Реформи на паузі. Повільний старт у першому кварталі 2023 року

Ключові реформи

У першому кварталі 2023 року два закони та одна постанова Кабміну отримали оцінку у +2 бали (з діапазону від -5 до +5), яка, на думку експертів, відділяє значні зміни від менш вагомих.

Закон про прозорість в оборонних закупівлях (Індекс реформ 201), частково зумовлений кількома скандалами про завищення Міноборони закупівельних цін на продукти, вимагає у замовників оприлюднювати оголошення про закупівлю (якщо вона не становить державну таємницю) на сайті закупівельника та в електронній системі закупівель Prozorro. Товари і послуги вартістю до 200 тисяч гривень та роботи оборонного призначення вартістю до 1,5 млн грн можуть закуповуватися поза електронною системою. Однак угоди про їх купівлю і замовлення все одно мають публікуватися в електронній системі — не пізніше, ніж через 10 днів після укладення. До оголошення про тендер і до опублікованого контракту Кабмін має включати порядок встановлення граничної ціни на продукти харчування, що закуповуються державними замовниками, а також підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель. Договір про закупівлю харчових продуктів чи послуг з харчування має містити таку інформацію: предмет закупівлі, ціни за одиницю кожної номенклатурної позиції товару, калькуляції ціни послуг із зазначенням вартості всіх складових вказаних послуг.

Закон, що розширює використання електронних грошей (Індекс реформ 198) майже прирівняв електронні гаманці до банківських рахунків. Електронними грошима можна розраховуватися за товари і послуги, отримувати гроші на відрядження, сплачувати податки (якщо оператор е-гаманця має можливість конвертувати їх у фіатні при перерахунку до Держказначейства). Суттєво розширили контроль держави над електронними грошима: електронні гаманці потрібно ставити на облік у податкову службу, гроші у таких гаманцях підлягають оподаткуванню, а за рішенням суду можуть бути заарештовані чи стягнуті. Це виводить електронні гроші з сірої зони, де ними користувалися для уникнення податків. Закон також містить норми, що захищають українців, які постраждали від шахраїв: банк, на рахунок якого шахраї отримали платіж, при доведенні неправомірності платежу, протягом 10 днів має повернути гроші та сплачену комісію власнику.

Нагадуємо, що на час воєнного стану банкам-емітентам заборонено випускати електронні гроші та поповнювати гаманці.

Постанова про відбудову пошкоджених об’єктів з урахуванням вимог безбар’єрності та енергоефективності (Індекс реформ 199) фіксує намір держави проводити людиноорієнтоване відновлення зруйнованої інфраструктури та будівель. У постанові зазначено, що всі товари, придбані за гроші держави (наприклад, громадський транспорт), мають бути доступними для маломобільних людей та людей з вадами зору, слуху тощо. При будівництві нових чи відновленні пошкоджених споруд обов’язково потрібно враховувати вимоги з енергоефективності, цивільного захисту та потреб маломобільних людей. Однак, «ключовим викликом залишається саме питання ефективного контролю за дотриманням цих норм та забезпечення дієвого механізму невідворотного притягнення до суворої відповідальності за їхнє порушення. Жодних положень щодо цих аспектів Постанова № 152 не містить», — вказує на ризики впровадження постанови Володимир Висоцький, консультант з безбар‘єрності та просторової інклюзії.

По нулях

У першому кварталі 0 балів отримала постанова Кабміну про створення Українського молодіжного фонду (Індекс реформ 200). Це сталося через суперечливі оцінки експертів (від +3 до -2 з медіаною у 0 балів). 

«Фонд підтримки української молоді дуже потрібний. Щоб ініціативи молодих людей, які народжуються в громадах, могли отримувати підтримку держави (особливо в тих випадках, де на місцях бувально немає коштів)», — пояснює Юрій Юзич, Головний експерт групи РПР «Молодіжна політика», — «Проте, в процесі фіналізації закону зроблено надто мало для того, щоб ця нова інституція була успішною та ефективною». Одним з ключових ризиків є неефективне використання бюджетних коштів у галузі, яка досить успішно працює без втручання держави.

Що змінилося в ключових сферах?

Індекс реформ відстежує регуляторні зміни у шести напрямках: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. У першому кварталі найбільше просунулися вперед «Людський капітал», «‎Монетарна система»  та «‎Державне управління». Хоча в них було ухвалено не так багато суттєвих змін, в інших сферах реформ було ще менше.

Людський капітал

За три місяці ми зафіксували 7 важливих змін у цій сфері. Чотири з них були ініційовані Кабінетом Міністрів, дві  — Верховною Радою, ще одна — президентом. 

Фокусом влади у першому кварталі став розвиток освітніх можливостей для українців. 

Внаслідок вторгнення РФ з 2014 року в Україні істотно змінився ринок праці. Наприклад, суттєво постраждала металургійна галузь, за останні 10 років Україна втратила близько 80% виробництва сталі. Це потребує перенавчання українців на нові професії. Щоб зробити цей процес більш ефективним, Кабмін ухвалив порядок перенавчання безробітних (Індекс реформ 201, +1,5 бала) за принципом «гроші ходять за людиною». Це означає, що безробітному (за рішенням кар’єрного радника, на запит роботодавця або для самозайнятості) надаватимуть сертифікат на навчання, а той самостійно вирішуватиме, у якому закладі освіти його «погасити». Також сертифікат даватиме право на навчання на робочому місці (на виробництві або у вигляді стажування). Максимальна сума за сертифікатом — 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року (зараз це 26840 грн).

За рішенням уряду розширений перелік тих, хто може отримати від держави ваучери на навчання (Індекс реформ 201, +1,5 бала). До нього додані українці, звільнені з військової служби після участі у бойових діях, особи, які отримали поранення, особи з інвалідністю.

Також держава надала пільги для здобуття професійно-технічної, передвищої та вищої освіти українцям, звільненим з полону та їхнім дітям (Індекс реформ 201, +1 бал). Вони полягають у повній чи частковій оплаті навчання з боку держави чи громад, пільгових кредитів на освіту, наданні соціальної стипендії, безоплатного проживання у гуртожитку, підручників, доступу до інтернету.

Монетарна система

У першому кварталі влада ухвалила 4 важливих регуляції у монетарній сфері. Три з них на рахунку НБУ, одна — Верховної Ради. Крім вищезгаданого закону, що розширив використання електронних грошей, у перелік реформ потрапила постанова про врегулювання діяльності Експортно-кредитного агентства (ЕКА) (Індекс реформ 196, +1 бал). За нею ЕКА має впровадити систему корпоративного управління та комплаєнсу для забезпечення етики ведення бізнесу. Для агенства встановили ті самі правила, які встановлені для інших надавачів фінансових послуг. Це стосується вимог до структури власності і її розкриття, безвиїзного нагляду, планових та позапланових перевірок агентства.

Також НБУ ухвалив додаткові вимоги для авторизації діяльності надавачів фінпослуг (Індекс реформ 200, +0,5 бала). Вони стосуються ділової репутації працівників, які відповідають за фінансовий моніторинг, відсутності порушень санкційного законодавства та технічного забезпечення (комп’ютери, приміщення, облікові системи тощо). Крім того, постанова встановила обов’язок надавачів фінпослуг провести опитування користувачів щодо їхніх зв’язків із країною-агресором та передати результати опитування Нацбанку.

Ще  одна позитивна зміна у цій сфері — запуск системи електронних платежів, яка  працюватиме в цілодобовому режимі (24/7) (Індекс реформ 200, +1 бал). Це стало наступним кроком після впровадження у 2020 році СЕП, яка працювала 23/7. До того міжбанківських платіжні операції виконувалися лише у робочі дні з 8:30 до 19:00. Тепер система не «вимикатиметься» на одну годину вночі, і банківські операції відображатимуться фактичною датою їх проведення.

Державні фінанси

Лише три реформи відбулися за три місяці у сфері державних фінансів. За дві з них відповідальна Верховна Рада, ще за одну — Кабінет Міністрів. Окрім закону про оборонні закупівлі, який потрапив до переліку топ-реформ, уваги вартує закон про компенсацію за зруйноване та пошкоджене майно (Індекс реформ 201, +1,5 бала). За ним власники майна, їхні спадкоємці, управителі багатоквартирних будинків зможуть отримати від держави компенсацію за житлову нерухомість, яка станом на 24 лютого 2022 року знаходилася на підконтрольній території та була пошкоджена чи зруйнована внаслідок нападу РФ. Компенсація за пошкоджене майно буде видаватися у вигляді будівельних матеріалів чи будівельних робіт. Власники зруйнованого житла отримають ваучери на купівлю нового. Якщо був знищений приватний будинок, то власники матимуть опцію отримати кошти на спеціальний рахунок, гроші з якого можна буде витрачати виключно на будівництво. Подати заяву можна буде під час воєнного стану чи протягом року з дати його скасування на території, де знаходиться пошкоджене житло.

Хто найбільший реформатор?

У першому кварталі 2023 року лідером в ухваленні реформ став Кабінет Міністрів — на його рахунку 5 ухвалених постанов та 5 ініційованих законів. На другому місці Верховна Рада, яка ініціювала 8 реформ. Три важливі постанови ухвалив Нацбанк, а президент ініціював одну реформу — приєднання України до Марракеського договору про полегшення доступу осіб з порушеннями зору до опублікованих творів.

У порівнянні з попереднім кварталом у першому кварталі 2023: 

• кількість важливих регуляцій впала більше ніж вдвічі з 51 до 22;
• середня оцінка раунду впала з 0,7 до 0,5 балів, а у одному з раундів ми не зафіксували жодної реформи і його оцінка склала 0;
• середня оцінка події зросла з +1 до +1,1 бала з діапазону від -5 до +5. 

Після отримання статусу кандидата у ЄС у минулому році влада активно впроваджувала довгоочікувані реформи. До кінця 2022 року були ухвалені закони про медіа, нацменшини, принципи відбору суддів Конституційного суду (втім, до останнього закону у Венеційської комісії є суттєві зауваження). Однак з приходом 2023 року запал влади згас і реформи уповільнилися.

Сподіваємось, що це не кінець реформаторських зусиль, а лише підготовка до наступного потужного ривка. Адже реформи є не лише передумовою вступу до ЄС та отримання значної фінансової підтримки від Євросоюзу цього року, але і необхідною складовою економічної стійкості України в умовах надзвичайних викликів, з якими ми зіштовхуємося кожного дня.