Війна не зупинила реформи: огляд за перший квартал 2022
Beta

Війна не зупинила реформи: огляд за перший квартал 2022

Photo: ua.depositphotos.com / valex113
3 Травня 2022
FacebookTwitterTelegram
1131

Попри те, що наприкінці лютого владі довелося швидко перебудовувати свою роботу під потреби воєнного часу, вона не зупинила роботу над довгостроковими економічними реформами. У першому кварталі 2022 року ми зафіксували 35 важливих змін. Це істотно менше, ніж наприкінці попереднього року — тоді їх було аж 57, але співставно з результатами за третій квартал 2021 року, коли до Індексу реформ потрапило 39 регуляцій. 

Серед 35 важливих змін 34 мають позитивну оцінку й лише одна виявилася антиреформою — це Закон про локалізацію у машинобудівній галузі, підписаний президентом на початку січня. Далі про головні події у деталях.

Ключові зміни

У першому кварталі 2022 року три події досягли позначки +2,0 бали (з діапазону від -5 до +5), яка, на нашу думку, відділяє суттєві реформи від менш вагомих. Це:

  • закон про фінансові послуги та фінансові компанії (Індекс реформ 179, +2,5 бала). Він продовжує реформу, яку розпочав закон про «спліт», ухвалений 2020 року, та переважно стосується ломбардів та фінансових компаній. Закон впроваджує ризик-орієнтовне регулювання та встановлює додаткові вимоги до корпоративного управління фінустанов. Ідея в тому, щоб регулятор приділяв увагу більш ризиковим та більшим за розміром фінансовим установам. Позитивним кроком є дозвіл ломбардам та фінустановам додатково до основного виду діяльності здійснювати іншу господарську діяльність (крім діяльності у сфері матеріального виробництва і торгівлі) та передавати частину послуг на аутсорс. Є позитиви і для користувачів послуг — тепер ломбарди та фінансові компанії надавати повну інформацію про свої послуги клієнтам — так само, як це роблять банки.
  • закон про удосконалення освітнього процесу і наукової діяльності у військових вишах (Індекс реформ 177, +2,0 бала). Заклади військової освіти мають меншу автономію, ніж інші освітні заклади. Правила їх функціонування, зміст навчання та вимоги до керівництва встановлюються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки. Новий закон додатково поширив ці правила на заклади, які готують курсантів, студентів та ад’юнктів для потреб сфери виконання кримінальних покарань. Такі зміни мають покращити відповідність освіти потребам Збройних Сил України та інших військових формувань. Зміни також передбачають появу фаху «професійна військова освіта», який можна здобувати у неформальній освіті (тобто на різноманітних курсах та освітніх програмах, які не присуджують офіційні кваліфікації). Також «встановлюються нові рівні військової освіти – тактичний, оперативний та стратегічний, що забезпечить сумісність Збройних Сил України та інших військових формувань за рівнями військової освіти зі збройними силами країн-членів НАТО», — коментує Мар’яна Безугла, народна депутатка, ініціаторка законопроєкту.
  • закон про зміни підсудності судів (Індекс реформ 181, +2,0 бала). Він має забезпечити повноцінну роботу судової системи в умовах надзвичайних ситуацій: воєнного стану, стихійного лиха, заходів боротьби з тероризмом та в інших ситуаціях, коли суд не може здійснювати правосуддя за своїм місцезнаходженням. В такому випадку за поданням Голови Верховного Суду та рішенням Вищої ради правосуддя всі судові справи на розгляді відповідного суду можуть бути передані до найближчого або іншого визначеного суду. Однак, цього закону може виявитися недостатньо для забезпечення доступу до правосуддя. Проблеми можуть виникнути «з “фізичною” передачею матеріалів справ із суду, який не може здійснювати правосуддя», — вказує Роман Смалюк, Центр політико-правових реформ.

Антиреформа

На початку 2022 року експерти виокремили лише одну антиреформу — Закон про локалізацію у машинобудівній галузі (Індекс реформ 177, -1,5 бала). Влада запровадила вимоги щодо локалізації при закупівлях продукції машинобудування (міського транспорту, техніки для залізниці, обладнання для виробництва та передачі електроенергії тощо). Упродовж 10 років обов’язковий відсоток локалізації при закупівлях цієї продукції буде збільшуватися з 10 до 40%. Щоб не порушувати міжнародні зобов’язання України, ці вимоги не будуть поширюватися на країни-підписантів угоди СОТ про публічні закупівлі, зокрема на ЄС та США. 

Чому це антиреформа? «Запровадження закону може призвести до зниження конкуренції, а відповідно до збільшення вартості закупівель товарів машинобудування, за якими визначено обов’язковий відсоток локалізації. І це на фоні гострої потреби в модернізації та інвестиціях в інфраструктуру. Також це може призвести до закупівлі менш якісної продукції машинобудування у випадку відсутності якісних аналогів (з відповідним рівнем локалізації) імпортної продукції, а в окремих випадках стати на заваді закупівель», — пояснює Олександра Бетлій, експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Що змінилося у ключових сферах?

У першому кварталі 2022 року ми зафіксували зміни у чотирьох із п’яти сфер спостереження. Жодної реформи не відбулося в енергетиці, а найбільше важливих нормативних актів належать до напрямку “Бізнес середовище” — 12.

Графік 1. Сума балів подій за напрямками, 1 квартал 2022

Джерело: 177 – 181 випуски Індексу реформ.

Далі подивимось на сфери з найбільшим прогресом реформ.

Бізнес-середовище

Наприкінці року ми зафіксували 12 важливих змін у цій сфері. По 6 ініціювали Верховна Рада України та Кабінет Міністрів.  

Найбільшу оцінку отримав закон, що удосконалює забезпечення прозорості у видобувних галузях (Індекс реформ 177, +1,5 бала). Він визначає термінологію, зокрема визначення «видобувні галузі», «проектна діяльність», «суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність у видобувних галузях», «угоди про користування надрами», а також оновлює законодавство згідно зі Стандартами ІПВГ (Ініціатива прозорості видобувних галузей) 2019 року. Так, впроваджується звітування про суми платежів за викиди двоокису вуглецю, а також уточнюється порядок розкриття інформації, що вимагається законом: форми звітності, термін її подання, обсяг інформації, що підлягає розкриттю. Ще одне нововведення — відомості щодо середньооблікової кількості працівників мають подаватись з визначенням кількості працівників кожної статі.

За перші три місяці 2022 року влада ухвалила ще багато галузевих регуляцій: закон про заборону реклами електронних сигарет (Індекс реформ 177, +1,0 бал), закон, що сприятиме розвитку виноградарства та садівництва (Індекс реформ 177, +1,0 бала), закон про перезавантаження сфери виплати роялті (Індекс реформ 179, +1,0 бала), закон, що удосконалює порядок розроблення та впровадження авіаційних правил (Індекс реформ 180, +1,0 бал).

Ще одним довгоочікуваним кроком стало підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною й Туреччиною (Індекс реформ 179, +1,0 бал). Переговори тривали 15 років і нарешті завершилися підписанням Угоди. Ліга повідомляє, що за даними Міністерства економіки, Україна отримує можливість ввозити до Туреччини без мит 10 377 товарів (Туреччина — 9 500). У підсумку турецький ринок стане відкритим для України на 95,6%, наш для Туреччини — на 99,6%. Однак деякі виробники вважають, що зона вільної торгівлі несе ризики промисловості України, через те, що Туреччина значно більше підтримує своїх виробників.

Державні фінанси

В цьому напрямі моніторингу ми виділили 10 важливих змін. Серед них єдина антиреформа кварталу та закон про удосконалення освіти у військових освітніх закладах, описані вище. Цього разу чотири реформи ініціювала Верховна Рада, чотири — Кабінет Міністрів, по одній — Міністерство охорони здоров’я та Міністерство фінансів. Більшість з них присвячена реформуванню охорони здоров’я, це: 

  • закон про вдосконалення системи управління сферою охорони здоров’я (Індекс реформ 177, +1,5 бала). Він передбачає «автономізацію» державних медустанов за аналогією до тієї, що відбулася з комунальними медзакладами у 2017-2019 роках, а також впроваджує поняття «електронна система охорони здоров’я», «медична інформація» та оновлює поняття «пацієнт», «медична послуга»
  • постанова 126 від 16 лютого 2022 р. про порядок роботи медзакладів в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) (Індекс реформ 180, +1,5 бала) доповнює вищенаведений закон. Постанова накладає на медзаклади обов’язок зареєструватися в Реєстрі суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Також медичні установи мають вносити в електронну систему первинні документи, вести там облік медичних послуг та здійснювати обробку персональних даних та іншої інформації про пацієнтів.
  • закон, який врегульовує питання оплати трансплантацій (Індекс реформ 177, +1,0 бал). За ним, для пацієнта трансплантація має бути безкоштовною, всі витрати оплачуватиме держава. Тариф за трансплантацію має бути достатнім, щоб покрити витрати лікарень на проведення таких операцій.
  • постанова № 36 від 19 січня 2022 р. закупівлі медичних товарів консолідують через систему «MedData» (Індекс реформ 178, +1,0 бал). Тепер вони будуть відбуватися в електронному вигляді на єдиній платформі «MedData». Там же буде збиратися інформація про потреби медзакладів у медичних товарах та про їхні залишки на складах. Очікується, що це дозволить “зекономити на обсягах” та краще розподіляти потрібні товари між лікарнями. Ця система доступна для всіх медзакладів (і ФОПів), що уклали договір на обслуговування населення з Національною службою здоров’я України.

Урядування

За три місяці влада ухвалила дев’ять реформ у сфері державного управління. По чотири ініціювали Верховна Рада та Кабінет Міністрів, ще одну — Міністерство внутрішніх справ. Серед найважливіших поступів у цій сфері, окрім вищенаведеного закону про зміни підсудності судів:

  • новий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (Індекс реформ 181, +1,3 бала), який фактично скасовує інститут прописки і дозволяє декларативне повідомлення про своє постійне місцеперебування. Якщо особа має декілька постійних місць перебування, вона декларує лише одне з них за своїм вибором. Саме на цю адресу надходитимуть офіційні листи від органів влади. 
  • закон про хмарні послуги (Індекс реформ 181, +1,0 бал). Він визначає правила надання хмарних послуг та послуг центру обробки даних публічним користувачам — вони мають надаватися із дотриманням законодавства про кібербезпеку, захист інформації та персональних даних.  Закон також вимагає, щоб надавач таких послуг не використовував технічні засоби, розміщені на території держави-агресора чи держави-окупанта, на тимчасово непідконтрольних територіях, а також ті, якими володіють держави або суб’єкти, до яких Україна застосувала санкції.
  • закон, що врегульовує питання доступу до персональних даних пацієнтів (Індекс реформ 177, +1,0 бал). Він встановлює, що інформацію про пацієнта, що зберігається в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), можна отримувати лише за згодою пацієнта чи його представника. Однак є виняток: доступ без такої згоди дозволений за ознак прямої загрози життю, коли немає можливості отримати згоду, та за рішенням суду.

Хто більший реформатор?

У першому кварталі 2022 року лідером в ухваленні реформ стала Верховна Рада — 16 регуляцій, на другому місці Кабінет Міністрів — на його рахунку 14 важливих постанов, три реформи своїми наказами здійснили окремі міністерства — Міністерство охорони здоров’я, Міністерство фінансів та Міністерство внутрішніх справ, дві реформи на рахунку НБУ, одна — Президента (Закон про віртуальні активи, ініційований депутатами Верховної Ради, був підписаний після врахування президентських пропозицій, а отже є у здобутку обох ініціаторів).

Графік 2. Ініціатори реформ у 1 кварталі 2022

Джерело: 177 – 181 випуски Індексу реформ.  Загальна кількість реформ за період – 35, однак на цьому графіку загальна кількість подій становить 53, оскільки одна реформа — Закон про віртуальні активи — відображена одразу у двох ініціаторів: Верховної Ради та Президента (адже закон був підписаний після врахування президентських пропозицій).

У порівнянні з попереднім кварталом у першому кварталі 2022: 

  • кількість важливих нормативних актів зменшилася на третину (з 57 до 35 за квартал);
  • середня оцінка раунду залишилася незмінною — 0,8 бала; 
  • середня оцінка події залишилася на позначці +1 бал з діапазону від -5 до +5. 

Активізація перемовин щодо вступу України до ЄС ставить перед країною істотні виклики: одночасно із забезпеченням звільнення території країни від російських загарбників потрібно адаптувати українське законодавство до європейських норм та забезпечити продовження судової реформи, яка є наріжним каменем у придушенні корупції та забезпеченні верховенства права в країні.

Графік 3. Середньоквартальне значення Індексу реформ

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний