Beta

Виконання бюджету за перше півріччя: накопичення ресурсу перед виборами

Photo: depositphotos / rossandhelen
18 Серпня 2020
FacebookTwitterTelegram
90

Виконання бюджету увійшло в нову фазу. Після масштабного перегляду під впливом кризи у другому кварталі цього року уряд та депутати почали адаптувати кошторис до передвиборчої реальності. Мова насамперед про зміну підходу до виділення соціальних та видатків розвитку напередодні місцевих виборів. VoxUkraine проаналізував, як виконувався кошторис-2020 у першому півріччі і що на нього чекає далі.

Доходи

За даними казначейства, за доходами бюджет виконано на 92%. 

Перевиконання плану зафіксовано за податком на додану вартість з імпорту, акцизом з імпорту та податком на прибуток. (Табл. 1). В умовах карантину перевиконання – це позитивне явище. Проте як довго воно збережеться, невідомо. Приміром, у випадку з податком на прибуток має місце уповільнення темпів перевиконання. Так, у першому кварталі 2020 року до загального фонду державного бюджету надійшло податку на прибуток в сумі 33,5 млрд гривень (перевиконання – 1,2 млрд гривень). За січень-червень 2020 року фактичні надходження становили 54,3 млрд грн, сума перевиконання – 0,9 млрд гривень. 

Продовжують значно просідати доходи від ренти – план виконано на 66%.

Джерело: Державна казначейська служба

 

У міністерстві фінансів пояснюють, що зниження темпів перевиконання податку на прибуток протягом другого кварталу обумовлено запровадженням карантинних обмежень, які почали діяти з березня 2020 року. Карантин негативно вплинув і на доходи від інших податків, як-от податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, акцизів. 

Але в цифрах у травні-червні цей вплив не такий помітний, як був у квітні. Справа в тому, що у квітні Рада прийняла оновлену версію бюджету, але Мінфін не оновив план доходів на квітень. Саме тому у квітні показники виконання кошторису були гіршими, ніж у наступні два місяці.

При аналізі виконання кошторису помітна позитивна тенденція зі збором акцизів, у тому числі з тютюнових виробів. Тютюнові компанії пояснювали VoxUkraine цей тренд зникненням тиску так званої «правки Холодова», яка передбачала розподіл маржі від продажу тютюнових виробів. Депутати свого часу прийняли цю правку, але президент її ветував. Ефект не забарився. 

З лютого спостерігалося постійне щомісячне перевиконання розпису акцизу. За підсумками першого півріччя кумулятивне перевиконання досягло 1,1 млрд грн, констатують у Мінфіні.

В українських реаліях одним зі способів залатати бюджетні діри є дивіденди від державних компаній. Для уряду звична практика – підлаштовувати графік їхніх виплат під періоди, коли бюджет потребує додаткового ресурсу. Так, наприкінці минулого року уряд доручив «Нафтогазу» перерахувати частину дивідендів авансом, а частину, що залишилась – до кінця червня цього року. Ще одними джерелом поповнення кошторису став Приватбанк, який перерахував 24,5 млрд грн дивідендів.

Видатки

Рівень проведення видатків у першому півріччі – 90% від плану. Держава не витратила близько 50 мільярдів гривень із запланованих коштів (Табл. 2).

Впадає в око низький рівень фінансування так званих «антивірусних» видатків. Мова про видатки, які з’явилися в бюджеті для подолання наслідків кризи через коронавірус. Це допомога Фонду соціального страхування України для виплати матеріального забезпечення та страхових виплат. Вибірка за цією програмою у першому півріччі становила 1,6% запланованих за цією програмою видатків. 

Частково мінімальний рівень фінансування можна пояснити запізнілим рішенням уряду виділити кошти – розподіляти ресурс антивірусного фонду Кабмін почав наприкінці квітня – у травні. Втім, є й інша причина.

Кошти Фонду соціального страхування йдуть на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності через лікування від коронавірусу або перебування на самоізоляції під медичним наглядом, а також на одноразову допомогу сім’ям медиків. 

«Кошти перераховуються на підставі інформації про фактичну потребу», – пояснили VoxUkraine у Мінфіні. Простіше кажучи, скільки потрібно – стільки держава і перераховує. По факту виявилося, що потрібно значно менше, ніж планувалося. 

Так, за інформацією Мінфіну, планувалося, що на допомогу з тимчасової непрацездатності розраховуватимуть 241 872 особи, а по факту станом на 30 липня її виплатили 6 989 особам. З допомогою медикам, родичі яких померли від коронавірусу, аналогічна історія – її отримали всього 6 сімей, хоча її обсяг розрахований на 148. 

Ще один вид «антивірусної» підтримки – допомога ФОПам з дітьми до 10 років, які постраждали від карантинних обмежень, теж користується низьким попитом. Із запланованих 1,6 млрд грн у першому півріччі було проведено лише 0,3 млрд грн або 19%. Причина – та ж, що й з попередніми видами допомог. Обсяг видатків за цією програмою розрахований на 337 207 підприємців, тоді як за даними Міністерства фінансів, починаючи з травня цього року, допомогу призначено 80950 фізичним особам-підприємцям. Фактично її отримали в чотири рази менше осіб, аніж планувалося – 74 892. 

Враховуючи стан справ, обсяг цієї бюджетної програми зменшено на 0,5 млрд грн. 

Виконання деяких програм розвитку та держпідтримки також на низькому рівні. Приміром, на фінансову підтримку сільгоспвиробників за півроку витрачено 63% плану.

У першому півріччі повністю стояло на паузі фінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток територій. Фонд регіонального розвитку теж недофінансовувався: із запланованих 2 мільярдів гривень проведено лише 0,6 млрд грн. Фінансування цих програм пришвидшилось у липні-вересні – напередодні місцевих виборів. Так, 8 липня уряд уже розподілив майже 99% субвенції на соцекономрозвиток на понад 1150 проектів.

Додатково держава зекономила 7,1 млрд гривень на обслуговуванні державного боргу, в тому числі через зміцнення курсу гривні.

Досить активно проводяться видатки на будівництво доріг – за півроку держава витратила більше 40% річного плану на Укравтодор. 

Майбутні тренди

Ключові зміни, які спіткають держбюджет в найближчій перспективі, торкнуться насамперед соціальних видатків. 

Чого конкретно чекати?

По-перше, висока ймовірність збільшення доходів та видатків у зв’язку з планами уряду підвищити мінімальну заробітну плату з 1 вересня.

Фонд оплати праці бюджетних працівників зросте на 2,9 млрд грн. Додатково на 1,1 млрд грн збільшуються видатки за програмою медичних гарантій. За розрахунками Мінфіну, наданими VoxUkraine, найбільше зростає фонд оплати праці в освітній галузі – на 1,9 млрд грн – та медичній галузі – на 0,2 млрд грн. Збільшаться також і доходи бюджету. Очікувані додаткові надходження – 3,1 млрд грн. 

Довідково. Очікуваний фіскальний ефект від підвищення мінімальної зарплати

Державний бюджет отримає 0,54 млрд грн, в тому числі податку та на доходи фізичних осіб – 0,46 млрд грн; податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 0,1 млрд грн. 

Місцеві бюджети отримають 0,94 млрд грн, в тому числі податку на доходи фізичних осіб – 0,7 млрд грн; єдиного податку – 0,2 млрд грн.

Джерело: Міністерство фінансів

По-друге, зміни правил реалізації деяких соціальних програм, збільшення окремих соціальних видатків. Найбільша знакова зміна в цьому напрямку – рішення уряду монетизувати одноразову допомогу «Пакунок малюка». Цю програму свого часу запровадив уряд Володимира Гройсмана. При народженні дитини молода сім’я отримувала коробку з речами першої необхідності для малюка. Тепер же сім’я отримуватиме 5000 гривень на картку Приватбанку, які зможе витратити на речі для дитини в чітко визначених магазинах. Також Кабмін ухвалив збільшення окремих соціальних видатків. Йдеться в тому числі про підвищення розміру пенсійних доплат для постраждалих під час Революції Гідності. 

По-третє, висока ймовірність збільшення видатків через перспективу місцевих виборів. Запровадження нових видів допомог та збільшення вже існуючих – класичний інструмент загравання з електоратом, і взятий теперішній теперішньою владою курс свідчить про те, що гребувати ним не планується.

По-четверте, зменшення обсягів економії на обслуговуванні боргу через курсовий фактор. У квітні-травні мало місце зміцнення курсу гривні до показника 26,5-26,8 грн/долар, і це дозволило скоротити видатки на обслуговування держборгу. У червні-липні національна валюта дещо ослабла, тому економія може виявитися меншою. Втім, важливо пам’ятати, що курсовий фактор позначається і на доходах – слабша гривня генерує більше податків з імпорту.

По-четверте – не виключена поява нових податкових пільг з невідомим ефектом на кошторис. Домовившись про програму співпраці stand-by з Міжнародним валютним фондом українська сторона пообіцяла утримуватися від запровадження нових звільнень від сплати податків або податкових пільг (за винятком вже прийнятих послаблень пов’язаних з COVID). Але виконання цієї обіцянки може зіткнутися з позицією народних депутатів, які виступають за запровадження великої кількості податкових преференцій. 

Матеріал підготовлено в рамках проекту Budget Watchdog, що реалізується за підтримки Уряду Німеччини через проект «Ефективне управління державними фінансами ІІІ», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний