Індекс реформ 62. Дерегуляція набирає обертів й підштовхує індекс реформ

“Закон імплементує акти європейського законодавства (Другий і Третій енергетичні пакети), створює можливості для розвитку конкуренції та умови для розвитку відновлювальних джерел енергії. Як результат, має з’явитися можливість вільного вибору електропостачальників кінцевими споживачами. Головна ідея закону – купівля електричної енергії як товару.

Законом встановлено запровадження так званого «перехідного» періоду (24 місяці з дати набуття чинності), впродовж якого мають бути створені необхідні технічні, організаційні, економічні та нормативно-правові передумови для запровадження та подальшого злагодженого функціонування ринку. Успіх буде залежати від того, наскільки ефективною буде координація роботи із запровадження нової моделі ринку. Цей обов’язок покладений на Координаційний центр із забезпечення впровадження нової моделі ринку електричної енергії на чолі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Центр буде функціонувати до початку дії нового ринку електричної енергії.

Серед складних моментів, які потребуватимуть особливої уваги та доопрацювання — необхідність розроблення інструментів та створення інституту захисту прав споживачів.

Дуже великий обсяг роботи попереду. Потрібно розробити понад 100 актів вторинного законодавства. Міненерговугілля та НКРЕКП розробили план-графік впровадження нової моделі ринку електричної енергії”.

“З ухваленням закону “Про ринок електроенергії” завершилася перша хвиля імплементації Третього енергетичного пакету ЄС на рівні базових законів, чому передувало прийняття законів про ринок природного газу та закону про НКРЕКП.

З технічної точки зору, закон достатньо якісний, адже в його розробці приймали участь фахівці структур ЄС та експерти Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Принципова філософія закону – почати лібералізацію оптових та роздрібних ринків електричної енергії, наслідком чого стане перехід до ринкових правил формування цін, захист прав споживачів, створення умов для конкуренції у постачанні електроенергії.

З точки зору кінцевих споживачів, наслідком впровадження закону стане можливість обирати серед різних постачальників електроенергії, а також визначати умови і “тарифні пакети”. Після практичного втілення цієї концепції та створення функціонуючих ринків, конкуренція на них призведе до здешевшання електроенергії та підвищення якості послуг, включаючи безпеку постачання та клієнтське обслуговування.

Варто пам’ятати, що ухвалення закону, – це лише перший, хоч і важливий, крок у реформі. Фактична імплементація триватиме навіть за найбільш оптимістичними оцінками не менше 3-х років. Вона передбачає цілі комплекси складних задач з реорганізації, ліквідації або розукрупнення існуючих державних підприємств та операторів, а також значні технічні й технологічні заходи для переходу на принципово нові “правила гри” (наприклад, встановлення новітнього технічного та програмного обладнання для балансування мережі в умовах вільного ринку). Іншим викликом впродовж перехідного періоду може стати недостатня поінформованість споживачів щодо реалій нових ринків, і це вимагатиме серйозної комунікації з населенням.”

“Україна нарешті позбулась чергового радянського атавізму – регулювання цін на продукти харчування. Це регулювання не тільки не стримувало зростання цін, що можна було спостерігати на прикладах зростання цін на курячі яйця в 2015 році або цін на гречку в 2016, але й прискорювали його. На базі 10-річної статистики видно, що ціни на товари, що регулюються, зростають на 20% швидше ніж на інші продукти. Таке регулювання викривляло конкуренцію, дестимулювало виробників виготовляти соціально-значущі продукти, стримувало інвестиції у сектор. Крім того, це породжувало корупцію в момент “погодження” зміни цін, а також під час контролю дотримання регулювання.”

“Вже у липні фізичні особи, окрім підприємців, зможуть перераховувати валюту за кордон на підставі електронних індивідуальних ліцензій. Спрощена система надання індивідуальних ліцензій полегшить та прискорить проведення фізичними особами відповідних валютних операцій. При цьому, за оцінками НБУ, обсяг таких операцій не матиме суттєвого впливу на стан валютного ринку.

Скористатися е-ліцензіями громадяни зможуть для здійснення інвестицій за кордон, для розміщення коштів на власних рахунках за межами України, а також для виконання зобов’язань перед нерезидентами за договорами страхування життя.

На підставі е-ліцензій фізична особа зможе протягом одного календарного року перерахувати за кордон іноземну валюту на загальну суму до 50 000 доларів США (в еквіваленті).

Скористатись новим механізмом отримання індивідуальної валютної ліцензії (е-ліцензії) дуже просто. Для цього фізична особа має подати до уповноваженого банку, у якому вона має рахунок, необхідні документи у паперовій або електронній формі.

У разі відповідності усім вимогам та правилам, банк надсилає запит НБУ, а регулятор в автоматизованому порядку видає фізичній особі е-ліцензію шляхом унесення облікового запису до автоматизованої інформаційної системи.”

“Рішення позитивне, але торкнеться лише малої кількості людей, які мають хоча би початкові знання про роботу зарубіжних фінансових ринків. Нажаль, в Україні таких небагато – більше половини населення за опитуванням USAID не розрізняє акції та облігації. Ми оцінюємо цей крок як помірно-позитивний, але очікуємо на виконання умов Угоди про Асоціацію – надання режиму внутрішнього ринку європейським фінансовим посередникам, а також вільний рух капіталів. Це означає дозвіл українським фінансовим компаніям, пенсійним фондам та банкам вільно формувати свої портфелі з іноземних цінних паперів. Такий крок дійсно дозволив би підвищити надійність заощаджень українців та уможливив би перехід до трирівневої пенсійної системи. Поки НБУ займається лише косметичними змінами, на тектонічні кроки ж можна розраховувати лише із створенням нового, ліберального законодавчого поля”.