Заява МВФ про Можливе Припинення Кредитування України – Поразка Української Влади

Заява директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард про можливе припинення співпраці з Україною в разі подальшої відсутності прямих і конкретних дій у боротьбі з корупцією є негативним сигналом для української економіки. Припинення кредитування може спровокувати девальвацію національної валюти й загальмувати або навіть розвернути ледь окреслену тенденцію економічного зростання.

Такі заяви свідчать про те, що українська влада не зацікавлена ​​у проведенні структурних реформ, які потрібні насамперед Україні та її громадянам, а не зовнішнім кредиторам.

У минулому співпраця України з МВФ не раз рятувала економічну ситуацію в Україні. У лютому 2015 року МВФ та інші офіційні кредитори схвалили пакет допомоги Україні в розмірі 25 млрд доларів США, який є одним із найбільших кредитів фонду (в перерахунку на рівень ВВП країни). Крім того, фонд усебічно підтримував нашу країну під час перемовин на тему реструктуризації зовнішніх боргів. У грудні 2015 року МВФ також змінив свої правила кредитування для країн, які мають заборгованість перед офіційними кредиторами, зокрема з метою продовжити дію програми з Україною, незважаючи на її дефолт за 3 млрд доларів боргу перед РФ. Треба враховувати те, що програма з МВФ є «якорем» для інших донорів – Світового банку, ЄБРР та окремих держав. Таким чином, зупинка співпраці з фондом практично гарантовано означатиме зупинку фінансування й від інших офіційних кредиторів, позбавивши Україну кредитних ресурсів на загальну суму 10 млрд доларів США лише в 2016 році.

За останній рік владі за підтримки офіційних кредиторів удалося стабілізувати макроекономічну ситуацію. Так, падіння ВВП в річному обрахунку скоротилося з 17,2% у першому кварталі до 7,2% у третьому і далі знижувалося в четвертому кварталі, досягнуто відносної стабільності обмінного курсу, сповільнилося зростання цін до 40% у січні 2016 року після стрибка до 60% у квітні 2015-го. Завдяки кредитам і своп-лініям з іноземними банками резерви НБУ зросли в 2015 році практично вдвічі, до 13,4 млрд доларів США.

Проте макроекономічна стабільність залишається крихкою, а перспективи відновлення економічного зростання непевними. Прогноз зростання ВВП в 2016 році – в діапазоні 1,0% -1,5%. Зупинка кредитування МВФ безсумнівно призведе до послаблення довіри інвесторів, бізнесу та населення – а отже, до поновлення девальваційного тиску на гривню. Хоча НБУ і має певний запас міцності у вигляді валютних резервів, він не зможе протидіяти сильному девальваційному тиску довше ніж кілька місяців. За таких умов цілком імовірним є подальше падіння ВВП замість очікуваного на сьогодні скромного зростання. Падіння ВВП і слабка гривня ускладнять обслуговування зовнішнього держборгу (близько 4,1% ВВП), що посилить відплив іноземних інвестицій та підштовхне Україну до чергової фінансової кризи.

Украй важливо розуміти, що програма співпраці з МВФ передбачає надання тривалого й недорогого фінансування в обмін на структурні реформи, які насамперед потрібні самій Україні та її громадянам. Зобов’язання України в рамках програми МВФ та інших кредитних угод (зі Світовим банком, Європейським Союзом тощо) є результатами переговорів української влади та кредиторів, а не безапеляційно нав’язаними ззовні умовами.

Головні пункти програми МВФ – скорочення дефіциту бюджету, реформа енергетичного сектора, очищення банківської системи, перехід до вільного курсоутворення, створення діючого антикорупційного бюро, реструктуризація та приватизація державних підприємств – це неодмінні для оздоровлення й зміцнення економіки України кроки. Це той критичний мінімум, без якого українська економіка буде постійно перебиватися від кризи до кризи. Насправді українська влада повинна проводити набагато масштабніші й швидші реформи, ніж це передбачено програмою кредитування. І заява з боку МВФ про недостатній прогрес у реформах – це ганьба і поразка всіх гілок влади.

Моніторинг реформ, що проводять VoxUkraine та експерти в межах проекту Індекс реформ, підтверджує невтішні висновки МВФ: реформи рухалися прийнятним темпом тільки в березні-травні 2015 року, коли приймалися важливі закони, зокрема в рамках зобов’язань перед МВФ і Світовим банком. На жаль, попри певне поліпшення законодавства, сьогодні неможливо говорити про встановлення верховенства права в Україні, а імплементація законів залишається слабкою та вибірковою.

Підсумовуючи вищесказане, редакційна колегія VoxUkraine заявляє про неприпустимість розриву відносин з МВФ і закликає Президента, уряд та парламент до рішучих дій у боротьбі з корупцією та проведенні масштабних реформ. Зараз життєво потрібно не просто продовжувати перетворення, а й істотно прискорити їхній темп.