Українська робота: Що сталося з ринком праці в Україні після Революції гідності

Перед вами перша стаття проекту “Велика робота”, підготовленого студентом KSE за підтримки редакторів VoxUkraine. Мета цього проекту – виявити і проаналізувати тенденції на ринку праці та за допомогою математичних методів оцінити, у скільки в Україні оцінюється асоціація з кожною навичкою (якщо спростити і сказати зовсім ненауково – скільки коштують певні навички в Україні).

У першій частині ми розглянули, як ринок праці реагував на останню кризу, і чи можна говорити, що криза на ринку праці позаду; які обласні центри найбільш економічно активні; визначена конкуренція (скільки резюме припадає на одну вакансію) в основних секторах; знайдені найбільш недооцінені і переоцінені професії. Також ми порівняли ринкові заробітні плати з показниками Державної служби статистики.

Що відбувається на ринку праці?

Значна частина українців, як і компаній, що працюють в Україні, шукає роботу і співробітників на спеціалізованих сайтах. На українському ринку присутні безліч тематичних порталів з пошуку роботи, але серед них можна виділити трійку лідерів за переходами з пошукових систем і за показниками відвідування– work.ua, rabota.ua, hh.ua. У work.ua найвищий показник охоплення аудиторії – 11.27%, в порівнянні з 10.21% у rabota.ua та 2.50% у hh.ua. Кількість вакансій на порталі work.ua на початок березня цього року становила 79159. З огляду на наведені вище фактори, здебільшого, подальший аналіз буде заснований на інформації, розміщеній на порталі work.ua.

Почнемо з огляду загальної картини по вакансіях за кілька останніх років. Якщо подивитися на графік (рис. 1), то видно, що в порівнянні з кризовим 2014 роком, кількість нових вакансій в 2015 і 2016 роках значно зросла. При цьому категорії: ‘Продаж, закупівля’, ‘Робочі спеціальності, виробництво’, ‘Сфера обслуговування’, ‘Роздрібна торгівля’, ‘IT, комп’ютери, інтернет’ – п’ятірка лідерів за динамікою додавання нових вакансій.

Для того щоб дізнатися, в яких обласних центрах сконцентровано найбільше роботодавців та пошукувачів, досить подивитися, як багато нових вакансій і резюме з’являється щотижня (середній показник за лютий – квітень 2017-го). Без сюрпризів: виділяються Львів, Харків, Одеса, Дніпро і Київ. Київ – незаперечний лідер, тут більше вакансій, ніж в чотирьох інших містах разом узятих.

Статистика work.ua (рис. 2) вказує на тренди в економіці. Обласні центри з найбільшим числом нових вакансій і резюме (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів) забезпечують найбільші надходження в державний бюджет (станом на 01.04.2017).

Конкуренція

В Україні пошукувачів більше, ніж роботи. У 2016 році на кожну нову вакансію в середньому з’являлося два нових резюме. Але в порівнянні з попередніми двома роками, стався значний приріст пропозиції роботи у всіх категоріях (рис. 3).

Складено на основі даних порталу work.ua. Співвідношення нових резюме / нових вакансій за тиждень, середнє значення за рік (цифри вказані за 2016 рік).

Найбільш конкурентна сфера в Україні – ‘Топ-менеджмент, керівництво вищої ланки’. У минулому році на одну вакансію тут припадало в середньому близько дев’яти резюме (рис. 3). Крім конкуренції, це може говорити про те, що керівників рідко шукають даючи “відкриті” вакансії. У секторі ‘Юриспруденція’ сім резюме припадає на одну відкриту позицію, практично в два рази менше, ніж в 2014 році. Найлегше працевлаштуватися в 2016 році було в секторах ‘Нерухомість’, ‘Страхування’ і ‘Продаж, закупівля’, тут “негативна” конкуренція –  нових вакансій більше, ніж нових резюме.

Зарплатне питання

Місяць роботи українця, за даними Держстату, коштує 6209 грн ( середня ЗП за лютий 2017-го), по версії сайту work.ua на 23% більше – 7685 грн. Які “зарплатні” тенденції на українському ринку праці? У порівнянні з лютим 2015 року середня зарплата за даними Держстату збільшилася в 1.7 рази, з 3633 грн до 6209 грн (рис. 4).

Слід зазначити, що не у всіх вакансіях на сайті вказана інформація про заробітну плату. Так, наприклад, в секторі “IT, комп’ютери, інтернет” заробітна плата вказана тільки в 41% вакансій, ‘Адмiнiстрацiя, керівництво середньої ланки’ – 49%, “Продаж, закупівля” – 61% “. Це може говорити про те, що в багатьох випадках оплата праці узгоджується в індивідуальному порядку.

Найбільше платять в секторі ‘Топ-менеджмент, керівництво вищої ланки’ – 13545 грн (в середньому), а найменше в категорії ‘Охорона, безпека’- 5308 грн (рис. 5). Якщо порівнювати з середніми зарплатами (до сплати податків і відрахувань) за даними Держстату (рис. 6), то можна знайти істотні розбіжності. Наприклад, по сектору “Будівництво” середня заробітна плата за даними work.ua становить 9573 грн, в порівнянні з 5586 грн за даними Державної служби статистики. У секторах, пов’язаних з нерухомістю, (‘Нерухомість’ і ‘Операції з нерухомим майном’) теж спостерігається істотна відмінність: 12824 грн за даними work.ua і 5412 грн за даними Держстату.

Різниця може виникати через відмінності в методології розрахунку середньої заробітної плати. Держстат наводить дані тільки по юридичних особах з числом співробітників більше 10-ти чоловік і не враховуються тимчасово окуповані території і зона проведення антитерористичної операції. При цьому сайт work.ua користується більшою популярністю у великих містах, а значить і середні заробітні плати більше прив’язані до них.

Очікування та реальність

Наскільки збігаються фінансові очікування роботодавців та пошукувачів? Не дуже. Дані про заробітну плату у вакансіях і резюме істотно відрізняються (рис. 7). У 18 категоріях з 28 ринок не готовий задовольнити зарплатні очікування претендентів. Наприклад, в секторі ‘Охорона, безпека’ пошукувачі хочуть заробляти в середньому на 49% більше, ніж їм готові платити (5308 грн і 7902 грн). А ось вчителі і вчені себе недооцінюють: в категорії “Освіта, наука”, середня заробітна плата у вакансіях на 29% перевищує очікування, зазначені в резюме (8915 грн і 6385 грн).

Однією з причин невідповідності очікувань і пропозицій по заробітній платі може бути нестача фахівців в одних секторах і надлишок в інших. Також слід враховувати, що дані наведені для всієї країни, і не врахований регіональний фактор – другий за значимістю фактор різниці зарплат після виду діяльності. Ще одним поясненням може бути невідповідність навичок, якими володіють претенденти, і за рахунок яких вони хотіли б отримувати більш високу оплату праці, і тих навичок, які хочуть бачити представники бізнесу, і за які вони готові платити. Тема навичок і їх асоціація з заробітною платою буде розкрита у другій статті проекту.

Висновки

1. Зараз знайти роботу набагато простіше, ніж кілька років тому. Ринок праці відновлюється після глибокої кризи 2014-2015-го року. В травні 2017 нових вакансій за тиждень з’являлося в 2.6 рази більше, ніж в 2015.
2. На пошуки роботи та співробітників варто вирушати до Києва, Одеси, Дніпра, Харкова та Львова. Ці міста виділяються на загальному тлі за кількістю вакансій та резюме. Тут зосереджені 74% всіх вакансій.
3. Для людей працездатного віку в Донецьку та Луганську дуже мало можливостей. Шанс знайти роботу є у одного претендента з 8 в Донецьку та у одного з 5 в Луганську.
4. Зарплати динамічно зростають. Протягом останніх двох років розмір ЗП в середньому збільшувався на 4% щомісячно. Зараз можна розраховувати на середню зарплату від 5308 до 13545 (за даними work.ua), в залежності від сфери діяльності.
5. У більшості випадків очікування за середньою заробітною платою перевищують пропозиції. У секторі ‘Охорона, безпека’ середня зарплата по резюме – 7920, а по вакансіях – 5308. Але в секторі ‘Освіта, наука’ інша ситуація і по резюме зарплата менша, ніж по вакансіях на 2558 грн.

В наступній частині проекту ми надамо результати дослідження, скільки “коштує” кожна навичка в Україні.