Як насправді втілюються антикорупційні закони та постанови. Проект «Reform Index імплементація»

Боротьба з корупцією лишається однією з найбільш актуалізованих тем в українському суспільстві. Останній результат України у глобальному рейтингу Індексу сприйняття корупції 2018 від Transparency International – 120 позиція (зі 180), і суттєвих змін цього показника в останні роки не спостерігалось. Тему корупції піднімають усі кандидати в президенти, і  за даними опитувань, спроможність кандидата перемогти корупцію є одним із топ-5 чинників, на які  звертатимуть увагу українці при голосуванні. Але що насправді вдалося зробити владі у цій сфері за останні чотири роки?

За даними Індексу реформ, з 2015 по 2019 було ухвалено 102 нормативні акти, які складають антикорупційну реформу. Графік 1 показує, що останнім часом кількість ухвалених нормативних актів, які містять антикорупційну складову, значно знизилася порівняно з 2015-2016 роками.

Однак, ми розуміємо, що ухвалення законодавства – це лише перший невеликий крок у реформі. Головне – це імплементація прийнятих змін. Саме тому ми вирішили робити оцінку імплементації реформ. І розпочали з антикорупційних реформ як таких, за якими спостерігався суттєвий законодавчий прогрес.

Щоб оцінити прогрес в імплементації антикорупційних реформ, VoxUkraine проаналізував, чи була досягнута мета антикорупційних законів та постанов, ухвалених у січні 2015 – грудні 2018.

До переліку ТОП-7 антикорупційних ініціатив увійшли:

Закупівлі:

• Закон України «Про публічні закупівлі» (Індекс реформ #29)

Прозорість даних:

• Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» (Індекс реформ #5)
• Закон України «Про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних» (Індекс реформ #9)
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції» (Індекс реформ #16)

Корпоративне управління державних підприємств:

• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності» (Індекс реформ #38)
• Постанова «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. № 777» (Індекс реформ #27)

Правоохоронна система:

• Закон України «Про національну поліцію» (Індекс реформ #15)

Гарні новини в тому, що за кожним із названих законів прогрес у впровадженні є. Однак дуже мало з них можна назвати такими, що імплементуються систематично.

Із семи відібраних законодавчих актів найуспішніше імплементуються, на думку експертів, зміни у сфері публічних закупівель. Найменше прогресу спостерігається у втіленні реформи корпоративного управління на державних підприємствах (створення наглядових рад та конкурсний відбір керівників), а також у реформуванні національної поліції (графік 2).

Реформа №1: Запровадження електронної системи державних закупівель

Закон України «Про публічні закупівлі»

Загальна оцінка Індексу реформ +8, у тому числі за складовою «урядування» +4 та за складовою «держфінанси» +4

Закон впливає на такі напрямки: боротьба з корупцією, адміністративні послуги, держзакупівлі.

Мета реформи:

1. посилення конкуренції у сфері державних закупівель та зниження рівня корупції через запровадження системи електронних закупівель та електронної системи оскарження; здійснення  процедур закупівлі, обмін інформацією, документами та подання роз’яснень в електронній системі закупівель;
2. виконання Угоди про асоціацію в частині імплементації Директив 2014/24/ЄС і 2014/25/ЄС шляхом запровадження нових підходів до здійснення закупівель у частині оптимізації процедур закупівель та можливості створення центрального закупівельного органу (ЦЗО);
3. сприяння прозорості використання бюджетних коштів шляхом урегулювання здійснення допорогових закупівель;
4. підвищення професійності закупівельників шляхом надання можливості здійснювати закупівлі не лише тендерним комітетом, але й уповноваженою особою замовника.

Оцінка експертів: 20% опитаних вважає, що мети закону досягнуто. 73% відзначають, що прогрес суттєвий. 7% вважають, що прогрес є, але недостатній.

Ухвалення закону «Про публічні закупівлі» дало початок новій системі державних тендерів. Згідно зі змінами, усі закупівлі товарів та послуг вартістю понад 200 тис. грн та оплата робіт на суму понад 1,5 млн. грн мають здійснюватися за допомогою аукціону та проходити через електронну систему ProZorro. На порталі також публікуються звіти про «допорогові» закупівлі (50-200 тис. грн для товарів та до 1,5 млн грн для робіт). Окреме регулювання існує для закупівель у сфері оборони.

Ця реформа стала ключовою для створення прозорої конкуренції між постачальниками товарів та послуг для держави та посилення громадського моніторингу публічних видатків. Відповідно, простір для корупційних маніпуляцій у сфері публічних закупівель значно звузився.

Платформа ProZorro розпочала свою роботу у лютому 2015 року (в пілотному режимі). З 1 серпня 2016 року її використання стало обов’язковим для всіх державних замовників. Станом на січень 2019 року на сервісі розміщено 2,8 млн процедур, кількість учасників у системі — 210,5 тис, а розрахункова економія коштів складає 71,64 млрд грн.

Нову систему публічних закупівель в Україні було відзначено міжнародними нагородами, серед яких: World Procurement Award 2016, Davos Awards 2016 у номінації «Технологія майбутнього», Davos Awards 2017 у номінації «Довіра майбутнього».

Систему постійно розвивають та вдосконалюють. Серед завершених проектів: пілотна інтеграція з реєстром лікарських засобів МОЗ та ЄДР, регулювання процедур закупівель з фінансуванням третьою стороною, запровадження нової процедури закупівель за енергосервісним договором, перегляд відгуків про закупівлі на DoZorro.

У лютому 2018 року було успішно завершено міграцію модуля API ProZorro з хостингу Amazon в Україну. А наприкінці листопада 2018 року організація Open Government Partnership визнала систему DoZorro однією з найкращих практик залучення громадян до реформування в країні.

З останніх розчарувань – у листопаді 2018 року Верховна Рада не підтримала законопроект №8265. Ці зміни дозволили б удосконалити сферу публічних закупівель кращим правовим регулюванням допорогових закупівель, процесом оскаржень та можливістю виправлення технічних помилок після завершення аукціону.

Наприкінці січня 2019 року команда проекту ЄС з реформування публічних закупівель, Мінекономрозвитку та TAPAS представили оновлену редакцію закону. Серед новинок: механізм запобігання демпінгу на торгах, включення до розрахунку вартості життєвого циклу закупівлі, електронні каталоги, можливість участі у торгах об’єднань підприємств, торги з обмеженою участю, спрощенні допорогові процедури, нові правила переговорних процедур і методика розрахунку очікуваної вартості. Окрім того, нова редакція пропонує замінити тендерний комітет на уповноважену особу. Також пропонується компенсувати судові витрати, які виграли оскарження результатів тендеру в АМКУ.

Реформа №2: Відкритість використання публічних коштів

Закон України «Про відкритість використання публічних коштів»

Оцінка Індексу реформ +4, у т.ч. за складовою «урядування» +4

Закон впливає на напрямки: боротьба з корупцією

Мета реформи: забезпечення публічного доступу та інформаційної відкритості використання коштів платників податків України, які витрачаються розпорядниками коштів державного і місцевого бюджетів, суб’єктами господарювання державної й комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного страхування, пенсійним фондом.

Оцінка експертів: 14% опитаних вважають, що мети закону було досягнуто. 43% кажуть, що є суттєвий прогрес, решта 43% – що прогрес недостатній.

До 2015 року, попри ухвалення закону «Про доступ до публічної інформації» у 2011 році, не всі дані про використання публічних коштів були доступні. Зокрема, це стосувалось і формату, у якому надсилались запитувані дані.

Згідно з новим законом, усі розпорядники бюджетних коштів повинні зареєструватися на онлайн-порталі, створити електронний кабінет та надавати там інформацію про свої транзакції. Восени 2015 року стартувала робота єдиного офіційного веб-порталу використання публічних коштів «Є-Data». У вересні того ж року на порталі вже містилися всі транзакції Державної казначейської служби, а у січні 2016 – інформація про використання бюджетів та інформація від суб’єктів господарювання державної та комунальної власності.

Портал складається з двох модулів: Spending (Використання публічних коштів) та Open Budget (Прозорий бюджет). Перший модуль містить інформацію про всі транзакції розпорядників бюджетних коштів, а також супровідні документи (договори та звітність). Друга частина порталу – Open Budget – допоможе проаналізувати виконання державного та місцевих бюджетів та переглянути динаміку бюджету. Цей модуль запроваджувався набагато довше, ніж перший. У лютому 2016 Кабмін ухвалив концепцію «Open Budget», але офіційно презентовано його було лише 17 вересня 2018 року. Сьогодні модуль працює в тестовому режимі. На січень 2019 на ньому були дані 9 603 місцевих бюджетів.

Станом на січень 2019 року загальна кількість розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на порталі Spending складала 64 165 установ. З них 44 774 (70%) розпорядників регулярно звітують через зареєстрований кабінет на порталі. За останній звітний період (листопад 2018) у системі було зафіксовано 753 616 актів, 49 160 додатків, 252 281 договорів та 54 800 звітів. Для порівняння, на початку реалізації реформи та роботи порталу (жовтень 2015), у системі було 74 287 актів, 9 267 додатків, 55 088 договорів та 3 854 звіти.

Реформа №3: Оприлюднення інформації про бюджет у формі відкритих даних

Закон України «Про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних»
Оцінка Індексу реформ +4, у т.ч. за складовою «урядування» +4

Закон впливає на напрямки: боротьба з корупцією

Мета реформи: забезпечення реалізації права особи на доступ до інформації про бюджет, забезпечення прозорості в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом упровадження механізму оприлюднення бюджетних запитів, квартальної та річної звітності про виконання Державного бюджету України, паспортів бюджетних програм та звітів про виконання паспортів бюджетних програм, рішень про місцеві бюджети, інформації про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів (крім бюджетів сіл і селищ) у формі відкритих даних.

Оцінка експертів: 8% опитаних вважають, що мети закону досягнуто, 42% вважають, що є суттєвий прогрес. Половина відзначають, що прогрес є недостатнім.

Згідно з законом, усі розпорядники коштів Державного бюджету зобов’язані публікувати інформацію про бюджет на Єдиному державному порталі відкритих даних у форматах, які відповідають стандартам відкритих даних (стара версія порталу – за посиланням). До бюджетної інформації відносяться бюджетні запити, квартальні та річні звіти про виконання Державного бюджету України, паспорти бюджетних програм та звіти про їх виконання, рішення про місцеві бюджети, інформація про виконання місцевих бюджетів (крім бюджетів сіл і селищ).

Дослідження проекту «TAPAS» щодо економічного потенціалу відкритих даних в Україні показує, що лише 26% наборів даних, оприлюднених на старій версії веб-порталу, були у форматах придатних для машинного  читання. Решта документів публікувалась у форматах pdf, jpeg, odt тощо, які майже не придатні до автоматичної обробки. Бюджетна інформація так само не завжди публікувалась  за стандартами відкритих даних. Це сильно знижувало цінність оприлюднених даних, оскільки робило їх непридатними для подальшої автоматичної обробки.

У вересні 2018 року портал було оновлено. Оновлений портал знаходиться на стабільнішій платформі CKAN та використовує ліцензію Creative Commons. Ще одним вагомим доповненням стала можливість модерування. Відтепер працівник Національного агентства з питань електронного врядування може втручатися в завантаження неякісних наборів даних: відхиляти завантаження наборів даних, які не відповідають вимогам постанови. Окрім того, новий функціонал включає  харвестинг (здатність порталу підвантажувати дані з інших порталів), можливість автоматичного оновлення даних для розпорядника, попередній перегляд даних для користувача тощо.

Усі дані, які було опубліковано до 8 серпня 2018 року, відтепер можна знайти тільки на старій версії порталу. Всього на ньому залишилося 48 410 наборів даних. А на оновленому порталі поступово з’являються нові набори даних – на січень 2019 року їх було 5 046.

Поки що небагато розпорядників публікують «бюджетні» набори даних на оновленому порталі. Станом на початок лютого 2019, за пошуковим запитом «бюджет» портал містив 155 наборів даних у машиночитному форматі. Причиною невеликої кількості бюджетних наборів даних може бути те, що не всі розпорядники встигли зареєструватися на оновленому порталі. Позитивним моментом є те, що якість цих даних відповідає вимогам Закону.

У 2017 році Україна посіла 39 місце у глобальному рейтингу бюджетної прозорості. Це на 17 сходинок вище за показник 2015 року. Згідно з рейтингом, в Україні непоганий показник бюджетного нагляду (контролю) під час бюджетного планування та виконання бюджетного циклу (83 бали зі 100), але порівняно низький рівень публічної участі (30 балів зі 100). У рейтингу зазначено, що в Україні відсутні механізми, які б забезпечили участь громадян у бюджетному процесі (публічні слухання, бюджети участі тощо).

Експерти рейтингу Global Open Data Index-2017, в якому Україна посіла 31 місце, відзначають, що бюджетна інформація в Україні відкрита на всі 100%. Окремо слід відзначити успіх України у рейтингу Open Data Barometer – 2 місце серед країн, що досягли найбільшого успіху за останні 4 роки. Також Україна приєдналась до європейського порталу відкритих даних (European Data Portal).  

Реформа №4: Загальнодоступність відомостей державних реєстрів

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції»
Оцінка Індексу реформ +4, у т.ч. за складовою «урядування» +4

Закон впливає на напрямки: боротьба з корупцією

Мета реформи: запобігання корупції, забезпечення відкритості та прозорості правовідносин у суспільстві, а також встановлення громадського контролю за посадовими особами шляхом спрощення процедури доступу до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, надання вільного доступу до Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України.

Оцінка експертів: більшість (64%) вважає, що прогрес суттєвий. 29% вважає, що прогрес є, але недостатній. 7% вважають, що мети закону досягнуто.

Реформа стосувалась відкриття та забезпечення вільного доступу до таких державних реєстрів як Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний земельний кадастр та Єдиний державний реєстр МВС.

У впровадженні реформи є як позитивні моменти, так і недопрацювання. Так, пошук у Єдиному державному реєстрі МВС може здійснюватися не лише за об’єктом, а й за суб’єктом (власником транспортного засобу), що значно спростило процес пошуку потрібних відомостей для користувачів.

Проте процедура лишилася платною. За надання відомостей у паперовій формі передбачається плата у розмірі 60 грн 90 копійок, а в електронній формі – 45 грн 68 копійок. Окрім того, бази містять неповну інформацію, оскільки значна частина документів є неоцифрованою, а відомості про транспортні засоби, зареєстровані до 2012 року, не внесені до реєстру. Пошук не здійснюється за номерним знаком, що відзначається користувачами як явна вада системи.

Отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в електронній формі також є платною послугою – 20 гривень плюс банківська комісія. З недавніх змін від Мін’юсту – вхід до реєстру тепер відбувається за електронним цифровим підписом (раніше необхідно було реєструватися у формі та вводити дані паспорта та ідентифікаційного коду).

Реєстри дійсно користуються попитом. Ми з’ясували, якою була кількість запитів користувачів до Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру МВС.

За даними порталу державних послуг iGov, кількість витягів з Єдиного державного реєстру МВС складає 1 591 178 шт. (станом на 16 січня 2018 року).

Кількість витягів з Державного земельного кадастру складає:

• 3 622 136 витягів про земельні ділянки за майже 3 роки (з жовтня 2015 по червень 2018 року включно).
• 1 300 159 витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з жовтня 2015 по червень 2018.
• 6 127 670 довідок щодо інформації про право власності та речові права у період з жовтня 2015 до червня 2018.

Міністерство юстиції у відповідь на наш запит не надало статистику з користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Реформа №5: Корпоративне управління державних підприємств

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності»

Загальна оцінка Індексу реформ +4,3, зокрема за складовою «урядування» +4,3

Закон впливає на напрямки: боротьба з корупцією, державна власність

Мета закону: створення сприятливих умов для оптимізації структури державного сектору економіки та запровадження ринкових методів управління суб’єктами господарювання цього сектору економіки.

Оцінка експертів: більшість (71%) вважає, що прогрес є, але недостатній, 29% вважають, що прогрес суттєвий.

Рекомендації ОЕСР закріплюють основні принципи ефективного управління на державних підприємствах. Ці стандарти стали основою для ухвалення низки законодавчих документів, які мають посприяти корпоратизації українських підприємств. Основна мета корпоративного управління – ефективне використання капіталу підприємствами через впровадження внутрішніх процедур контролю за їхньою діяльністю. Одним із органів такого контролю є наглядова рада. Наглядові ради контролюватимуть та регулюватимуть діяльність керівників підприємств.

