Початок червня видався продуктивним на реформи. За період з 2 по 15 червня експерти Індексу зафіксували 9 реформ. Усі вони отримали позитивні оцінки.
У фокусі 266 релізу два євроінтеграційні закони, які отримали від експертів по 2 бали з діапазону від -5 до +5 – оцінку, яка, на нашу думку, відділяє суттєві зміни від менш помітних. Перший закінчує підготовку українського законодавства для приєднання до Єдиного цифрового ринку ЄС та впровадження «роумінгу як вдома». Другий реформує систему оплати праці державних службовців та замінює стару систему окладів і надбавок на європейську модель, що базується на класифікації посад. Загальне значення Індексу — +1 бал. У попередньому випуску Індекс був +0,4 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС, +2 бала
17 квітня 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон № 4345-IX, який завершує підготовку до впровадження в Україні законів ЄС, які стосуються роумінгу та інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Закон дозволяє європейським операторам не проходити складну процедуру реєстрації в Україні, якщо вони не хочуть відкривати в Україні бізнес, а прагнуть лише співпрацювати з українськими операторами (передавати сигнал, користуватися українськими мережами чи обслуговувати абонентів із ЄС). Аналогічний підхід до операторів-нерезидентів діє в ЄС.
Окрема увага приділяється повноваженням національного регулятора — НКЕК відповідатиме не лише за внутрішній ринок зв’язку, а й за ефективну координацію між українськими та європейськими мережами. Зокрема, забезпечуватиме технічну сумісність мереж та сприятиме стабільному підключенню абонентів незалежно від того, якими мобільними операторами чи технологіями вони користуються. Також регулятор допомагатиме українцям оперативно вирішувати можливі проблеми, які виникають під час взаємодії абонентів із європейськими операторами.
14 липня 2025 року Європейська комісія схвалила надання Україні «роумінгового безвізу» — тобто приєднання до політики Roam like at Home. Вже з 1 січня 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС без додаткових оплат, а абоненти з ЄС — так само без додаткових витрат під час перебування в Україні.
Коментар експерта
Станіслав Юхименко, науковий співробітник ІЕД
«Закон №4345-IX завершує основну частину підготовки українського законодавства до приєднання України до єдиної роумінгової зони Європейського Союзу «Роумінг як вдома» (Roam Like at Home, RLAH).
Закон суттєво посилює роль та повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК). НКЕК отримує інструменти, які відповідають повноваженням національних регуляторів у країнах ЄС згідно з Європейським кодексом електронних комунікацій. Це включає нагляд за операторами і забезпечення доступу до послуг, моніторинг тарифів на регульовані послуги, контроль за дотриманням операторами політики добросовісного користування тощо. Важливо, що з розширенням повноважень регулятора зростає значення забезпечення його незалежності.
Європейська комісія вже позитивно оцінила українське законодавство. Єврокомісія запропонувала Раді ЄС запросити Україну до роумінгової зони ЄС з 1 січня 2026 року, і Рада ЄС затвердила цю пропозицію.
Із впровадженням законодавства суттєві витрати ляжуть на українських мобільних операторів. Їм доведеться інвестувати значні кошти в модернізацію своїх білінгових та ІТ-систем, щоб забезпечити їхню відповідність правилам RLAH. Хоча держава в особі Міністерства цифрової трансформації декларує готовність сприяти операторам, основні витрати все одно нестиме приватний сектор.
Приєднання до роумінгової мережі ЄС дозволить українцям користуватися домашнім тарифним планом свого мобільного оператора в країнах ЄС без додаткової плати. Аналогічно, громадяни ЄС зможуть користуватися своїми тарифами під час подорожей Україною. Це сприятиме глибшій інтеграції є цифровий ринок ЄС загалом, адже потребуватиме більш тісної співпраці українських операторів і операторів країн ЄС».
Реформа оплати праці держслужбовців, +2 бали
В Україні запровадили нову систему оплати праці держслужбовців. Відтепер усі державні працівники поділяються на «сім’ї» (аналітики, управлінці, організаційне забезпечення тощо) і рівні (початковий, середній, вищий, керівний). Це дозволяє співставляти державні посади з аналогічними у приватному секторі і встановлювати зарплати на основі ринкових.
Заробітна плата складатиметься із двох частин: сталої та варіативної. Стала заробітна плата — це фіксована виплата, яка включає посадовий оклад і надбавки (до прикладу, за ранг чи стаж). Гарантується, що посадовий оклад буде не меншим за 2,5 прожиткових мінімуми для працездатної особи, що встановлені на початок року (тобто не меншим за 7570 грн).
Варіативна частина включає премії за роботу: за ініціативність, своєчасне і якісне виконання завдань, виконання додаткового обсягу завдань. Проте премії обмежені. Так, сума всіх премій за рік не може бути більшою, ніж 30 % від сталої річної зарплати, місячна премія не має перевищувати 30 % від окладу за місяць, коли вона нараховується, а квартальна премія має бути не більше 90 % місячного окладу за квартал, у якому її нараховують. Зміна системи оплати праці була однією з умов плану Ukraine Facility, і загалом є необхідною (але не достатньою) умовою підвищення якості державної служби.
Коментар експерта
Андрій Заболотний, експерт напряму «Урядування: формування політики, підзвітність, державна служба» Центру політико-правових реформ
«У березні 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 4282-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад». Ухвалення цього закону у І кварталі 2025 року було одним із індикаторів виконання Плану Ukraine Facility. При цьому Президент підписав цей закон лише у червні 2025 року.
Закон містить позитивні моменти, серед яких:
- стала структура оплати праці, де її основну частину становить визначений посадовий оклад із надбавками за вислугу років та ранг, а варіативну — обмежена премія, а також компенсація за доступ до державної таємниці;
- збереження норми про необхідність затвердження єдиного Порядку формування фонду оплати праці державних службовців у державному органі. Така норма була передбачена ще в Законі «Про державну службу» 2019 року, але фактично її почали виконувати лише нещодавно — і то формально, без реального впровадження однакового підходу. Через це великі бюджетні кошти (йдеться про десятки мільярдів гривень щороку), що йдуть на зарплати, розподіляються непрозоро і без єдиних правил;
- збільшення мінімального розміру посадового окладу для держслужбовців місцевого рівня до не менше ніж 2,5 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом (нині – 2 прожиткові мінімуми);
- намір визначити на рівні закону механізм обчислення та встановлення граничної чисельності державних службовців;
- обов’язок зіставлення рівня оплати праці на типових посадах державної служби з рівнем оплати праці у приватному секторі.
Проте цей закон не позбавлений недоліків. По-перше, назва Закону про впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців не співпадає з його змістом, оскільки наявні численні винятки та особливості для окремих державних органів. Так, окрема Схема окладів визначена для Держаудитслужби та її територіальних органів, хоча така норма не була предметом законопроєкту в першому читанні. Крім того, окрему Схему окладів та Каталог типових посад державної служби передбачено для Апарату Верховної Ради. Окрему оплату праці визначили й для органів діяльність яких регулюється спеціальними законодавчими актами (наприклад НАБУ, БЕБ, НАЗК). Вони є центральними органами виконавчої влади за своїм правовим статусом, а їхні працівники виконують таку ж складну і відповідальну роботу, що й працівники в аналогічних сім’ях посад інших органів (наприклад, правове забезпечення, міжнародне співробітництво тощо).
Окрім того, всі органи поділяються на три групи з різними рівнями базових окладів — без прозорих критеріїв визначення, до якої групи належить той чи інший орган. Наприклад, до одного типу з міністерствами (які визначають державну політику) включили Службу судової охорони, Морську адміністрацію та Державну інспекцію архітектури й містобудування, хоча ці органи мають зовсім інші функції та рівень відповідальності. Через це може виникати ситуація, коли держслужбовець, який займається складною правовою роботою, отримує менше, ніж працівник із менш складними обов’язками, просто тому, що їхні органи належать до різних груп. Цей недолік зауважила також і Єврокомісія.
По-друге, втрачається механізм контролю за проведенням класифікації посад, оскільки НАДС як центральний орган виконавчої влади з питань державної служби не погоджуватиме правильність такої класифікації в Апараті Верховної Ради, Секретаріаті Уряду, Офісі Президента, ЦВК, Конституційному Суді, Верховному Суді, вищих спеціалізованих судах, ВРП, ВККС, Офісі Генерального прокурора та інших.
Ще одна проблема — це норма, яка дозволяє Кабміну самостійно встановлювати додаткові коригуючі коефіцієнти до зарплат для різних держорганів під час воєнного стану і ще пів року після його завершення. Це дає уряду забагато свободи в ухваленні рішень і може становити корупційні ризики при визначенні, кому і які коефіцієнти встановити упродовж цього часу.
Отож, попри позитивні моменти закону, він загалом не створює єдиних підходів в оплаті на державній службі та не забезпечує виконання рекомендацій, наданих Єврокомісією».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | +2,0 |
| Закон, який спрощує процедури співпраці між територіальними громадами | +1,0 |
| Впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад | +2,0 |
| Закон про приватизацію державного і комунального майна, яке передано в оренду | +1,5 |
| В Україні затвердили вимоги до цифрових гаманців | +1,25 |
| Державні фінанси | +0,2 |
| Компенсація витрат на оформлення автоцивілки для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни | +0,2 |
| Монетарна політика | 0,0 |
| Бізнес середовище | +2,0 |
| Закон, що завершує підготовку до норм права ЄС щодо роумінгу та інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС | +2,0 |
| Енергетика | 0,0 |
| Людський капітал | +2,0 |
| Імплементація “правила Болар”: виробники аналогів оригінальних ліків можуть починати підготовку до запуску ще до завершення дії патенту на оригінальний препарат | +1,0 |
| Особи, які вчинили злочини проти нацбезпеки, мають психічні захворювання чи були притягнуті до відповідальності за домашнє насильство, не зможуть бути усиновлювачами | +1,0 |
| Визначено кваліфікаційні рівні повної загальної середньої освіти | +1,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
