної плати (зараз встановлюються в абсолютних величинах). Наприклад, на сьогодні річна плата за ліцензію на право оптової торгівлі спиртом становить 500 тис. грн, а законопроєкт пропонує встановити її у сумі 85 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2023 це становило б 570 тис. грн). Відповідно, з кожним роком (або із зміню розмірів мінімальної зарплати) зростатимуть і щорічна плата за ліцензії, і штрафи за недотримання ліцензійних умов.
Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний