Велике оновлення: ККД депутатів за вісім сесій роботи Ради

Важливий дисклеймер

На ККД депутатів впливають лише результати голосування за реформаторські й антиреформаторські закони, перелік яких можна знайти у таблиці «Індексу реформ» (див. Методологію). Ми розуміємо, що це не єдиний критерій оцінки діяльності народного депутата чи депутатки. Вичерпний перелік обов’язків нардепа/ки наведено у законі «Про статус народного депутата». Крім того, важливо зважати на репутацію того чи іншого народного обранця: наявність фактів недоброчесної поведінки, як-от участь у корупційних скандалах чи підкуп виборців, порушення при декларуванні тощо.

Оскільки врахувати всі фактори в одному рейтингу неможливо, ми сконцентрувалися на підтримці народними депутатами важливих змін економічних і суспільно-політичних «‎правил гри» в країні.

Щоб дізнатися більше про народного депутата, ми заохочуємо користуватися різними джерелами інформації: журналістськими розслідуваннями, аналітичними продуктами інших громадських рухів. Наприклад, громадський рух «ЧЕСНО» створив портал Політхаб, де зібрав біографії багатьох українських політиків включно з фактами їхньої недоброчесної чи злочинної поведінки та голосування за шкідливі законопроєкти.

Ключові висновки:

• Парламент загалом зберігає середній рівень ККД 67±0,5% (100% ККД отримує той депутат/ка, які голосують «За» всі реформи та не голосує «За» жодну з антиреформ).
• До топ-3 за підтримкою реформ потрапили новачки Верховної Ради від фракції Слуга Народу: Олександр Васюк, Валентина Короленко та Олександр Божков. Вони заробили від 97 до 100% корисності (але для них враховувалися голосування лише за останню і неповну передостанню сесії, після того, як ці депутати склали присягу). 
• Андрій Кожем’якін (Батьківщина), Сергій Льовочкін (ПЗЖМ), Олександр Пономарьов (ПЗЖМ), Федір Христенко (екс-ОПЗЖ, а тепер позафракційний), Степан Івахів (За майбутнє) і Вадим Столар (Відновлення України) мають ККД менше 10%. Лідери антирейтингу залишаються незмінними протягом усіх сесій роботи парламенту.
• Група реформаторів (ККД 89% або вище) від шостої до восьмої сесії скоротилася з 90 до 84, помірних реформаторів побільшало з 233 до 247, а антиреформаторів (з ККД нижчим від 40%) стало 74, що на 3 менше, ніж у попередньому рейтингу.
• Фракція Слуга народу протягом всіх сесій має стабільний ККД 83-85%. Депутатська група Довіра останні кілька сесій тримає рівень ефективності 62-68%, тоді як Голос із початку скликання знизив свій ККД з 70% до 63%. Європейська Солідарність почала в середньому підтримувати реформи на 53-55% порівняно з 45% на другій та 58% на третій сесії. Решту фракцій і груп можна назвати антиреформаторськими: Відновлення України має ККД 34-40%, За майбутнє 30-39%, Батьківщина – 28-32%, а на останньому місці ПЗЖМ – 14-25%.
• Помітно збільшився ККД двох груп, які утворилися із забороненої проросійської фракції ОПЗЖ: Відновлення України і ПЗЖМ. Це може свідчити або про страх депутатів голосувати не так, як фракція монобільшості Слуга Народу, або про існування домовленості про обмін голосів на зниження уваги органів правопорядку до нардепів зрадницької партії. 

Як видно з рис. 1, після «турборежиму» та наступного зниження реформаторської активності, з 5 сесії Рада вийшла на більш-менш стабільний темп ухвалення реформ. Виділяється за кількістю реформ 7 сесія, під час якої почалося повномасштабне вторгнення. Під час цієї сесії парламент ухвалив 70 реформаторських законів, із яких 63 увійшли до рейтингу (див. пояснення в методології). 

Упродовж восьмої сесії, яка тривала з вересня 2022 по лютий 2023 року, парламент ухвалив 46 законів, які увійшли до Індексу реформ (ще кілька станом на 1 березня очікували підпису президента). 

Після підрахунку накопичувального рейтингу за всі сесії виявилося, що депутати в середньому підтримували реформи на 67,5%. Такий показник доволі сталий для цього  складу парламенту – за шосту сесію він становить 67,0%, а за сьому – 67,3%. Далі розглянемо рейтинг окремих депутатів та фракцій.

Перші три місця у рейтингу ефективності посіли «‎новенькі»‎ нардепи, які склали присягу в 2022 році. Усі вони представляють фракцію ‎Слуга Народу. Це Олександр Васюк (ККД 100%), Валентина Короленко (99%)  та Олександр Божков (97%). 

Раніше ми також помічали, що на верхівці рейтингу опинялися народні депутати, які склали присягу відносно нещодавно і, вочевидь, не встигли «зіпсувати свою карму». Точніше оцінити ефективність цих нардепів допоможуть дані за майбутні сесії.

На четвертій сходинці з невеликим відривом від першої трійки (рейтинг 96%) опинилися чотири депутати від Cлуги Народу: Сергій Козир, Олександр Пасічний, Владлен Неклюдов та Сергій Кострійчук. Ці нардепи потрапляють на верхівку рейтингу не вперше — за результатами сьомої сесії вони також були у топ-5. Але якщо Пасічний і Неклюдов у парламенті з самого початку скликання, то Козира і Кострійчука можна вважати відносними новачками, оскільки вони потрапили до Верховної Ради у листопаді 2021 року.

П’яте місце у рейтингу (95% ККД) посіли вісім нардепів, всі — від Cлуги Народу: Микола Стефанчук, Олександр Салійчук, Сергій Штепа, Володимир Гевко, Мар’яна Безугла, Ігор Копитін, Павло Мельник та Віталій Войцехівський. Їх можна назвати послідовними прихильниками голосувань за реформаторські законопроєкти, оскільки за результатами минулої сесії всі вони входили до топ-5 за ККД.

Менше 10% ККД набрали шість народних депутатів: Андрій Кожем’якін (Батьківщина, 9%), Сергій Льовочкін (ПЗЖМ, 8%), Олександр Пономарьов (ПЗЖМ, 7%), Федір Христенко (позафракційний, 4%), Степан Івахів (За майбутнє, 4%) і Вадим Столар (Відновлення України, 2%).

Ці депутати — незмінні аутсайдери у рейтингу ефективності. За результатами усіх минулих сесій вони також посідали найнижчі місця.

Крім того, протягом двох минулих сесій дванадцять депутатів-аутсайдерів рейтингу втратили свої мандати, а тому не увійшли до сьогоднішнього рейтингу. Двоє з цих нардепів були позафракційні (Андрій Деркач та Дмитро Шенцев), а десять входили до ОПЗЖ, як-от Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Ілля Кива та інші.

Реформатори, помірні реформатори і антиреформатори

За рівнем підтримки ми ділимо депутатів на три групи:

• реформатори – ефективність від 100% до 89% включно,
• помірковані реформатори – від 88,99 до 40% включно,
• антиреформатори – до 40%.

Після шостої сесії, яка закінчилася у січні 2022 року, серед чинних народних депутатів до групи реформаторів входив/ла 90 депутат чи депутатка. Всі вони, крім позафракційного Романа Сохи, належать до фракції Слуга Народу. Проте після сьомої і восьмої сесій кількість реформаторів зменшилася до 84 (усі – з фракції СН). 

П’ятнадцять депутатів після VI сесії повністю вибули зі списку реформаторів: Роман Каптєлов, Дмитро Костюк, Марина Нікітіна, Артем Культенко, Артем Кунаєв, Галина Михайлюк, Ігор Кривошеєв, Роман Соха, Сергій Бабак, Ольга Коваль, Артем Чорноморов, Олександр Маріковський, Євгенія Кравчук, Ігор Василів, Олена Шуляк (вони перейшли до умовних реформаторів). Решта з топ-категорії  або були в ній із самого початку, або увійшли до неї за результатами голосувань упродовж сьомої чи восьмої сесії.

Сім депутатів стали реформаторами і зберігають свої позиції протягом останніх двох сесій. Це Олександр Васюк, Валентина Короленко, Олександр Божков, Антон Швачко, Тетяна Скрипка, Володимир Захарченко, Ростислав Тістик і Олег Арсенюк.

Кількість антиреформаторів також знизилася – з 77 після шостої сесії до 74 після восьмої. Абсолютна більшість противників реформ перебувають на нижчих щаблях рейтингу постійно. Шестеро депутатів перейшли до групи умовних реформаторів, натомість до групи антиреформаторів за результатами восьмої сесії приєдналися три депутати – Анатолій Урбанський (За майбутнє), Леся Василенко і Кіра Рудик (Голос).

Найбільше серед антиреформаторів представників фракцій ПЗЖМ і Батьківщини — по 21 (рис. 3).

Група умовних реформаторів розширилася з 233 до 247 нардепів, переважно за рахунок переходу з реформаторської групи.

Як фракції підтримували реформи з 2019 року

Оцінимо результати роботи фракцій після кожної сесії (рис. 4).

У Слуг народу ККД майже не змінювався протягом усього часу їхньої роботи і залишався від 83 до 85%.

Група Довіра почала свою роботу з 48% ефективності і поступово збільшила її до 68%. Тобто вони досить часто голосують в унісон зі Слугами за змінотворчі закони.

Голос навпаки поступово знизив свій ККД з 71% після другої сесії до 63% після восьмої.

Після другої і третьої сесії Європейська Солідарність набрала 45% і 58% корисності. Впродовж наступних сесій фракція утримувала рівень 53-55%.

Депутатська група Відновлення України, учасниками якої переважно є нардепи  забороненої проросійської фракції ОПЗЖ, з другої по сьому сесію в середньому набирала лише 34-39% ККД. Проте за восьму сесію цей показник виріс до 40%.

Подібна тенденція проявилася і у антиреформаторської депутатської групи ПЗЖМ, яку також створили колишні учасники ОПЗЖ – якщо раніше вони були ефективні на 14-19%, то після восьмої сесії цей показник виріс до 25%. Можливе пояснення: (1) те, що депутати від Відновлення України і ПЗЖМ почали більше боятися голосувати не так, як це робить СН (без участі яких неможливо набрати 225 голосів); або (2) домовилися обміняти свої голоси на те, щоб правоохоронні органи чи РНБО менше «чіпали» депутатів зрадницької партії.

Депутатська Група За майбутнє почала каденцію з ККД 39%, а впродовж двох наступних сесій знизила його до 30%. Протягом четвертої-восьмої сесій вона вийшла на рівень 33-38%, що все одно відповідає категорії антиреформаторів.

Ще одна фракція з групи противників реформ – це Батьківщина, ККД якої коливається від  28 до 32%.

Ефективність депутатів за напрямками реформ

В залежності від сфери, яку змінює закон, аналітики Індексу реформ відносять його до однієї або декількох із 30 категорій, як-от «Держзакупівлі» чи «Банківський сектор». Ми також користуємося цим розподілом, щоб порівняти, як фракції підтримували той чи інший напрям змін.   

Слуги народу підтримували на 76% і вище всі категорії реформ, крім «Енергетичної незалежності» і «Конкурентної політики», де вони набрали 67% і 16%, відповідно. Конкурентна політика загалом отримала найменшу підтримку від парламентарів, тоді як найохочіше депутати підтримували реформи у сфері соцзахисту (20 законів) та культури (2 закони).

Довіра підтримує кожен із напрямків реформ на 51-80%, але помітно більше підтримує закони у категоріях «Валютне регулювання» (83%) та «Корпоративне управління» (91%). У чотирьох категоріях – «Податковій системі», «Держзакупівлях», «Управлінні держборгом» та «Конкурентній політиці» – депутати «Довіри» мають ККД менше 50%.

Фракція Голос у 21 категорії зберігала ефективність від 56 до 85%, в «Управлінні держборгом» вона набрала 94%, а у решті шести – від 29% у категорії «Держслужба» до 46% у «Культурі».

ЄС має найвищий ККД у категорії «Ефективність держвидатків» – 67%. Загалом за 15 напрямками фракція набрала більше 50% ефективності, у решті 21 – від 0% до майже 50%. При цьому 4 категорії набрали 0%: «Управління держборгом», «Валютне регулювання», «Незалежність НБУ» та «Корпоративне управління» – ці напрями мали по 1-2 закони, за які ЄС не голосувала.

Відновлення України, За майбутнє, Батьківщина і ПЗЖМ особливо не виділяються у підтримці тих чи інших напрямків, оскільки майже за всі вони голосували однаково погано. Можна лише виділити такі «аномальні» голосування:

• група Відновлення України доволі активно голосувала за закони із категорії «Ринок праці» (63%), які переважно стосувалися допомоги безробітним, та «Культура» (70%) – закони про заборону російського культурного продукту та про надання закладами культури платних послуг;
• група За майбутнє» підтримала 1 закон у напрямку «Управління держборгом» (67%);
• фракція Батьківщина підтримала 3 закони в категорії «Інше у бізнес середовищі» (70%);
• група ПЗЖМ – 4 закони в категорії «Інше» у напрямі «Людський капітал» (65%), зокрема ратифікацію Стамбульської конвенції.

У категорії «Конкурентна політика» одразу три фракції отримали від’ємний результат: За майбутнє (-11%), Батьківщина (-7%) та ПЗЖМ (-6%). Тобто депутати голосували за антиреформи у цій категорії. 

Висновки

Загальний рівень підтримки реформ парламентом уже декілька сесій залишається незмінним і становить 67±0,5%. Водночас кількість активних реформаторів у Раді зменшилася з 90 у шостій сесії до 84 у восьмій. Антиреформаторів також поменшало – з 77 до 74, а кількість помірних реформаторів збільшилася – з 233 до 247. 

Серед фракцій найвищий рівень підтримки реформ зберігається у Слуги народу (84%). Друге місце перейшло від Голосу (який із 63% посів 3 місце) до Довіри (68%). ЄС залишається «середнячком» за ККД із результатом 53%. Найбільш антиреформаторські фракції і групи — це Батьківщина (28%), За майбутнє (38%) та колишня фракція ОПЗЖ, яка тепер поділилася на дві групи – Відновлення України (40%) та ПЗЖМ (25%).

Середній рівень підтримки реформ фракціями у часовому вимірі майже не змінюється. На початку каденції у деяких із них були відчутні коливання, але згодом їхній рівень підтримки реформ стабілізувався, крім нардепів колишньої фракції ОПЗЖ, які почали нарощувати ККД. Ми припускаємо, що ці нардепи або бояться голосувати не так, як фракція монобільшості, або мають певну домовленість з СН давати голоси за “потрібні” закони в обмін на “спокій” від правоохоронних органів. Які б не були причини, ми вважаємо, що всі колишні нардепи забороненої нині зрадницької фракції ОПЗЖ мають покинути Верховну Раду і понести відповідальність за свої дії. 

Оскільки навіть попри війну українці розуміють необхідність впровадження реформ, народні депутати повинні відповідально ставитися до голосувань і підтримувати важливі зміни в країні. Натомість громадяни мають слідкувати за діяльністю своїх народних обранців, аби розуміти, чи варто віддавати за них свій голос на виборах у майбутньому.