Важливі законопроєкти. Випуск 12: відеоспостереження за кожним, кримінальна відповідальність за закриті укриття, фінансування Аеропорту «Бориспіль»

Важливі законопроєкти. Випуск 12: відеоспостереження за кожним, кримінальна відповідальність за закриті укриття, фінансування Аеропорту «Бориспіль»

Photo: pexels.com / Scott Webb
8 Березня 2024
FacebookTwitterTelegram
1011

Огляд законопроєктів, зареєстрованих 19 лютого – 3 березня 2024 року.

За цей період було зареєстровано 39 проєктів законів: 3 президентських (продовження воєнного стану і мобілізації), 3 урядових і 33 — від народних обранців. Найбільш резонансним законопроєктом протягом цього часу стала депутатська ініціатива про створення системи відеомоніторингу, яка може порушити приватність громадян та призвести до потенційного зловживання зібраними персональними даними. Детальніше про це та інше нижче.

Запровадження тотального контролю за громадянами в публічних місцях

Законопроєкт №11031 пропонує створення єдиної системи відеомоніторингу, спрямованої на забезпечення громадського порядку та безпеки громадян. Система відеоспостереження буде охоплювати різноманітні публічні місця та об’єкти, включаючи парки, майданчики, вулиці, будівлі державних установ, об’єкти інфраструктури тощо.

Ця система базуватиметься на використанні біометричних даних для ідентифікації осіб та транспортних засобів, зображених на відео. Громадяни матимуть право перевірити, чи їхні дані включені до бази цієї системи, а також вимагати виправлення або оновлення інформації про себе. Законопроєкт передбачає дотримання європейського регламенту захисту персональних даних (GDPR).

Ідентифікація фізичної особи здійснюється на основі біометричних даних та інформації про особу: паспортних даних, відцифрованого образу обличчя, податкового номера. Ідентифікація транспортного засобу передбачає вказання даних, які містяться у техпаспорту, а також паспортних даних і податкового номера для фізосіб або повного найменування та ідентифікаційного коду для юросіб.

Для ідентифікації об’єктів система відеомоніторингу зможе обмінюватися інформацією з Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиною інформаційно-аналітичною системою управління міграційними процесами, національною системою біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Державним реєстром фізичних осіб – платників податків.

Законопроєкт передбачає створення трьох рівнів управління системою відеомоніторингу: центральний рівень буде контролюватися Міністерством внутрішніх справ, регіональний – обласними держадміністраціями, а місцевий – місцевими органами самоврядування.

Кримінальна відповідальність за недопущення до укриття 

Законопроект 11046 пропонує встановити кримінальну відповідальність за недопущення громадян до укриттів. Штраф за такі дії становитиме тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн), або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року. Якщо недопущення громадян до укриття призвело до тілесних ушкоджень, покаранням може бути обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років, а якщо такі дії призвели до смерті або інших тяжких наслідків – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Підтримка роботи Аеропорту «Бориспіль» та фінансування рятувальних заходів на морі

Законопроєкт №11042 пропонує виділити на фінансування аеропорту «Бориспіль» у 2024 році майже 682 млн грн, а на фінансування пошуково-рятувальних робіт на морі 75 млн грн, скоротивши при цьому витрати на обслуговування державного боргу на відповідну суму – 756,8 млн грн. На жаль, наразі невідома позиція Міністерства фінансів з цього питання, але ми сподіваємося, що такі витрати не передбачають відновлення цивільних польотів з аеропорту «Бориспіль», про що періодично заявляють представники Офісу президента.

Пришвидшення розгляду справ у судах

Законопроєкт №11039 пропонує зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які стосуються продовження судового розгляду у випадку заміни судді. Фактично йдеться про зміну опції “за замовчуванням”: якщо зараз справа за замовчуванням має розпочинатися заново (але за наполяганням сторін або за рішенням судді може бути продовжена), то в разі ухвалення законопроєкту справа продовжуватиметься (але за наполяганням сторін  або якщо суддя не згоден з висновками попереднього судді розгляд справи можна буде “перезапустити”). 

Законопроєкт зберігає чинну норму про те, що докази, досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень. Реалізація цього законопроєкту скоротить терміни розгляду справ та сприятиме розвантаженню судів.

Проведення позапланових перевірок у військовий час за мобінг 

На період дії воєнного стану Державна служба з питань праці може проводити позапланові перевірки лише у випадках звернення працівника (профспілки) з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів. Проєкт 11044 пропонує доповнити список підстав для позапланових перевірок зверненням працівника за вчинення мобінгу відносно нього. Відповідно до супровідних документів до проєкту, за 2023 рік до Держпраці надійшло 553 звернення щодо ознак мобінгу. Таким чином проєкт спрямовано на захист працівників та зменшення кількості таких випадків. 

Державні векселі та облігації за примусово відчужене майно

Законопроєкт 11048 стосується компенсації за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану. Згідно з пропозиціями, компенсація власнику може здійснюватися не лише грошима, як зараз, а і за рахунок державних облігацій та/або векселів. Порядок здійснення компенсації та обов’язок розробки цього порядку покладається на Міністерство фінансів. Такі зміни дозволять державі відкласти виплату в часі, фактично отримати майно в борг, що під час війни має сенс. Власники майна при цьому отримають проценти від облігацій.

Податкові пільги при благодійній допомозі цивільним партнерам загиблих захисни(ць)ків

Законопроєкти 11050 і 11051 спрямовані на встановлення законодавчих підстав для звільнення від оподаткування благодійної допомоги, наданої жінці або чоловікові, які проживали однією сім’єю із загиблим захисником/цею, не зареєструвавши шлюб, але для яких факт спільного проживання встановлений у судовому порядку. Логіка законопроєкту зрозуміла, але варто звернути увагу на те, що «фактичний шлюб» – це давня проблема українського законодавства. Сімейний кодекс містить деякі положення для прирівнювання «фактичного» та зареєстрованого шлюбу. Зокрема відсутність реєстрації шлюбу не звільняє від аліментів (стаття 91) або розподілу майна (стаття 74) під час розлучення. Однак, перед тим, як претендувати на пільги, передбачені законопроєктами, і розпочати судові процедури, потрібно буде довести сімейні відносини отримувача благодійної допомоги у суді (у законопроєктах немає переліку можливих доказів цього). Крім того, варто було б не ухвалювати окремі закони на кожен тип відносин (крім благодійної допомоги це може бути спадкування майна, опіка над дітьми та інше), а вирішити проблему визнання фактичного шлюбу комплексно, для чого ухвалити закон про цивільне (реєстроване) партнерство.

Підвищення посадових окладів працівникам місцевої влади

Законопроєкт №11054 пропонує встановити мінімальний розмір посадового окладу службовця органів місцевого самоврядування (ОМС) на рівні не менше мінімальної заробітної плати. Крім того, проєкт зобов’язує ОМС публікувати рішення, якими встановлюють премії, доплати за додаткове навантаження та інші грошові виплати службовцям органів місцевого самоврядування з їх обґрунтуванням (такі рішення для державних службовців не публікують). Чинний закон про оплату праці встановлює, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) має бути не меншим за прожитковий мінімум. Відповідно оклади службовців ОМС “прив’язані” до прожиткового мінімуму. З 1 січня 2024 р. прожитковий мінімум та посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду – 3195 гривень. Розмір мінімальної заробітної плати у 2024 році встановлено на рівні 7100 грн з 1 січня та 8000 грн з 1 квітня, тобто в разі ухвалення законопроєкту зарплати службовців ОМС виростуть приблизно удвічі. На це потрібні додаткові кошти, проте ініціатори законопроєкту не надали належного фінансово-економічного обґрунтування та не зазначили джерел цих коштів.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний