Україні – 30, і це – гарна нагода пригадати, яким було її державотворення очима Вокс Україна. Читайте, на що звертали увагу суспільства автори аналітичного центру, починаючи з моменту його створення у 2014 році, – у добірці матеріалів.
- «Програми політичних партій: що обирати, коли нема з чого обирати» – напередодні позачергових парламентських виборів 2014 року Ілона Сологуб проаналізувала програми найрейтинговіших політичних партій. З’ясувалося, що всі партії – клони одна одної.
- Про важливість довіри для розвитку держави – у статті «Довіра та упередження».
- У лютому 2015 року завдяки програмі МВФ реформи досягли найвищого рівня – 2,2 бала. Поки що повторити цей рекорд не вдалося. Нещодавно вийшов 164 випуск Індексу реформ.
- На сьогодні програма 2015 року – та, яку Україна виконала найкраще. Проте не ідеально. Детальний аналіз того, що вдалося зробити за півроку, читайте у статті.
- «Прогноз Для України: Шторм з Проблисками Сонця» – у своїй статті, опублікованій у лютому 2015 року, Олена Білан та Тимофій Милованов спробували зазирнути у майбутнє держави. Дізнавайтеся, чи справдилися їхні прогнози.
- У статті «Чи привела революція без лідерів до влади нових лідерів» автори Вокс Україна прийшли до висновків про те, що держава справді взяла курс на оновлення політичних еліт.
- У березні 2016 року редколегія Вокс писала про те, як Україні покращити покращити свої позиції в Індексі економічної свободи.
- Головна редакторка Euromaidan Press Аля Шандра пояснила, що уповільнювало антикорупційний прогрес у 2016 році.
- Цікаво буде пригадати, які депутати приносили найбільшу користь реформам у березні 2017 року. Про це – у статті Дмитра Остапчука. Це – перший випуск рейтингу ККД депутата. Відтоді щопівроку, поки депутати на канікулах, ми оцінюємо їхні реформаторські зусилля.
- «Генеральне прибирання: як почистити публічні фінанси від непотрібних видатків» – стаття, що надає конкретні поради для формування ефективних бюджетів.
- Чому українці у 2018 році були менш проринковими, ніж на початку 1990-х – розповідає стаття Віталія Проценка «Економіка страждань і несправедливості: як українці перетворилися на “ліву” націю».
- Результати низки досліджень також відповідають на запитання, чому українці не люблять капіталізм (стаття Віталія Проценка).
- Чи ефективно та законно Україна захищає медіапростір від пропаганди, – в одноіменній статті Катерини Дронової.
- «Вокс Україна» із самого початку підтримував реформу децентралізації, адже це – шлях до побудови сильних інституцій та виникнення політиків, які діють в інтересах людей. Тимофій Милованов, Жерар Ролан та Роджер Маєрсон пояснюють переваги децентралізації.
- Анна Гарус та Олег Нів’євський пояснюють, що децентралізація спрацювала, як і очікувалось – мешканці охочіше сплачують податки, коли бачать, що за ці кошти вони отримують більше суспільних благ.
- Як втілювалися антикорупційні реформи, розглянула Ольга Рибак, аналітикиня Індексу реформ.
- Три роки поспіль «Вокс Україна» складає рейтинг бюджетів за дотриманням процедур їхнього розгляду та основними параметрами документа. Останній рейтинг можна побачити тут.
- «Порти, дороги, пошта. Що не так із відмовою продати інфраструктурні державні компанії» – стаття Дмитра Яблоновського та Олексія Гаманюка. Порушенні у ній питання приватизації актуальні й тепер, за два роки після виходу матеріалу.
- Аналіз реформаторських зусиль Зеленського протягом першого року його президентства від Ксенії Алеканкіної.
- На основі даних Індексу реформ ми також дослідили, який із чотирьох останніх Кабмінів найактивніше проводив реформи: Яценюка (другий уряд), Гройсмана, Гончарука та Шмигаля.
- На початку березня 2020 року «Вокс Україна» разом з іншими громадськими організаціями виступив проти прямих переговорів представників уряду України з «представниками ОРДЛО».
- У жовтні 2020 року, під час виступу у Верховній Раді, президент був правдивим на 45%. А під час великої пресконференції у травні 2021 року — лише на 17%.
- Однією з найбільш глибоких реформ стало створення ринку газу для побутових споживачів у серпні 2020 року. Що змінилося за рік – у статті.
- У 2019 році редколегія «Вокс Україна» пояснювала переваги виборчої системи з відкритими списками. Зрештою цю реформу ухвалили, хоча й з обмеженнями.
- У цій статті редколегія «Вокс Україна» пояснює, що закони економіки діють навіть якщо уряду здається, що це не так. Туреччина — гарний приклад того, як популізм влади призвів до економічних проблем навіть за сприятливих умов у світовій економіці.
- Між першим і другим туром виборів у 2019 році Роджер Маєрсон відвідав Україну та розповів, чому, на його думку, парламентська система краща за президентську, а також чому найкращим кроком для майбутнього президента було б зменшення власних повноважень.
- Про переваги парламентської форми правління для України писав Ростислав Аверчук ще у 2016 році в рамках великої дискусії на сторінках «Вокса».
- Слова найвищих посадових осіб впливають на ситуацію в державі й можуть навіть стати «пророцтвом, що самозбувається». Тому заяви про «долар по 30» – не найкращий спосіб комунікації з суспільством.
- Хоча комуністів уже давно немає в українському парламенті, рівень «лівацтва» в нашому суспільстві все ще високий. Причому він не залежить від політичних уподобань людей. Отже, на схильності українців до патерналізму й надмірних очікуваннях від держави грають усі політики.
- Здавалося б, який зв’язок між статистикою та демократією? Виявляється, безпосередній. У цій статті пояснюємо, чому необхідно провести перепис населення – і то традиційним методом, перш ніж переходити до перепису за реєстрами.
Автори
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
