Важливі законопроєкти. Випуск 11: нові спроби реформувати Бюро економічної безпеки та інклюзивний міжміський транспорт

Важливі законопроєкти. Випуск 11: нові спроби реформувати Бюро економічної безпеки та інклюзивний міжміський транспорт

Photo: pexels.com / Ольга Макарова
22 Лютого 2024
FacebookTwitterTelegram
889

Огляд законопроєктів, зареєстрованих 5-18 лютого 2024 року.

За цей період було зареєстровано 35 проєктів законів: 2 президентських (продовження воєнного стану і мобілізації), 2 урядових і 31 — від депутатів. У продовження тем, піднятих у попередньому Огляді, протягом двох тижнів у парламенті було зареєстровано альтернативні ініціативи про реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ) і запровадження в Україні множинного громадянства. Далі детальніше про ці та інші ініціативи. 

Реформування Бюро економічної безпеки

У попередньому випуску ми писали про урядові законопроєкти №10439 і №10440, якими пропонується змінити порядок конкурсного відбору керівника БЕБ і встановити, що лише БЕБ та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) можуть проводити перевірки підприємств. До цих проєктів народні депутати подали 6 альтернативних, які передбачають інші принципи формування конкурсної комісії з відбору керівника бюро, кадрової політики та повноважень органу. 

Якщо законопроєкт, зареєстрований наприкінці січня, пропонує включити до комісії трьох осіб визначених Кабміном і трьох – міжнародними організаціями, які надають Україні технічну допомогу для боротьби з корупцією, то «свіжий» проєкт 10439-1 пропонує вперше обирати керівника БЕБ так само, а надалі формувати комісію без залучення зовнішніх гравців: трьох членів — від Кабміну,  ще трьох — від української бізнес-спільноти (торгово-промислові палати, об’єднання роботодавців, професійні та підприємницькі спілки тощо). Той же законопроєкт пропонує інший механізм атестації працівників БЕБ: вона проводиться одразу після призначення директора БЕБ (а не за рік після завершення воєнного стану, як передбачено основним проєктом); атестацію здійснює кадрова комісія з 6 осіб, трьох з яких призначають міжнародні організації. Атестацію проходять всі працівники БЕБ (а не тільки ті, що були призначені до набрання чинності Законом); атестація проходить протягом чітко визначеного терміну – року (основним проєктом її термін не визначений). 

Ще один новий законопроєкт  10439-2 також стосується складу конкурсної комісії для обрання директора бюро: три особи від Кабміну й чотири від міжнародних організацій. Упродовж 18 місяців чинні працівники БЕБ зобов’язані будуть пройти атестацію, яку здійснюватиме атестаційна комісія з 5 осіб, три з яких делеговані міжнародними організаціями. До речі, Європейська бізнес асоціація виступає за ухвалення саме цього проєкту, який, на їхню думку, зможе реально провести реформування БЕБ, забезпечивши створення прозорого та незалежного органу.

Законопроєкти 10440-1 і 10440-2, 10440-3, 10440-4, зареєстровані у два попередні тижні, пропонують альтернативу й іншим аспектам урядового законопроєкту про БЕБ — підслідності справ та новим повноваженням бюро під час обшуків. Серед пропозицій — заборона прокурорам та суддям передавати справи БЕБ Державному бюро розслідувань (ДБР), Службі безпеки України (СБУ) і Нацполіції та відкривати судові провадження за поданням інших органів у справах, які підслідні БЕБ. Це зроблено для того, щоб не дублювати процеси розслідувань та не нівелювати роботу БЕБ на останніх етапах розгляду справ.

Також у цих проєктах запропоновані способи захистити підслідних від можливих зловживань з боку співробітників бюро. Так, депутати запропонували обов’язково фіксувати за допомогою аудіо- та відеозапису знищення речових доказів та встановити, що докази, отримані з незаконно вилучених комп’ютерів, баз даних, програмного забезпечення, визнаються недопустимими. Також майно підслідних може бути під арештом не більше 60 днів, а гроші не можуть бути арештовані.

Отже, відмінності альтернативних законопроєктів від основного полягають у методі формування конкурсної комісії з відбору директора БЕБ, процедурі атестації працівників Бюро, його взаємодії з іншими правоохоронними органами та захисті прав підслідних. Сподіваємося, що у фінальний проголосований законопроєкт потраплять найкращі пропозиції з альтернативних.

Набуття та припинення громадянства України

Ініціатива Президента України щодо множинного (подвійного) громадянства спонукала народних депутатів подати альтернативні законопроєкти 10425-1 і 10425-2. Автори першого проєкту вважають, що президентська ініціатива потребує внесення змін до Конституції України. Тому проєкт пропонує зобов’язати Кабмін розробити відповідні зміни до Конституції і винести їх на розгляд парламенту. 

Основна відмінність проєкту 10425-2 від основного — спрощений порядок отримання українського громадянства громадянами тих країн, які підписали з Україною міжнародні договори про це. Тобто умови отримання подвійного громадянства та те, як воно діятиме, визначатимуться окремою угодою з кожною країною. Основний проєкт, описаний у попередньому випуску, передбачає формування урядом «білого списку» країн, громадяни яких матимуть право на спрощену процедуру отримання громадянства України. 

Іншою відмінністю альтернативного законопроєкту від раніше зареєстрованого стала додаткова умова для втрати громадянства — відмова «нового» громадянина України ставати на військовий облік. Також цей проєкт передбачає зобов’язання для осіб, які мають подвійне громадянство, сплачувати військовий збір незалежно від їхнього податкового резидентства.

Крім того, новий законопроєкт передбачає обмеження прав власності на землю. Особи, які набули громадянство України у спрощеному порядку, не мають права набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення впродовж трьох років після набуття громадянства. 

Соціальний захист

Спроба підвищити мотивацію до військової служби

Законопроект №11012 націлений на створення механізмів мотивації для вступу та проходження військової служби в Збройних силах України. Серед ключових положень законопроекту:

  • Фінансові стимули та соціальні гарантії. Проект передбачає одноразову грошову допомогу для військових, які уклали чи продовжили контракт на строк від 3 років або до закінчення воєнного стану: 120 000 грн — для солдат, 160 000 грн — для сержантів і старшин, 200 000 грн — для офіцерів. Якщо військовослужбовець має право на звільнення з воєнної служби (наприклад, за сімейними обставинами чи станом здоров’я), але продовжує службу, то йому щомісячно виплачуватимуть додаткову винагороду 10 000 грн. 

Також депутати пропонують збільшити виплати за знищення та захоплення ворожої техніки. Зокрема за знищений танк, самохідну артилерійську установку (САУ) або реактивну систему залпового вогню (РСЗВ) будуть платити у діапазоні від 200 тис. грн до 370 тис. грн (сьогодні така винагорода становить за РСЗВ — 60,9 тис грн, танк або САУ — 48,7 тис. грн).

Законопроєкт також встановлює право на пільгові кредити на відкриття бізнесу (під 5%) та іпотеку на житло (3% на весь термін кредиту до 20 років) для військовослужбовців, які прослужили не менше 3 років (з них – мінімум рік виконуючи бойові накази і розпорядження), а також для поранених, які продовжують службу чи мають право на звільнення.

Ще одна пропозиція депутатів — пожиттєве страхування життя та здоров’я за рахунок держбюджету для військових, що служили не менше 3 років (з них рік на бойових посадах), або були звільнені зі служби раніше через поранення чи полон. На таку ж пільгу можуть претендувати члени сімей цих воїнів та загиблих захисників Вітчизни.

До того ж, планується збільшення розмірів пенсій для військових з інвалідністю, отриманою під час участі у воєнних діях. Розмір пенсії має становити 60–100% (залежно від групи інвалідності) розміру грошового забезпечення (заробітку), але не менше 15 тис. грн. Законопроєкт пропонує встановити такі мінімальні розміри пенсій: особам з інвалідністю I групи — 25 000 гривень, II групи — 20 000 гривень, III групи — 15 600 гривень (зараз розміри мінімальної пенсій для воїнів з інвалідністю: І групи — 650% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, тобто 15 346 грн, II групи — 12 395 грн, III групи — 8 500 грн).

  • Навчання та контроль: Законопроект передбачає обов’язковий трьохмісячний курс базової загальновійськової підготовки для призовників, які раніше не проходили військову службу, а також встановлення механізмів контролю за якістю навчання. Зокрема за неякісну підготовку захисників планують запровадити додаткову дисциплінарну відповідальність для інструкторів та керівників навчальних центрів.

За розрахунками депутатів, реалізація законопроекту потребуватиме з держбюджету 70-80 млрд гривень додаткових видатків на рік. 

Звільнення від оподаткування благодійної допомоги військовим

Законопроект №11011 пропонує звільнити від оподаткування благодійну допомогу, надану на користь військовослужбовців, навіть якщо вони ще не отримали статус учасника бойових дій або перебувають у процесі його отримання. Сьогодні така благодійна допомога оподатковується ПДФО (18%) та військовим збором (1,5% від суми благодійної допомоги). 

Заарештовані санаторії для реабілітації українських воїнів

Законопроєкт 11009 дозволяє АРМА (Національному агентству України з виявлення, розшуку та управління активами) за спрощеною процедурою, без оцінки вартості та конкурсу, передавати санаторії, готелі і спортивні бази для ВПО та реабілітації військових. Також подібне майно можна буде передавати для виконання завдань із захисту суверенітету та підвищення обороноздатності держави. Розпоряджатися майном після передачі будуть органи влади та держпідприємства. 

Доступність транспорту для осіб з інвалідністю 

Парламентарі пропонують (проєкт №11002), щоб автобуси на міських, приміських і міжміських маршрутах були пристосовані для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вагітні, діти, літні люди, люди з хворобами опорно-рухового апарату тощо). Для цього у законопроєкті прописали нову вимогу для перевізників, які братимуть участь у конкурсі на маршрути. Вони мають забезпечити як мінімум 50% (з 2025 року — не менше 70%) інклюзивних автобусів (маршруток) на міських маршрутах, 30% — на приміських та 25% — на міжміських. Однак, при встановлені вимог до частки облаштованих транспортних засобів автори законопроєкту зазначають саме автобуси, «забувши» про інші види транспорту, наприклад, тролейбуси, трамваї, електрички. 

Компенсація за пошкоджені авто

Власники пошкоджених чи знищених внаслідок збройної агресії росії автомобілів можуть розраховувати на компенсацію. Сьогодні власники таких авто для отримання компенсації можуть подати позов до суду, однак самого механізму компенсації ще не розроблено. Новий проєкт 11001 пропонує здійснювати такі виплати за рахунок коштів держави-агресора та коштів, отриманих від міжнародних фондів на відновлення України. Деталей та механізму виплат цей проєкт не встановлює — у разі його ухвалення їх повинен буде розробити уряд. 

Посилення соціального захисту дітей та їхніх батьків

Депутати пропонують розшити соціальні пільги (користування залізничним і водним транспортом приміського сполучення, автобусами приміських і міжміських маршрутів), які сьогодні передбачені лише для дітей із багатодітних сімей, на їхніх батьків, дітей із прийомних сімей, батьків-вихователів та вихованців дитячих будинків сімейного типу. Також проєкт пропонує дозволити цим категоріям осіб безкоштовно користуватися міжміським (за чинним законом лише приміським) залізничним та водним транспортом.

Як і будь-яке запровадження пільг для широкої групи осіб, цей законопроєкт зробить соціальну підтримку менш таргетованою (адже далеко не всім потрібні пільгові квитки). Для підтримки багатодітних родин та родин з усиновленими дітьми чи дітьми під опікою краще надавати їм соціальні послуги (наприклад, муніципальна няня, юридична підтримка і таке інше) або додаткові виплати, які вони б витрачали на найбільш нагальні потреби. Прикладом може бути програма «Пакунок малюка», де родина сама обирає, отримувати коробку з речами чи її грошовий еквівалент. Такий підхід також дозволить оцінити вартість наданої підтримки для державного та місцевих бюджетів.

Основні принципи політики підтримки ветеранів

Проект закону №11007 пропонує визначити у законодавстві України принципи підтримки ветеранів війни, членів їхніх сімей та постраждалих учасників Революції Гідності. Це рамковий закон який має спрямувати всі подальші регуляції, що стосуються ветеранської політики, у єдине річище. Окрім загальних фраз про потребу «забезпечення належної реалізації медичних, освітніх, трудових, економічних, культурних, соціальних прав ветеранів війни, членів їх сімей», закон містить і більш чітко окреслені напрямки ветеранської політики. Наприклад, він передбачає «створення ефективної системи переходу від військової служби до цивільного життя» та «створення єдиної державної електронної системи турботи про ветеранів війни». Добре, що уніфікація пріоритетів у ветеранській політиці відбувається, хоча й зі значним запізненням. 

Нова процедура працевлаштування іноземців

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, який пропонує скасувати дозволи на працевлаштування для іноземців і осіб без громадянства (тобто такі особи зможуть працювати без дозволів). Закон передбачає, що дозволи, які вже видані, залишаться дійсними до закінчення їхнього строку дії. Для отримання посвідки на проживання  іноземці та особи без громадянства мають подати трудовий договір (контракт) до міграційної служби.

Оренда земель оборони

Законопроєкт №11008 надає право Міноборони, Збройним силам та військовим формуванням здавати землі оборони, які знаходяться у їхній власності, в оренду для сільськогосподарських цілей і таким чином отримувати додаткові доходи. Максимальний термін оренди земель оборони становитиме 3 роки (для інших земель — до 50 років). Законопроєкт також забороняє здавати землі оборони в оренду іноземним державам, особам чи організаціям, а також забороняє суборенду. 

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний