Індекс реформ 222: безперервне навчання для медпрацівників та збереження зарплат полоненим і зниклим безвісти військовим

Індекс реформ 222: безперервне навчання для медпрацівників та збереження зарплат полоненим і зниклим безвісти військовим

Photo: ua.depositphotos.com / FotoArtist
17 Листопада 2023
FacebookTwitterTelegram
926

До 222 випуску Індексу реформ за період з 25 вересня по 8 жовтня потрапило три реформи. Ключовою реформою став Закон про збереження грошового забезпечення для полонених і зниклих безвісти військових — він отримав від експертів оцінку +2 бали, яка, на нашу думку, відділяє суттєві реформи від менш значних. Загальна оцінка Індексу реформ склала +0,3 бала з діапазону від -5 до +5 (у минулому випуску його значення становило +0,5 бала).

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

Закон про збереження грошового забезпечення для полонених і зниклих безвісти військових, +2 бали

На початку жовтня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон, який зберігає грошове забезпечення (посадові оклади, надбавки за вислугу років тощо) за військовими та поліцейськими, які потрапили у полон або зникли безвісти під час бойових дій.

Отримувати таке грошове забезпечення зможуть і члени сімей полонених та зниклих безвісти військових: чоловік або дружина, а у разі їх відсутності — повнолітні діти, які проживали разом з військовим; опікуни чи усиновлювачі неповнолітніх дітей військових; особи, які перебували на утриманні полоненого чи зниклого безвісти, якщо він не перебуває у шлюбі та не має дітей.

Крім того, закон передбачає, що у разі загибелі військовослужбовця або поліцейського компенсацію за всі невикористані за час служби дні відпустки отримають члени сім’ї військового, а якщо їх немає — ці кошти будуть включені у спадщину.

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Коментар експертки

Наталія Шмарко, ГО «Юридична Сотня»:

«Прийняття Закону України №9638 обумовлено необхідністю удосконалення механізмів виплати невикористаної відпустки, одноразової допомоги при звільненні з військової служби, грошового забезпечення військовослужбовцям та поліцейським, які потрапили у полон або зникли безвісті за особливих обставин.

Стосовно виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, співробітникам служби цивільного захисту, поліцейським, які потрапили у полон або зникли безвісти за особливих обставин пропонуються такі зміни:

  • Кодекс цивільного захисту України доповнений положеннями про визначення Кабінетом Міністрів розміру грошового забезпечення службовців цивільного захисту;
  • передбачено доповнення кодексу нормами про грошове забезпечення полонених, заручників, а також зниклих безвісти. Запропоновані зміни слугують уточненням положень кодексу, оскільки це питання врегульоване постановою КМУ №884 від 30.11.2016;
  • внесено зміни про індексацію грошового забезпечення полонених та зниклих безвісті співробітників служби цивільного захисту, яке отримують члени їхніх сім’ї. Такий перерахунок та виплата з урахуванням індексації здійснюється з дня прийняття рішення про проведення такої індексації;
  • уточнено, що виплата грошового забезпечення членам сім’ї здійснюється до дня виключення особи зі списків особового складу органу цивільного захисту;
  • передбачено доповнення Закону «Про Національну поліцію України» нормами про грошове забезпечення полонених та зниклих безвісті поліцейських».

Розширення системи безперервного професійного розвитку на усіх медпрацівників, +1 бал

Наприкінці вересня уряд прийняв постанову, яка впроваджує електронну систему безперервного професійного розвитку (БПР) медичних працівників. Подібна система для лікарів існує з 2019 року. Нова постанова передбачає розширення БПР на широку групу працівників охорони здоров’я: фармацевтів, медсестер та медбратів, фахівців з реабілітації тощо. Доступ до системи БПР також отримають керівники закладів охорони здоров’я. Постанова також впроваджує нову форму БПР — «групи рівних», що створюються на базі медичного закладу з фахівців, рівних за посадою, для горизонтального обміну досвідом. У таких групах будуть навчатися рівні за посадою фахівці з одного медичного закладу. Це сприятиме обміну досвідом, та розбудові професійних зв’язків.

