Онлайн-освіта в Україні: як учні оцінюють свої навички?

Шкільні оцінки – «зашумлений» індикатор. На них впливають стилі оцінювання вчителів, політика школи, списування та групова робота. Дослідження якості оцінювання в Нідерландах показало, що оцінки корелюють з IQ на рівні 0.11-0.46, а з тестами успішності – на рівні 0.32-0.61 (Lex Borghans, 2016).

Більш надійним показником є стандартизовані тести з окремих дисциплін чи компетенцій. Наприклад, тести Державної служби з оцінки якості освіти з читання і математики, які супроводжуються анкетуванням учнів (УЦОЯО, 2021). На міжнародному рівні, оскільки країни мають різні освітні програми, важливо перевіряти не знання, а компетенції учня та його здатності їх застосувати – саме такий принцип закладений в тестуванні PISA (PISA, 2022).

Втім, подібне комплексне репрезентативне національне дослідження, яке поєднує педагогічну та соціологічну складові, потребує значних людських та адміністративних ресурсів. Тому дослідження освіти часто покладаються на суб’єктивні оцінки учнів – їхній самозвіт про бали за різні предмети. Крім «зашумленості» цих балів, неточність оцінок підвищує те, що не всі правильно пам’ятають свої оцінки. До того ж, інколи учні повідомляють в опитуваннях трохи кращі оцінки, ніж є насправді. 

В такій ситуації альтернативою може бути впевненість учнів у власних знаннях та навичках із різних предметів, наприклад, з читання, математики та англійської мови. Це також суб’єктивне оцінювання, однак, учень оцінює сам себе. Це підвищує цінність такої інформації, оскільки впевненість у своїх навичках – це важлива складова розвитку особистості, а формуються ці навички переважно в шкільний період. Отже, дослідження твердих навичок може бути важливим для оцінювання не тільки знань учнів, але і їхніх особистих якостей.

Дослідницькі питання

У цьому дослідженні ми ставимо такі питання:

• Наскільки сильно тверді навички учнів корелюють з оцінками за відповідні предмети?

Тверді навички можуть бути тісно пов’язані з оцінками, тому важливо спершу перевірити, чи не досліджуємо ми за допомогою самооцінки навичок те саме, що й за допомогою оцінок. Сильною кореляцією можна вважати рівень понад 0.7 (Schober, 2018). 

• Чи впливає формат навчання на самооцінку учнями твердих навичок з урахуванням використання пристроїв та доступу до інтернету?

Учні, які навчаються офлайн або мають доступ до гаджетів та інтернету для онлайн чи гібридного навчання, можуть бути більш упевненими у своїх знаннях та навичках, ніж ті, хто має проблеми з відвідуванням уроків чи підключенням до них. 

Дані й методологія

Як і попередня стаття про онлайн-навчання в Україні (частина 1 та частина 2), ця стаття написана на основі даних опитування, проведеного у березні 2025 року в рамках дослідження «Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні». Це опитування провели змішаним методом CATI-CAWI: спершу випадковим чином відбирали мобільні номери для телефонних інтерв’ю з дорослими, у яких є діти 13-16 років, а на другому етапі вони та їхні діти заповнювали онлайн-анкети. Анкета складалася з двох частин:

• блок для батьків, де ми питали про соціально-економічний статус родини; 
• блок для учнів/учениць, де були питання про умови навчання, особистісні якості та академічні успіхи.

На етапі телефонного контакту участь погодили 10 962 дорослих, проте вони залучили до онлайн-опитування тільки 5089 дітей (46,4% від числа погоджень). Таким чином, вибірка склала 5089 учнів/учениць віком від 13 до 16 років та їхніх батьків з усієї України (крім тимчасово окупованих територій). Серед опитаних 2351 учень/учениця навчаються онлайн чи за змішаною формою. 

Тверді навички вимірювалися через багатокомпонентний індекс, що включає математику, читання та англійську мову. Кожен із цих компонентів вимірювався через міні-блок із 10 запитань, за допомогою яких учень мав оцінити свою впевненість у знаннях та навичках від 1=«Зовсім не впевнений» до 4= «Дуже впевнений» (див. Додаток 1).

Для основної регресійної моделі незалежні змінні вимірювалися через відповідні прямі запитання до учнів та їхніх батьків/законних представників про формат навчання, використання пристроїв для онлайн-навчання та якість інтернету, а також про сімейні та навчальні обставини: тип школи; область і тип населеного пункту проживання; фінансовий стан родини; рівень освіти батьків/законних представників; належність до ВПО/родин військовослужбовців. 

Результати

Щоб не аналізувати відповіді на 30 окремих запитань, ми створили єдиний індекс твердих навичок, який будемо аналізувати. Спершу потрібно перевірити, чи дійсно ці запитання вимірюють щось спільне – для цього був використаний тест внутрішньої узгодженості (альфа Кронбаха), який набуває значень від 0 до 1, де 0.6 вважається прийнятним рівнем для утворення індексу. У нашому випадку індекс твердих навичок та всі його компоненти (читання, математика та англійська) мали значення понад 0.9, що є дуже добрим результатом. 

Це означає, що ми можемо переходити до наступних етапів аналізу, працюючи саме з отриманим індексом.

Оцінка своїх твердих навичок та середній бал за відповідні предмети мають слабкосередню кореляцію (відповідь на питання 1).

Для відповіді на перше дослідницьке питання ми перш за все оцінюємо кореляцію між твердими навичками та оцінками з відповідних предметів (Таблиця 1).

Тверді навички з математики та читання мають слабку кореляцію з оцінками з математики та української мови – на рівні 0.3. Помітно краща ситуація з англійською мовою, яка корелює з відповідними оцінками більш ніж на 0.5. Вищу кореляцію шкільної оцінки з упевненістю в своїх знаннях для англійської мови можна пояснити тим, що шкільні оцінки, як правило, явно базуються на навичках, про які ми запитували: проаналізувати текст, висловити власну думку щодо нього, порівняти тексти та ін.

Загальний показник твердих навичок має додатну кореляцію з усіма предметами, включно з тими, які не мають відповідників серед твердих навичок (середній бал включає ще фізику, біологію, хімію та IT). Це можна пояснити загальною впевненістю в своїх знаннях та здібностях. Водночас жоден зв’язок не є сильним. Щоб з’ясувати причини цього, порівняємо розподіли середніх оцінок учнів та самооцінювання їхніх твердих навичок.

Тверді навички складаються з трьох компонентів: математика, читання та англійська мова. Їх оцінювали за 10 запитаннями, які мали шкалу від 1 до 4. Таким чином, діапазон значень індексу твердих навичок лежить між 30 та 120. Середня оцінка складається з 7 предметів за 12-бальною шкалою, тому її діапазон від 7 до 84. Для порівняння розподілів ми стандартизували дані таким чином, щоб обидва діапазони були від 0 до 10 (див. Графік 1).

Графік 1 показує, що в середньому учні оцінюють свої тверді навички дещо гірше, ніж ті оцінки, які мають у школі: при переведені в 10 бальну шкалу учні мають 6.3 за самооцінкою твердих навичок та 7.0 за середніми оцінками. Різниця між розподілами статистично значуща (p-value < 0.00). Учні не дуже згодні з оцінками вчителів, адже вони можуть включати в себе не тільки знання, але і дисципліну на уроках. 

Для розуміння змістовної різниці між оцінками вчителів та самооцінкою навичок можна продемонструвати нестандартизований розподіл учнів за рівнем їхніх середніх оцінок та самооцінювання твердих навичок у чотирибальній системі: від «незадовільно» до «відмінно».

 Як видно з графіка 2, майже всі учні оцінюють свої тверді навички на рівні «Задовільно» та «Добре», тоді як за середніми балами до 90% учнів мають «Добре» та «Відмінно». Така велика різниця в частках «Відмінно» в першу чергу зумовлена поширеністю оцінок 10-12 серед учнів (20.68%). Отже, навіть отримуючи 10-12 балів з усіх предметів, не всі учні мають тверду впевненість у своїх навичках.

Розвиток твердих навичок мало залежить від форми навчання за винятком англійської мови, з якої учні, які вчаться онлайн, мають трохи нижчі результати 

Отже, переконавшись, що тверді навички не тотожні оцінкам, порівняємо їхню залежність від форми навчання (див. Графік 3).

Учні, які вчаться очно, мають статистично значущо вищу самооцінку, ніж ті, які вчаться онлайн, тільки з англійської мови. Характерно, що ця різниця з іноземної мови наявна і в балах за предметами. Але якщо найгірші оцінки в учнів, які навчаються змішано, то в самооцінюванні твердих навичок вони не відрізняються від тих, хто вчиться онлайн. 

Таким чином, формат навчання має суттєво менше значення для самооцінки твердих навичок. Але чи буде він впливовим з урахуванням забезпечення електронними пристроями, доступом до інтернету та іншими факторами? 

Формат навчання не впливає на тверді навички, але забезпеченість електронними пристроями та якісним інтернетом мають значний вплив на них 

За допомогою регресійного аналізу ми оцінили вплив на самооцінку твердих навичок формату навчання й використання онлайн-платформ із контролем за місцем проживання, типом закладу та іншими факторами (див. Додаток 1). Ця модель демонструє статистично значущий вплив обраних чинників на всі тверді навички, проте її пояснювальна здатність доволі низька – на рівні 5-9% (R2 = [0.054-0.088]). Це означає, що тверді навички учнів залежать від технічної забезпеченості, соціоекономічного стану родини та інших умов менш ніж на 10%.

Учні, які навчаються змішано, не відрізняються статистично від тих, хто навчається онлайн (у тих, хто вчиться офлайн, не запитували про використання пристроїв). Використання пристроїв виявилося значущим фактором, але тільки для читання та англійської мови – на оцінювання учнями своїх навичок з математики це не вплинуло. Водночас якість інтернету позитивно впливає на всі тверді навички.

Більшість змінних виявилися незначущими. Так, якщо на оцінки учнів впливали рівень освіти батьків, служба члена родини в армії, дохід родини та формат навчання, то на самооцінювання твердих навичок майже нічого з переліченого не має впливу. Крім того, деякі з факторів мають неоднозначний вплив: учні з сільської місцевості більш упевнені у своїх навичках з математики, ніж учні з обласних центрів, але з англійської мови – навпаки. 

У попередній статті формат навчання та соціоекономічні характеристики родини пояснювали середні оцінки учнів на 16%, а з урахуванням приладів та доступу до інтернету – на 19%, тоді як тверді навички ці фактори пояснюють тільки на 7%. Це показує, що обрана модель, де фігурують навчальні умови та соціально-економічні характеристики родини, значно краще пояснює оцінки, ніж тверді навички. 

Отже, об’єктивні умови не так сильно впливають на самооцінювання учнів, як на оцінки від учителів. Адже на якість навичок та впевненість у собі може впливати позашкільна фактори, як-от заняття з репетитором, тиск батьків щодо оцінок, булінг та загальна задоволеність навчанням у школі, які також наявні в нашому масиві. Перевіримо вплив оновленої «інфраструктурно-соціальної» моделі, яка містить як доступ до навчання через прилади та інтернет, так і перелічені нові фактори без урахування незначущих з попереднього аналізу (формат навчання та член родини в ЗСУ) (див. Додаток 3).

Нова модель демонструє значно вищу пояснювальну здатність для математики (R2 = 0.116 замість 0.056), англійської (R2 = 0.122 замість 0.088) та твердих навичок в цілому (R2 = 0.129 замість 0.072). Водночас ця модель так само погано пояснює навички читання (R2 = 0.068 замість 0.054). В середньому незаможні учні оцінюють свої навички не гірше, ніж заможні учні, але мають нижчі оцінки. 

На всі компоненти твердих навичок позитивно впливають задоволеність навчанням та тиск батьків. І хоча останнє – це негативна практика, і опитування не розділяє учнів, на яких тиснуть, бо вони погано вчаться, й тих, хто добре вчиться, бо на тих тиснуть – в середньому діти, на яких тиснуть батьки, мають трохи вищу впевненість у своїх навичках. Заняття з репетитором має значущий вплив лише на самооцінку навичок з англійської, а булінг негативно впливає тільки на навички читання. Імовірно, навички читання дуже індивідуальні, й тому на них більше впливає психологічний стан учня, а не інтенсивність навчання.

Висновки

Впевненість учнів у своїх навичках є важливою складовою їхнього особистісного розвитку. І хоч це суб’єктивна метрика, все ж вона корелює з оцінками і на неї впливають такі об’єктивні фактори як якість інтернету та забезпеченість електронними пристроями. При цьому на самооцінювання учнями своїх твердих навичок слабко впливають позанавчальні фактори, пов’язані з родиною та умовами життя. 

Освітній процес може підвищувати впевненість учнів у своїх навичках незалежно від зовнішніх обставин. З одного боку, це потенційно послаблює зв’язок самооцінювання з реальним рівнем знань, але з іншого, це дозволяє піднімати впевненість учнів у своїх навичках попри зовнішні фактори – тільки за рахунок формату й змісту навчального процесу. Адже можливість брати участь у навчанні через наявні пристрої та якість інтернету виявилися ключовими факторами в нашій моделі.

Помірна кореляція між твердими навичками та шкільними оцінками потребує подальших досліджень. Вона може бути зумовлена незгодою частини учнів з оцінками вчителів. При цьому, на відміну від оцінок, на тверді навички майже не впливають зовнішні фактори. Важливо розуміти причину слабкої кореляції: це результат невдалого самооцінювання учнів чи особливостей виставлення балів учителями? Це зумовлює наступний висновок.

Необхідна зовнішня валідація дослідження за допомогою незалежного тестування. Якщо самооцінювання навичок учнів з окремих дисциплін краще узгоджуватиметься з результатами незалежного тестування, ніж із поточними оцінками, це буде ознакою можливого «зашумлення» шкільних балів поза навчальними компонентами. Йдеться, наприклад, про дисципліну учнів, їхню поведінку на перервах та стосунки з викладачами. Враховуючи, що в середньому самооцінювання твердих навичок є нижчим, ніж оцінки від учителів, імовірно, оцінки завищують учителі, щоб не засмучувати учнів. 

З урахуванням досить низьких результатів НМТ (тільки 7% вступників у 2025 році склали математику на 160-200 балів), можливо, оцінки в школах справді завищені та не відповідають дійсним знанням та навичками, що можуть відчувати й самі учні. Тому дослідження процесу виставлення балів та їхньої відповідності дійсним знанням учня може виявитися не менш важливим завданням, ніж забезпечення навчальних умов.

Додатки