Індекс реформ 226: наглядові ради у лікарнях та продаж підсанкційного майна на Прозорро.Продажі

Індекс реформ 226: наглядові ради у лікарнях та продаж підсанкційного майна на Прозорро.Продажі

Photo: unsplash / Stephen Andrews (@porkbellysteve)
19 Січня 2024
FacebookTwitterTelegram
960

До 226 випуску Індексу реформ за період з 20 листопада по 3 грудня потрапило дев’ять реформ, які забезпечили прогрес за трьома із шести напрямків спостереження — Державним управлінням, Бізнес-середовищем, Людським капіталом. Загалом Індекс склав +1 бал (з діапазону від -5 до +5). У попередньому випуску він був удвічі нижчим — +0,5 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

У медзакладах будуть створені наглядові ради, +1,5 бала

Реформа корпоративного управління дійшла і до медичної сфери. Постанова Кабміну №1221 визначає, що органи влади, що володіють державними та комунальними лікарнями вторинної ланки (тобто тими, що надають спеціалізовану медичну допомогу), мають створити у них наглядові ради.

Ради складатимуться з представників органу влади, що є власником лікарні, та незалежних членів (представників громадськості, обраних за конкурсом). Одна і та ж сама особа не може бути членом наглядової ради більше 2 строків підряд та не може одночасно перебувати у наглядових радах більш ніж 5 медичних закладів в одному госпітальному окрузі.

Загальні лікарні повинні мати наглядові ради з 5-7 осіб, кластерні — з 7-11, а надкластерні — з 11-15. Щоб рада була правочинною, кількість незалежних членів має перевищувати кількість членів, призначених органом влади.

Серед повноважень наглядових рад – погодження річного плану діяльності медзакладу та затвердження KPI, погодження принципів формування організаційної структури, утворення підрозділу внутрішнього аудиту, моніторинг функціонування систем бухгалтерського обліку, створення системи контролю за дотриманням норм етики, вимог законодавства і прав пацієнтів та інші схожі функції. Для цього члени наглядових рад отримають доступ до всієї потрібної їм інформації (включаючи інформацію з обмеженим доступом за умови її деперсоніфікації).

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Коментарі експерток

Інна Іваненко, виконавча директорка БФ «Пацієнти України»:

«Необхідність цієї постанови виникла ще у 2017 році, після початку реформування системи охорони здоров’я. Тоді заклади охорони здоровʼя почали автономізовуватись — ставати комунальними некомерційними підприємствами, і нарешті отримали можливість самостійно приймати рішення та розвиватися. 

Наглядові ради стають наступним важливим кроком, який дозволить налагодити прозору взаємодію усіх зацікавлених у розвитку медзакладу сторін (власників закладу, керівництва та працівників і громадськості – пацієнтів). Так працюють системи охорони здоровʼя в багатьох європейських країнах — коли громадськість впливає на роботу медзакладу, стежить за якістю медпослуг та дотриманням прав пацієнтів, допомагає закладу знаходити зони розвитку тощо. Для нас це ще один інструмент, який віддалить українську медицину від залишків «совка» в закладах охорони здоровʼя. 

Створення наглядових рад має принести позитивні зміни для усіх стейкхолдерів — пацієнтів, власників та керівників медичних закладів. Для пацієнтів це шанс донести свій голос до керівників закладів охорони здоров’я. Це про контроль за дотриманням прав та поліпшенням якості і збільшенням кількості медичних послуг. А також це про прозорість роботи закладу і боротьбу з корупцією. Для керівників медичних закладів це можливість залучити громадськість та профільних спеціалістів — економістів, юристів, та ін., — які як члени наглядових рад будуть допомагати в управлінні лікарнею. Це про захист прав медперсоналу та поліпшення інвестиційної привабливості закладу для донорів. Крім того, заклади, що не мають наглядових рад, через пів року після завершення військового стану не зможуть укладати контракти з НСЗУ та, відповідно, отримувати фінансування. Для власників закладів, тобто місцевої влади (подібно до керівників медзакладів) — це шлях до розвитку охорони здоров’я в громаді, до відкритої взаємодії з громадськістю та закладами охорони здоровʼя. 

Постанова про наглядові ради, яка була прийнята Урядом у грудні 2023 року, грунтується на дослідженнях практики європейських країн та аналізі спроб створення наглядових та спостережних рад в Україні. Вона запроваджує в наше законодавство найкращі практики функціонування наглядових рад в медзакладах країн ЄС, що створює передумови для якісної роботи наглядових рад в лікарнях України. До складу наглядових рад буде входити 3-8 незалежних членів пацієнтських і антикорупційних організацій та 2-7 представники від власників лікарень, це гарантує рівність та неупередженість роботи органу. Чи має вона недоліки, ми побачимо на практиці. Ми у фонді “Пацієнти України” будемо супроводжувати створення перших наглядових рад, і це чудова можливість відстежити деталі впровадження».

Тетяна Корчак, фахівчиня з юридичних питань Українського центру охорони здоровʼя (UHC):

«Врегулювання створення наглядових рад при закладах охорони здоровʼя є однозначно позитивним нововведенням. 

Ба більше, за новим правилом після закінчення дії воєнного стану їх створення буде обовʼязковим для медичних закладів, які мають намір укласти договір про медичне обслуговування населення із Національною службою здоровʼя. Відтак нарешті буде реалізовано принцип громадського контролю за діяльністю закладів охорони здоровʼя.

Однак не варто й переоцінювати те, що врегульовує згадана постанова, з декількох причин. 

Першою причиною є те, що жодна форма громадського контролю не буде дієвою та ефективною, допоки не зміниться підхід до розуміння «власника» закладу охорони здоровʼя. У більшості випадків вплив власника на керівника медичного закладу залишається суттєвим попри їх автономізацію. Відтак залишається сумнівною й автономія такого керівника, основним завданням якого є ефективна робота медичного закладу.

Другою причиною є те, що новоприйнята постанова визначає наглядову раду як орган «мʼякого» контролю, який залежить знову ж таки від «власника» медичного закладу. Рішення про створення наглядової ради приймає власник, наглядова рада відповідальна перед власником, наглядова рада створюється з метою, зокрема, задоволення інтересів власника, власник може розформувати наглядову раду у разі її незадовільної діяльності. Отже, наглядова рада у цьому випадку виконує доволі символічну роль, оскільки основний вплив залишається все ж за власником медичного закладу. 

Поза тим перш, ніж робити гучні висновки на даному етапі, варто дочекатись перших результатів впровадження: як будуть проводити конкурси по обранню членів наглядових рад, для яких медичних закладів, хто увійде до складу наглядових рад і як вони будуть виконувати свою роль».

Санкційне майно реалізовуватиметься на онлайн-аукціонах в системі Прозорро.Продажі, +1 бал

Постанова Кабміну №1233 унормовує те, як Фонд державного майна (ФДМУ) має управляти майном, вилученим у підсанкційних осіб та організацій, та розширює можливості продажу активів, конфіскованих у юросіб із Росії. 

Торги мають відбуватися у системі Прозорро.Продажі. Це підвищить прозорість торгів та забезпечить доступ до них усіх зацікавлених в участі. Організовувати торги буде Фонд держмайна. Гроші, виручені від продажу чи здачі в оренду російських активів, будуть спрямовані на рахунки Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Окрім здачі в оренду або продажу, ФДМУ також зможе передавати такі активи іншим держорганам, якщо це забезпечить ефективне управління корпоративними правами, стягнутими в дохід держави, чи підсанкційне майно буде використовуватися держпідприємствами, що працюють для задоволення потреб ЗСУ, або безпосередньо військовими формуваннями.

Нещодавно «Вокс Україна» також публікував огляд постанови №1250 про продаж через Прозорро.Продажі арештованих активів, що перебувають в управлінні Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Коментар експерта

Андрій Швадчак, юридичний радник, TI Ukraine:

«Постанова КМУ від 21 листопада 2023 р. №1233 – це не “нова реформа”, а радше наступний крок у нормативному врегулюванні сфери управління конфіскованим підсанкційним майном. 

Чинний профільний закон є недосконалим та фактично унеможливлює реалізацію підсанкційних активів. Як наслідок, після його ухвалення жоден російський актив не був проданий. Відповідно до закону “Про санкції” активи можна реалізувати, якщо вони належать резидентам країн-агресорів. Але це зробити неможливо, адже застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави передбачає припинення права власності на них. Тому після рішення суду про конфіскацію активи вже не належать таким резидентам.

У затвердженому Порядку управління та реалізації підсанкційних активів уряд випередив законодавчі зміни та усунув неузгодженості щодо можливості перебування стягнених державою активів у власності резидентів країн-агресорів, хоч це і йде врозріз із чинними положеннями закону. Адже порядок передбачає можливість реалізації стягнутих у дохід держави активів, якщо вони належали (до конфіскації) резидентам країн-агресорів.

У документі вдалося нівелювати частину ризиків, пов’язаних із розпорядженням специфічними активами, а також уточнено повноваження Фонду державного майна України стосовно передачі такого майна іншим держорганам або відомствам для підвищення ефективності управління ним. Зокрема, Закон передбачає автоматичну передачу усіх конфіскованих активів Фонду держмайна для управління і реалізації. Але є категорії об’єктів, управління якими не характерне для ФДМУ. Наприклад, облігації, грошові кошти, твори мистецтва тощо. Закон не врегульовував питання подальшого розпорядження ними. Уряд в Порядку це врахував і визначив подальший алгоритм передачі цих активів профільним відомствам або у відповідний фонд бюджету.

Втім, поряд із позитивними аспектами, Порядок закріплює наявний у законі ризик, пов’язаний з приналежністю активів резидентам держав-агресорів до моменту їх стягнення. Застосування у постанові терміну «резидент» в розумінні закону “Про санкції” суттєво обмежує коло юридичних осіб, чиї конфісковані активи можуть бути реалізовані. Наприклад, це блокує продаж активів компаній, які не пов’язані структурою власності з рф, і що важливіше будь-яких фізичних осіб, щодо яких застосовано санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави. А з 30 кейсів стягнення активів, у 22 випадках така санкція застосовувалась саме до фізичних осіб. 

Окрім того, в документі не передбачені чіткі критерії для ухвалення рішень щодо збереження або продажу активів, а положення, які стосуються їх обліку та моніторингу управління ними, потребують доопрацювання. 

Без сумніву, цей Порядок потребує вдосконалення, але йому мають передувати зміни до закону. Примітно, що необхідність їх внесення раніше підтримали як Фонд державного майна, так і Міністерство юстиції, але зрештою жодної відповідної законодавчої ініціативи зареєстровано так і не було».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління +2,0
Дія.Офіс для держслужбовців +1,0
Реформування процедури відбору Наглядових Рад державних підприємств та відбору їх керівників +1,0
Санкційне майно реалізовуватиметься на онлайн-аукціонах в системі Прозорро.Продажі +1,0
Уряд удосконалив роботу Рад ВПО при місцевих органах влади +0,5
Державні фінанси 0,0
Монетарна політика 0,0
Бізнес середовище +1,8
Уряд цифровізував надання гарантійних послуг покупцям побутової техніки, мобільних телефонів та інших технічно складних побутових товарів +1,0
Уряд України затвердив переліки агропродукції з обмеженим строком та з особливим режимом зберігання +1,0
Енергетика 0,0
Людський капітал +2,0
Україна ратифікувала Угоду про участь в Механізмі цивільного захисту Європейського Союзу +1,0
До складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди додали соціального працівника +1,0
У медзакладах будуть створені наглядові ради +1,5

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний