77% журналістів в Україні – це жінки. Ба більше, жінки переважають кількісно майже у всіх професіях, які є у медіасфері. Та чи є кількісна перевага основним фактором забезпечення гендерного балансу? Чи більша репрезентація дійсно формує рівне ставлення до жінок та рівні можливості для них?
Досягнення гендерної рівності, зокрема на ринку праці, є необхідністю в рамках євроінтеграційних процесів. Медіасфера не виняток та потребує ґрунтовних змін у підходах до запровадження гендерної рівності та підвищення рівня репрезентації жінок. Це важливо, бо медіа впливають на загальноприйняті уявлення в суспільстві й часто формують (або навпаки, спростовують) упередження та стереотипи.
У 2023 році Громадська організація «Жінки в медіа» провела два дослідження гендерного балансу в українських редакціях. Вперше в Україні аналізувався не контент, а структура редакцій.
- Дослідження Гендерний профіль українських медіа було проведено спільно з Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення. Всього в рамках дослідження проаналізували 206 медіакомпаній, які займаються телемовленням, радіомовленням чи теле- і радіомовленням одночасно. У цих компаніях працюють загалом 4820 осіб. У дослідженні проаналізовано частки чоловіків та жінок у різних типах медіа, на різних посадах, у різних вікових групах.
- Дослідження Гендерний баланс у прийнятті рішень в медіаорганізаціях України безпосередньо вивчало гендерний баланс у медіа. В цьому дослідженні взяли участь 173 респонденти зі 164 організацій. 47% із цих організацій – це онлайн-медіа, 24% преса, 15% — мультимедійні платформи, 9% телебачення та 5% – радіо. Це дослідження сфокусоване на аналізі індикаторів гендерного балансу. Дослідження оцінює гендерну репрезентацію на керівних посадах, участь жінок в ухваленні рішень в медіаорганізаціях, а також наявність політик рівності в українських редакціях.
Далі коротко представлені результати цих досліджень.
Результати дослідження «Гендерний профіль українських медіа»
Дослідження Гендерний профіль українських медіа показало, що жінки кількісно переважають у галузі ТБ та радіо: загалом 53% працівників у медіа — це жінки, і найбільше жінок серед журналістів — 77%. Кількісна перевага жінок більш відчутна у молодших групах: їх 58% у групі 18-38 років, 50% у групі від 35 до 60 років, та 46% серед людей 61+. Отже, можна припустити, що в майбутньому частка жінок у ЗМІ зростатиме.
У досліджуваній галузі помітний стереотипний гендерний розподіл ролей. Жінки переважають у більш творчих та креативних професіях: їх 77% серед журналістів, 62% серед ведучих та 54% у маркетингу і піарі. Найменша частка жінок на посадах технічного персоналу та програмної служби — 30% та 40% відповідно. У керівництві медіа жінок 52% — також значно менше, ніж серед журналістів. Втім, у ЄС в середньому лише 35% керівників медіа — жінки.
Дослідження також показало, що частки жінок і чоловіків, які отримують соціальний пакет від своїх працедавців, практично однакові, тоді як підтримку у вигляді гнучкого графіка роботи трохи частіше отримують жінки. А найбільший розрив спостерігається з декретними відпустками: їх отримали 54% жінок та 17% чоловіків.
Однак гендерний розрив може проявлятися не лише в частці жінок на певних посадах, а й у розриві в оплаті праці на однакових посадах. На жаль, дослідження, яке ми розглядаємо, не торкається теми зарплат. Проте Національна стратегія подолання гендерного розриву в оплаті праці в Україні на період до 2030 пропонує впроваджувати гендерні квоти для керівних посад та виділяти ресурси для підтримки кар’єрного розвитку жінок.
Результати дослідження «Гендерний баланс у прийнятті рішень в медіаорганізаціях України»
У дослідженні Гендерний баланс у прийнятті рішень в медіаорганізаціях України, що базується на 173 анкетах зі 168 організацій, враховувалися три основні показники гендерного балансу: співвідношення жінок і чоловіків на найвищих посадах у внутрішніх та зовнішніх органах управління організацій, а також наявність політик гендерної рівності. Такі показники застосовує Європейський інститут із гендерної рівності при аналізі гендерного балансу медіаорганізацій.
41% опитаних редакцій заявили, що усі керівні посади, пов’язані з розробкою стратегій, у їхній структурі обіймають жінки, у 6% редакцій немає жодної жінки-топменеджера (11% опитаних не знають про гендерний розподіл менеджменту своєї редакції, а решта відповіли, що жінки присутні в різній кількості). В регіональних медіа ситуація дещо відрізняється: у 17 регіональних медіа (близько 20% тих, що взяли участь в опитуванні) в редакціях взагалі немає жінок.
