Поки демократіями шириться «втома від війни», автократичні режими готуються до глобальної війни – морально, технологічно та економічно. Поки росія, Китай, Північна Корея та Іран ведуть гарячі війни в Україні та на Близькому Сході, а також гібридні війни в Європі та США (втручаючись у вибори та спотворюючи громадську думку), західні суспільства вірять, що світ якимось чином «повернеться до нормальності». Це небезпечний самообман. Чим довше це триватиме, тим більш руйнівною буде війна.
Нещодавно президент і міністр закордонних справ Фінляндії попереджали про зростаючу втому від війни серед західних союзників щодо допомоги Україні. Президент Фінляндії порівняв ситуацію з марафоном, коли втома посеред забігу не має завадити фінішувати.
Хоча це порівняння має сенс, давайте зафіксуємо, що причина втоми від війни та уявлення про марафонські перегони – це нерішуча та запізніла підтримка України з боку західних союзників. Економіки ЄС, Великобританії та США більш ніж у п’ять разів перевищують ВВП росії. Проте, як показує Kiel Institute Support Tracker, суми, які виділяються на допомогу Україні, є досить скромними.
Якби перевагу Заходу було використано ще в 2014 році (шляхом запровадження значно болючіших санкцій проти росії) або хоча б на початку повномасштабної війни у 2022 році, цей марафонський забіг був би набагато коротшим, витрати були б нижчими, а втома від війни значно меншою або й взагалі відсутньою.
Сьогодні росія та її союзники сприймають поступки через втому від війни як слабкість, що створює для них стимули атакувати інші країни як сьогодні, так і в майбутньому. Росія розпочала війну з реваншистських причин через розпад Радянського Союзу, який Путін вважає найбільшою геополітичною катастрофою 20 століття (гіршою за Другу світову війну та Голокост). Тому Путін зажадав від НАТО повернення до його кордонів 1997 року. Без сумніву, він ітиме до цієї мети поки зможе.
Командувач НАТО в Європі генерал Каволі нещодавно застеріг, що росія вийде з війни з Україною сильнішою незалежно від її результату. Ми наважимося не погодитися із цим. Дійсно, росіяни швидко вчаться, зокрема копіюють українські технології й тактику. Фрагментарне постачання західної зброї також дозволяє росіянам знаходити методи протидії їй і тому більше нагадує імунізацію, аніж лікування. Однак, якщо росія зазнає поразки – завдяки економічним санкціям та значно більшим поставкам озброєнь в Україну без будь-яких обмежень – їй на деякий час доведеться зосередитися на внутрішніх проблемах та відкласти свої імперські амбіції. Якщо ж дозволити росії перемогти, то у війні проти Заходу вона використовуватиме ресурси не лише свої та своїх союзників, а й ресурси окупованих українських територій.
Будь-які дискусії щодо «уникнення прямої конфронтації між НАТО та росією» є недоречними, оскільки росія вже воює з НАТО. Російська пропаганда постійно говорить про ракетні удари по європейських столицях та Вашингтону. Російські агенти, російська діаспора або проплачені Кремлем злочинці здійснюють диверсії у Європі. Акти диверсій включають незаконне проникнення та підпали на заводах у Німеччині та Великобританії, на водоочисних станціях у Фінляндії, глушіння GPS-сигналів у країнах Балтії, фізичні напади та навіть плани вбивства генерального директора найбільшої німецької збройової компанії.
Ще небезпечнішим є те, що росія використовує демократичні інститути проти самих демократій. Нещодавні вибори в Австрії, а також проросійські уряди в Угорщині та Словаччині, перемога ультраправих у Нідерландах, у Тюрінгії та майже перемога Ле Пен у Франції є дуже тривожними сигналами. Насправді росія занадто слабка, щоб воювати з НАТО безпосередньо, тому вона намагається ослабити ці країни іншими методами, зокрема через вибори.
Тож окрім надання допомоги та посилення співпраці з Україною демократичний світ має також значно покращити внутрішню безпеку. Його інститути, законодавство, підтримка громадянського суспільства та релігійних громад мають бути захищені від впливу автократій, так само як і медіаландшафт. Прямі інвестиції таких режимів та їхні активи в демократичних країнах потрібно суворо контролювати й, можливо, експропріювати. Фінляндія прокладає шлях у цьому напрямку, готуючи законодавство, яке забороняє громадянам цих країн купувати нерухомість. Політичним партіям, аналітичним центрам та новинним медіа слід заборонити приймати російські гроші. Росіяни, які бажають приїхати до Європи, мають проходити сувору перевірку служб безпеки.
Перемога Трампа в США має стати тривожним дзвіночком для Європи: робіть усе можливе та готуйтеся до найгіршого. Навіть без підтримки США Європа має достатньо ресурсів, щоб виграти війну. Є щонайменше 300 мільярдів доларів заморожених російських коштів, які можна використати для оборони України. Побоювання, що конфіскація цих грошей спричинить фінансову нестабільність, є вельми перебільшеними. Натомість нездатність перемогти росію обов’язково призведе до глобальної війни та фінансової нестабільності.
За тим, як демократії реагують на війну Кремля проти України, уважно спостерігають союзники росії – Китай, Іран та Північна Корея. Їхні режими оцінюють нашу допомогу сьогодні, щоб зрозуміти, чи допоможе Захід Тайваню, Ізраїлю та Південній Кореї завтра.
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