Ухвалений закон передбачає створення незалежних наглядових рад при унітарних (некорпоратизованих) державних та комунальних підприємствах, а також на господарських товариствах, у статутних капіталах яких більше 50% належать державі. Під вимогу створення наглядових рад підпадають підприємства, вартість активів яких за останній рік перевищувала 2 млрд грн або чистий дохід яких був більшим за 1,5 млрд грн.

Закон почав діяти у червні 2016 року. На виконання цього закону Кабмін затвердив:

• порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради державного підприємства та порядок визначення (проведення конкурсного відбору) незалежних членів наглядових рад,
• порядок визначення представників держави до наглядових рад та для участі у загальних зборах суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

У березні 2017 року КМУ зобов’язав суб’єктів управління державних підприємств у 15-денний термін ухвалити рішення про створення наглядових рад та затвердити відповідні положення про принципи їх формування. Після цього керівництво підприємств мало протягом 60 днів після завершення конкурсу забезпечити обрання (призначення) всіх членів наглядової ради. Про стан утворення наглядових рад та затвердження їх складу підприємства мають звітувати перед МЕРТ щоквартально.

В Україні офіційно зареєстровано 3444 державних підприємства. З них, згідно зі Стратегічним баченням управління державними підприємствами, 831 підприємство має залишитися у державній власності, 32 — рекомендовано до передачі в концесію, а 595 — мають бути приватизовані. Ліквідувати або реорганізувати планують 1197 підприємств, а решта 588 підприємств розташовані на тимчасово окупованих територіях та на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з показниками 2016 року під критерії для обов’язкового утворення наглядових рад підпадає 40 підприємств.

На даний момент утворено наглядові ради на таких особливо важливих для економіки України підприємствах: НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укрзалізниця», ДП «Укренерго» та Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта». У лютому 2019 затвердили склад наглядової ради ДП «Адміністрація морських портів України». Досі триває відбір до наглядової ради ДП «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”».

На сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі також повідомляється про визначення «короткого списку» кандидатів до наглядової ради ДП «Прозорро. Продажі».

У 2019 році уряд планує утворити наглядові ради на ще 5 підприємствах. Зокрема, вже було розпочато підготовку до відбору наглядових рад при Укргідроенерго та Енергоатомі.

Реформа №6: Запровадження конкурсної процедури для призначення керівників великих держпідприємств

Постанова «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. № 777»
Загальна оцінка Індексу реформ +4, у т.ч. за складовою «урядування» +4

Закон впливає на напрямки: боротьба з корупцією, державна власність

Мета реформи: оптимізація процесу проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Оцінка експертів: більшість вважає, що прогрес є, але недостатній (85%). Ще 15% вважають, що прогрес суттєвий.

Призначення керівників державних підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки, а також особливо важливих підприємств, має здійснюватися у відповідності до затвердженого Порядку.

У грудні 2015 року було затверджено зміни до цього порядку, згідно з якими відбір та призначення керівників підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів (або річний розмір чистого доходу) яких перевищує 200 млн грн,  та особливо важливих для економіки підприємств, має обов’язково відбуватися за конкурсною процедурою.

Конкурс має проводитись через комісії при Номінаційному комітеті (або ж Комітет з призначення, до якого входять представники уряду, представник органу управління держпідприємства та незалежні члени). Після проведення конкурсу комісіями перелік кандидатів на посаду керівника передають до Комітету. До складу комісій входять незалежні експерти, представники органу управління відповідного суб’єкта господарювання та представники Міністерства економічного розвитку.

МЕРТ на офіційному сайті повідомляє, що для розгляду Комітетом з призначень було розпочато 11 конкурсів на відбір керівників особливо важливих підприємств. З них наразі триває 7 конкурсів, 3 конкурси є завершеними та 1 конкурс так і не відбувся через рішення суду (ПАТ «Центренерго»).

Серед інших підприємств було оголошено 12 конкурсів на заміщення керівних посад. Успішно було обрано керівників 9 підприємств. Ще 3 конкурси не відбулись через те, що конкурсні пропозиції не забезпечували належну ефективність управління організацією.

Реформа №7: Національна поліція

Закон України «Про національну поліцію»
Оцінка Індексу реформ +4, у т.ч. за складовою «урядування» +4

Закон впливає на напрямки: боротьба з корупцією

Мета реформи: створення Національної поліції в Україні – органу виконавчої влади, який служитиме суспільству і призначений для охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки.

Оцінка експертів: більшість (71%) вважає, що прогрес є, але недостатній. 29% вважає, що прогрес суттєвий.

Реформа нацполіції в Україні мала стати революційним перезапуском правоохоронних органів. 4 серпня 2018 року ми відзначили третю річницю початку реформування національної поліції в Україні.

На виконання цього закону з нуля була створена Патрульна поліція. Оскільки у системі залишалися кадри зі старої міліції, а основною метою реформи було оновлення системи, у низці підрозділів була оголошена переатестація поліцейських. 68 135 осіб, які мали перейти з міліції до поліції, підлягали обов’язковій атестації. Атестацію було проведено вже після набрання Законом чинності, що фактично уможливило входження «старих» кадрів з міліції до нової системи.

За результатами атестації було звільнено 5 257 осіб (7,7%). Порядок процедури був недосконалим, що зрештою призвело до значної кількості поновлень звільнених в результаті атестації поліцейських. За даними Рахункової палати таких поліцейських налічувалось 593. Більше того, Нацполіція була вимушена сплатити цим поліцейським понад 16 млн грн компенсації за час вимушеного прогулу з дня їхнього звільнення, а також судовий збір. Як зазначає експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, нових людей у системі лише 10%.

Ще один підрозділ нацполіції, який було створено у липні 2017 року – поліція діалогу. Підрозділ налічує понад 1 тис. поліцейських, які відповідають за превентивну комунікацію (без застосування сили) на масових заходах. Зокрема, у 2018 році поліцейські слідкували за порядком на 5,2 тис. таких заходів в Україні.   

Показники рівня довіри до національної поліції, які оцінює Центр Разумкова, останнім часом погіршуються. Так, опитування, проведене у листопаді 2016 року, показало, що баланс довіри/недовіри до нової патрульної поліції складав +6.5%, в той час як до поліції (в цілому) -38.9%. Вже у грудні 2017 року Центр Разумкова спільно з Фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва вказують на баланс довіри/недовіри до патрульної поліції в -18.8%, а до поліції (без патрульної) -45.8%.

7 лютого 2018 року КМУ затвердив Порядок проведення оцінки рівня довіри населення до Національної поліції. Порядок нової оцінки довіри до поліції є важливим в контексті аналізу ефективності роботи поліцейських, оскільки дозволяє побачити реальне ставлення громадськості до роботи нових структур.

Сьогодні Загальна штатна чисельність поліцейських Національної поліції складає 116,1 тис осіб. З них станом на кінець 2018 року чисельність особового складу підрозділів патрульної поліції складала 15,1 тис осіб у 37 містах України. До складу патрульної поліції також належать групи тактично-оперативного реагування (ТОР), формування яких було розпочато 2017 року. Порівняно з 2017 роком, у 2018 чисельність поліцейських у цих підрозділах збільшилась майже удвічі: з 619 до 1173 осіб.

Згідно зі звітом Рахункової палати, всього за три роки на реформу поліції було витрачено 43 млрд грн.

Висновки

Антикорупційні реформи, які отримали найвищі оцінки експертів Індексу реформ, спрямовані на мінімізацію сприятливих обставин для корупції. Фактично, всі вищенаведені реформи (як і більшість реформ у сфері боротьби з корупцією) впливають на відкритість інформації чи створення принципів управління, які унеможливлюють зловживання. Система покарань за корупційні вчинки наразі лишається недостатньо спроможною.

Вищенаведені реформи отримали високі експертні оцінки, оскільки вони мають високий потенціал для зміни «правил гри». Гарною новиною є те, що жодна реформа не залишилася «на папері». Однак, тільки одну (публічні закупівлі) можна вважати успішно втіленою. Прогрес з імплементацією інших реформ є, але їм іще далеко до завершення.

На жаль, жодна з реформ не є незворотньою. Періодично виникають законодавчі ініціативи, які намагаються «відкотити» ту чи іншу реформу. Також відбувається прихований чи відкритий саботаж реформ. У переддень виборів спроби загальмувати чи розвернути прогрес будуть з’являтися частіше. Без підтримки реформ суспільством (принаймні, його активною меншістю) ці спроби цілком можуть виявитися вдалими.