Жінки очолюють дорадчі органи медіа у 57% випадків, чоловіки є керівниками таких органів у 38% медіа, ще 5% респондентів відповіли, що не знають, хто очолює дорадчі органи їхньої редакції.
Серед власників ЗМІ дещо переважають чоловіки: у 25% медіа кінцевим бенефіціарним власником медіа є жінка, тоді як частка чоловіків — 38%. Решта опитаних відповіли, що їм невідомо, хто власник медіа (2,3% респондентів) або що власники — група осіб (34,7%).
Загалом на представленість жінок на керівних посадах впливає два основних фактори: розмір медіа та напрям керівної посади. У більших медіа, де керівниками є більше двох людей, керівні посади з більшою імовірністю обійматимуть чоловіки. Значна частка жінок на чолі маленьких редакцій, імовірно, пов’язана з тим, що невеликі регіональні ЗМІ, особливо друковані, не можуть платити великі зарплати.
Водночас представленість жінок на керівних посадах залежить від сфери відповідальності: жінки обіймають половину або більше керівних посад, пов’язаних із розподілом фінансів, закупівлями, тендерною документацією, у 93% медіа; половину чи більше керівних посад, що передбачають формування редакційної політики, контент-плану, розробку форматів, у 88% медіа; половину чи більше керівних посад, пов’язаних із розробкою та реалізацією стратегії, у 81% медіа.
Рівень високої залученості жінок на керівні посади можна частково пояснити тим, що більшість редакцій, які взяли участь у дослідженні, — це онлайн медіа та медіаплатформи, тобто ресурси, які на ринку не так давно і менш схильні до усталених практик та упереджень.
Порівняння з Європою
Ситуація на українському медіаринку відрізняється від європейського. Наприклад, у Британії у 2022 році частка жінок серед журналістів становила 41%.
Якщо в країнах ЄС у медіасфері кількісно переважають чоловіки, то в Україні ситуація протилежна. Причинами цього можуть бути низькі зарплати, а також сприйняття журналістики як гуманітарної, тобто «жіночої» галузі.
Отже, необхідно грамотно запозичувати європейські практики розвитку гендерної рівності. На відміну від країн ЄС, в Україні фокус має бути не на збільшенні кількості жінок у медіа, а на запровадженні політик професійного зростання для них, а також правильній репрезентації жінок у медіа матеріалах.
Через значну частку жінок у редакціях може здатися, що питання гендерної рівності для медіа неактуальне. Можливо, тому політики рівних можливостей є лише у 24% редакцій. Проте вони важливі для збільшення гендерної рівності на тих рівнях та у тих спеціальностях, де є перекіс у той чи інший бік. Однією зі складових досягнення гендерної рівності може бути політика прозорих заробітних плат, тобто документ, у якому чітко прописано, яку винагороду за яку роботу отримує особа. Зараз такі політики є лише у 21% опитаних медіа.
Лише 18% опитаних медіа мають консультанта або іншу відповідальну людину, до якої можна звернутися у випадку виникнення ситуації дискримінаційного характеру, або розроблений алгоритм дій при виникненні таких ситуацій.
Висновки та рекомендації
Повномасштабне вторгнення та низка інших економічних та соціальних факторів суттєво впливають на зміну гендерного розподілу на ринку праці. У медіасфері у молодших вікових групах частка жінок перевищує 50%, зокрема на керівних посадах. Цей факт за наявності відповідних політик і підходів може збільшити якісну репрезентацію жінок у медіа.
Пропонуємо такі рекомендації для досягнення гендерного балансу:
- Збір та аналіз гендерно дезагрегованих даних. Більш ґрунтовні дослідження, які вивчатимуть розподіл заробітних плат, мотивацію жінок працювати у медіа, їхню представленість у великих медіахолдингах, ефективність впроваджених політик рівності тощо, можуть стати основою для формування більш релевантних для України політик.
- Регулярний розрахунок гендерних індикаторів на національному та корпоративному рівнях для оцінки змін гендерної рівності у медіагалузі.
- Заохочення медіавласників та керівництва до розробки гендерних політик та їх втілення у корпоративну культуру компанії.
- Впровадження моніторингу за досягненням рівного представлення у компаніях: систематичний огляд та звітність щодо рівня заробітних плат і просування по службі жінок і чоловіків, прозорі практики найму на роботу.
- Залучення фахівців із гендерної рівності у штат медіакомпаній, а для менших ЗМІ — регулярна робота з такими фахівцями на договірній основі.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