Також передбачено створення Міністерством охорони здоров’я електронної системи БПР, у якій зберігатиметься інформація про провайдерів БПР, навчальні можливості. Також в цій системі можна буде подавати апеляцію у випадку відмови у реєстрації провайдера. Зараз ця система перебуває на стадії розробки.

Нові вимоги почнуть діяти з 1 січня 2024 року.

Коментарі експертів

Тетяна Корчак, фахівчиня з юридичних питань Українського центру охорони здоровʼя (UHC), Володимир Лотушко, аналітик Українського центру охорони здоровʼя (UHC):

«Пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення Росії на територію України вплинуло на всі сфери життя, в тому числі й на систему безперервного професійного розвитку (БПР) медичних працівників. У вересні Уряд прийняв нові зміни, щоб удосконалити підхід до БПР та функціонування електронної системи БПР працівників охорони здоровʼя.

Які зміни відбулися?

З 1 січня 2024 року БПР стане обовʼязковим для всіх працівників охорони здоровʼя, які працюють у закладах охорони здоровʼя, освіти чи громадських, профспілкових організаціях сфери охорони здоров’я. 

БПР охопить нові напрямки: реабілітаційний, фармацевтичний та загальне медичне обслуговування, що виходить за межі лише медичної (реабілітаційної) допомоги. 

Зміни стосуються й форми БПР: введено нову форму інформальної освіти (самоорганізоване набуття компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності: роботи, громадської активності, дозвілля ред.) «групи рівних», які стали ціннісним навчанням через обмін досвідом та знаннями; впроваджено поняття електронного навчального курсу. 

Працівники охорони здоровʼя тепер можуть оскаржити дії провайдерів БПР, які стосуються організації чи проведення заходів. 

Для провайдерів БПР Уряд встановив додаткові обовʼязки та зосередився на вдосконаленні електронної системи БПР. 

Зміни в системі є позитивними, проте постанова все ж має деякі невідповідності: 

  • Постанова не згадує про фізичних осіб-підприємців, які здійснюють медичну практику та можуть мати найманих працівників, але не є закладами охорони здоровʼя. Хоча на практиці вони проходять БПР на рівні з іншими. 
  • У документі місцями порушено принцип уніфікованості термінології, що може спричинити різне його розуміння під час виконання.
  • Уряд не визначив чіткого переліку підстав для відмови у реєстрації провайдером БПР. Це дає можливість Центру тестування безпідставно визначати у яких випадках відмовити потенційному провайдеру БПР, а у яких ー ні.
  • Незрозумілим залишається й встановлення обов’язкового БПР для працівників охорони здоровʼя з профспілкових організацій і громадських об’єднань сфери охорони здоров’я. Вони можуть займатись здебільшого адіміністративною діяльністю та не брати участі у лікуванні пацієнтів. 

Для повноцінного функціонування нововведень Міністерство охорони здоровʼя має розробити додаткові нормативно-правові документи, оскільки результати реалізації змін стануть важливим показником їх ефективності».  

Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту Індекс реформ:

«Це довгоочікувана зміна у медичному середовищі. До ухвалення постанови система безперервного професійного навчання була доступна лише лікарям. У 2021 році ми робили дослідження медсестринства в Україні, і ще тоді медсестри казали, що професійне навчання у їхній спеціальності потребує змін. Адже курси підвищення кваліфікації, які вони мали проходити раз на 5 років, не забезпечували ні швидку реакцію на зміни, ні високу якість навчання через брак конкуренції та інших доступних опцій для медсестер. 

Тепер медсестри та інші представники медичної спільноти, зокрема фармацевти та реабілітологи, самостійно зможуть обирати період навчання, місце та формат занять. Це забезпечить поширення сучасних медичних знань та підходів на всю спільноту медиків та дозволить їм бути “на одній хвилі”».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління 0.0
Державні фінанси 0.0
Монетарна політика 0.0
Бізнес середовище 0.0
Енергетика 0.0
Людський капітал +2.0
Закон про збереження грошового забезпечення для полонених та зниклих безвісти військових +2.0
Безперервний професійний розвиток тепер для всіх працівників охорони здоров’я +1.0
Грошову допомогу в разі загибелі чи інвалідності отримають більше захисників +1.0

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний