Блукання політиків у медійному просторі: аналіз 470 тисяч новин

За результатами опитування USAID-Internews, у 2019 році соціальні мережі та інтернет-медіа як джерело новин за популярністю обійшли телебачення. Довіра українців до інтернет-ЗМІ теж перевищила довіру до телебачення. Політичні новини залишаються найбільш популярними й цікавлять 42% респондентів. Ми розглянули, яких політиків та в якому контексті найчастіше згадують найбільш популярні онлайн-ЗМІ. 

Дослідження групи Рейтинг показало, що на карантині майже половина опитаних стали переглядати новини частіше. Новини про пандемію переплелися з політичними, адже політики часто коментують коронавірус, його поширення та заходи для боротьби з ним. Тож які політики з’являлися в новинах найбільше? Чи всі ЗМІ писали про них однаково? І як пандемія коронавірусу вплинула на медійний простір?

Головні висновки:

1. Найбільше українські новинні онлайн-ресурси у лютому-червні згадували президента Володимира Зеленського — його ім’я з’являлося в кожній десятій новині – всього 122 тисячі разів. На другому місці прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 33 тисячами згадок. За ним іде Віталій Кличко, ім’я якого згадували 31,5 тисячу разів.
2. Частки новин про політиків, за деякими винятками, досить рівномірно розподілені в усіх медіа. Втім, Економічна правда частіше пише про прем’єр-міністрів порівняно з іншими ЗМІ, а з усіх новин про Віктора Медведчука 36% опубліковані 112.ua та ZIK.
3. Серед найчастіше згадуваних політиків лідери за часткою негативних новин – Петро Порошенко та Арсен Аваков: з усіх новин про них негативними були 59% та 48% відповідно. Частки негативних та позитивних новин про президента майже рівні, а найбільше нейтральних новин — про Дмитра Разумкова.

Кого згадували найчастіше?

Як і в нашому дослідженні про медійний простір кандидатів у президенти, виявилося, що переважають в українському інформаційному просторі новини про чинного президента — Володимир Зеленський є лідером за кількістю згадок в усіх досліджуваних ЗМІ (графік 1). 

Ім’я президента за весь період згадували у 10,6% новин, загалом 122 тисячі разів, що майже вчетверо більше, ніж у Дениса Шмигаля — другого за кількістю згадок політика (33 тисячі). 

До початку пандемії про Володимира Зеленського писали частіше (28 тисяч згадок за лютий в нашій базі даних). Але в березні-квітні згадок Зеленського стало менше (приблизно 22 тисячі щомісяця), оскільки нова гаряча тема пандемії витіснила інші теми з медіапростору. З цієї ж причини кількість згадок Віктора Ляшка зросла вчетверо з лютого по березень, а Максима Степанова — вп’ятеро з березня по квітень. Віталій Кличко теж отримав більше уваги від медіа через коронавірус, зокрема завдяки посиланням ЗМІ на його пресконференції та публікації в Telegram: від 2 тисяч згадок у лютому до 9 тисяч у квітні. 

Після того, як Олексій Гончарук втратив прем’єрський пост, згадувати його закономірно стали менше (від 7,5 тисяч згадок у березні до 500 у квітні). Так само закономірно зросла кількість згадок нового прем’єра Дениса Шмигаля — в березні у 12 разів більше, ніж у лютому. 

У квітні також спостерігаємо повернення Міхеіла Саакашвілі в український медійний простір. 5,5 тисяч згадок про нього пов’язані з активним обговоренням його можливого призначення на посаду віце-прем’єра. Про Арсена Авакова у червні згадували вдвічі більше, ніж у два попередні місяці, що може бути пов’язано з мітингами та проектом постанови про його відставку.

Улюбленці онлайн-ЗМІ

Чи були окремі ЗМІ особливо прихильними до певних політиків? Для кожного ЗМІ ми склали десятку політиків, про яких це медіа писало найбільше — результати наведені в таблиці та на графіку 2.

Топ-10 політиків у кожному онлайн-ЗМІ практично однакові. Однак, були й деякі винятки. Так, Економічна правда порівняно більше згадувала про прем’єр-міністрів Дениса Шмигаля та Олексія Гончарука — 18% та 15% відповідно (тоді як на інших сайтах про них було в середньому 4,5% та 9% новин). Це можна пояснити вужчою спеціалізацією ЕП, яка часто висвітлює роботу уряду.

Були й політики, які потрапили до топ-10 лише одного медіа. Це Владислав Криклій (9% новин ЕП про нього порівняно з 2% в інших ЗМІ), Андрій Садовий (3% згадок на Знай), Борис Філатов (2,5% новин на Обозревателе), Вадим Пристайко (2,2% новин на Сьогодні), Гео Лерос (2,7% новин на Цензорі), Юрій Бойко (3% новин на сайті Українських новин). 

Юлія Тимошенко, Геннадій Кернес та Давид Арахамія потрапили до топ-десятки на двох сайтах кожен – перша на Знай та Апостроф, другий на Знай та Політека, третій – на ТСН та ЕП. Віктор Медведчук потрапив до топ-10 за згадками на чотирьох сайтах – ЗІК, 112, Знай та Політека. Останні два видання пов’язані одне з одним та з партією «Рух за реформи».

Любить/не любить: як ЗМІ пишуть про політиків?

Ми обчислили загальну тональність згадок політиків у новинах та поділили новини відповідно на негативні, позитивні та нейтральні. Отриманий розподіл новин про політиків наведено на графіку 3. Емоційне забарвлення ми оцінювали на основі тональних словників — детальніше про це читайте в розділі «Як ми рахували».

Найбільш емоційно забарвленими є новини про Петра Порошенка. Частка нейтральних новин про нього найменша, а частка негативних становить 59%. У кожному з розглянутих медіа кількість негативних новин про колишнього президента перевищує кількість позитивних та нейтральних, а на 22 сайтах із 27 негативних новин більше половини. Це передусім пов’язано з багатьма кримінальними провадженнями, врученням підозр та викликами на допит колишнього президента, які активно висвітлювалися у ЗМІ. На такому негативному тлі виділяються 4 медіа, які опублікували помітно більше позитивних новин про п’ятого президента: РБК-Україна, Обозреватель, Цензор.НЕТ та Лівий Берег. Частка позитивних новин на цих сайтах — від 31% до 39%, тоді як для решти вона в середньому 14%.

На другому місці за часткою негативних новин — Арсен Аваков (48%). Міністра в новинах часто згадували у зв’язку з резонансними вбивствами, стріляниною та протестами. Найбільша частка негативних новин про Авакова була на сайті Радіо Свобода (70% усіх новин про нього). Середня частка позитивних новин про міністра становить 15%, а сайт із найвищим позитивним показником — Цензор.НЕТ з 28%.

Про Володимира Зеленського частки позитивних та негативних новин майже рівні — 30% і 32% відповідно. Проте на 12 сайтах позитивних новин про президента дещо більше, ніж негативних. Ми не змогли виділити медіа, які б відрізнялися особливою прихильністю до Зеленського, а от негативних новин про нього найбільше було на сайті Політека (49%).

Найбільше нейтральних новин пишуть про Дмитра Разумкова — аж 61%. Але Політека відзначилася й тут, адже на цьому сайті 40% новин про спікера негативні при середній частці негативних у 20%.

Від любові до ненависті: чи змінюється тональність новин із часом?

Ми знайшли кілька цікавих випадків зміни тональності новин протягом розглянутих 5 місяців — графік 4.

Так, частка позитивних новин про Володимира Зеленського у квітні зросла на 11 відсоткових пунктів (в.п.) у порівнянні з березнем, що можна пов’язати із заявами президента про святкування Великодня, надання та отримання допомоги в боротьбі з пандемією. У червні ж розподіл тональності став таким самим, як був у лютому.

Натомість частка негативних новин про Андрія Єрмака у квітні зросла на 20 в.п., оскільки ЗМІ тоді активно писали про скандал навколо його брата, який проводив співбесіди на посади в органах влади. Схоже, що у травні про скандал уже забули, адже частка негативних новин знову знизилась.

Негативних новин про Петра Порошенка у червні стало більше на 15 в.п., бо ЗМІ писали про провадження ДБР щодо нього. В новинах про Дениса Шмигаля загальна частка нейтральних новин поступово зменшується, а частки позитивних та негативних новин залишаються приблизно рівними.

Як ми рахували

Згадкою ми вважаємо наявність імені політика в тексті. Новиною, у якій писали про деякого політика ми вважаємо ту, де його/її ім’я згадувалося принаймні двічі, щоб відсіяти випадки побіжних згадок.

Для оцінки емоційного забарвлення україномовних та російськомовних новин ми використовували дещо модифіковані тональні словники української (складений спільнотою lang-uk) та російської (розроблений проектом «Карта слов») мов. У словниках зібрані слова із не нейтральною тональністю: -2, -1, 1 чи 2. Російський словник містить 6700, а український — 2400 слів.

Обчислення тональності згадки відбувалося пошуком у відповідному реченні емоційно забарвлених слів зі словника й сумуванням їх тональності. Крім того, на тональність слова впливають заперечні та підсилювальні слова, що стоять перед ним. Наприклад: слово «ефективний» має тональність 1, натомість «неефективний» матиме протилежну тональність -1, а «дуже ефективний» отримає тональність 2.

В результаті новину вважаємо негативною, якщо сумарна тональність усіх згадок у ній менше 0, позитивною — якщо більше 0, а нейтральною — якщо рівна 0.

Частка не нейтральних слів у більшості сайтів з новинами українською мовою становить 3.5%-4%, для сайтів з російськомовними новинами — близько 5%. Таким чином, Цензор.НЕТ, Лівий берег, Фокус і Стана.ua за рахунок мови трохи емоційніші, ніж решта медіа. Така різниця передусім виникла через більший розмір російського тонального словника. Найменш емоційним медіа очікувано вийшла Економічна правда, у новинах якої всього 2,5% не нейтральних слів.