Важливі законопроєкти. Випуск 13: десятиразове збільшення допомоги при народженні дитини, посилення дисципліни в армії та новий порядок звернення до держорганів

Важливі законопроєкти. Випуск 13: десятиразове збільшення допомоги при народженні дитини, посилення дисципліни в армії та новий порядок звернення до держорганів

Photo: unsplash.com / Omar Lopez
25 Березня 2024
FacebookTwitterTelegram
810

Огляд законопроєктів, зареєстрованих з 4 до 17 березня 2024 року.

За цей період було зареєстровано 37 проєктів законів, із яких 13 — урядові і 24 — від народних депутатів. Однією з основних у законопроєктах була тема мобілізації і проходження військової служби. Декілька законопроєктів передбачають запровадження кримінальної відповідальності для командирів за загибель військовослужбовців, можливість для військовослужбовців висловити недовіру своєму командиру та інші види санкцій і відповідальності військових. Також народні депутати пропонують дозволити мобілізацію засуджених, іноземців і біженців. 

Не менш важливі, на нашу думку, й «цивільні» законопроєкти, зокрема новий порядок звернень до органів влади, збільшення допомоги при народженні дитини, нові вимоги до державних закупівель, преференції для доброчесних платників податків, які в медіа вже назвали «клуб білого бізнесу», та інші.

Оновлення порядку звернень до державних органів

Проєкт Закону 11082 в разі ухвалення замінить чинний закон «Про звернення громадян». Порівняно з ним проєкт розширює коло тих, хто може подавати звернення до органів влади: окрім громадян, таке право набудуть юридичні особи, підприємці, громадські організації. 

Частину звернень (наприклад, з проханням отримати ліцензію, дозвіл, офіційний документ або субсидію) розглядатимуть відповідно до закону про адміністративну процедуру. А законопроєкт 11082 охоплює решту звернень — запити на роз’яснення законодавства, інформацію про графік роботи та порядок відвідування органу влади, а також пропозиції з поліпшення роботи органів влади чи скарги на ненадання відповіді на попереднє звернення.

Органи влади будуть зобов’язані оприлюднювати на своєму сайті інформацію про сферу своїх повноважень, порядок подання та розгляду звернень, а також вчасно (протягом 30 днів) інформувати суб’єкта про результати розгляду звернення.  

Надсилати звернення можна у паперовій чи в електронній формі – з використанням електронного підпису. Також передбачено можливість для представників органів влади проводити особистий прийом за допомогою відеозв’язку.

Порівняно з чинним законом законопроєкт звужує права громадян при розгляді їхньої заяви чи скарги. Зокрема позбавляє їх права знайомитися з матеріалами перевірки, бути присутніми при розгляді заяви чи скарги, користуватися послугами адвоката чи правозахисної організації, вимагати відшкодування збитків, що виникли через порушення порядку розгляду звернень. 

Стимулювання народжуваності через збільшення допомоги сім’ям з дітьми

Законопроєкт №11072 пропонує збільшити допомогу при народженні дитини та прив’язати її до прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно з чинним законодавством, розмір допомоги становить 41 280 грн незалежно від кількості народжених дітей,  він не змінювався з 2014 року. Автори законопроєкту пропонують прив’язати розмір допомоги до розміру прожиткового мінімуму (ПМ) для дітей віком до 6 років, встановленого на момент народження дитини (станом на 1 січня 2024 року — 2 563 грн). За законопроєктом, допомога при народженні першої дитини має становити 150 ПМ (сьогодні це 384,5 тис. грн), другої дитини — 100 ПМ (256,3 тис. грн), а третьої і кожної наступної — 50 ПМ (128,2 тис. грн). При цьому 20 ПМ (51 260 грн) буде виплачено одразу, а решта — протягом трьох років рівними частинами.

Проєкт також пропонує відновити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, яка була скасована у 2014 році і об’єднана з допомогою при народженні дитини. Вона дорівнюватиме різниці між прожитковим мінімумом для працездатних осіб (3028 грн) та середньомісячним доходом сім’ї на особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей до шести років — 1281 грн.

Законопроєкт у разі ухвалення набуде чинності з 1 січня 2025 року. Автори законопроєкту не наводять суму коштів, яка буде потрібна для втілення цього проєкту у життя, проте порівняно з сьогоднішніми виплати виростуть орієнтовно в 3-9 разів. Зрозуміло, що в українському бюджеті навряд чи з’являться такі кошти. До того ж, більш ефективним інструментом збільшення народжуваності є не виплати на дітей, а інфраструктура, яка дозволяє поєднувати кар’єру і материнство — наприклад, дитячі садочки.

Пільги для доброчесних платників податків

Законопроєкт 11084 пропонує запровадити Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану. Зокрема, для таких платників:

  • не будуть проводитися документальні перевірки (крім позапланових або на звернення платника);
  • строк для перевірок — 5 календарних днів для кожного виду перевірки (для інших – 30 днів);
  • за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, від якого у 5-денний строк можна отримати індивідуальні податкові консультації. Взаємодія з комплаєнс-менеджером можлива у різних форматах: усно, письмово, в режимі відеоконференції.

Перелік таких платників формується державною податковою службою щоквартально (враховуються звітні показники за попередній квартал, а в разі річного періоду звітності, як, наприклад, для ФОП третьої групи, які подають звіт з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) один раз на рік, показники за попередній рік). Інформація про включення платника податків до Переліку надаватиметься через електронний кабінет платника податків із зазначенням контактних даних комплаєнс-менеджера.

Аби отримати ці привілеї, платник податків має одночасно відповідати таким загальним критеріям та вимогам:

  • борг зі сплати податків чи ЄСВ не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) — 3060 грн; 
  • немає неузгоджених податкових зобов’язань за результатами перевірок на суму  більше, ніж 3000 нмдг (51000 грн);
  • немає порушень податкових обов’язків з подання звітності та документів;
  • дотримані граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
  • платник не знаходиться під санкціями та не підпадає під критерії ризиковості платника ПДВ.

На додачу до загальних вимог встановлюються додаткові вимоги для окремих категорій підприємств або ФОП:

Категорія платників податків Умови включення до Переліку
Юридичні особи на загальній системі оподаткування – Рівень сплати податку на прибуток ≥ середнього по галузі;
– Рівень сплати ПДВ ≥ середнього по галузі (крім експортерів з питомою вагою обсягу експорту в загальному обсязі постачання ≥ 25%);
– Нарахування/виплата заробітної плати ≥ 110% середньої заробітної плати;
– Чисельність працюючих ≥ 5 осіб.
Юридичні особи на спрощеній системі оподаткування (ЄП третьої групи) – Рівень сплати податків ≥ середнього по галузі;
– Нарахування/виплата заробітної плати ≥ 110% середньої заробітної плати;
– Чисельність працюючих ≥ 5 осіб.
Юридичні особи на спрощеній системі оподаткування (ЄП четвертої групи) – Рівень сплати податків на 1 га ≥ середнього по країні;
– Нарахування/виплата заробітної плати ≥ 110% середньої заробітної плати;
– Чисельність працюючих ≥ 5 осіб;
– Володіння/оренда ≥ 500 га землі (або комунальної/державної  ≥ 0.5 га) та вчасна сплата податку за землю.
ФОПи на загальній системі оподаткування – Рівень податкових зобов’язань ≥ середнього по галузі;
– Нарахування/виплата заробітної плати ≥ 110% середньої заробітної плати.
ФОПи на спрощеній системі оподаткування (ЄП третьої групи) – Обсяг доходу ≥ 5 млн грн (зараз ліміт для перебування на спрощеній системі оподаткування — 8,25 млн грн); 

– Рівень сплати податків ≥ середнього по галузі; 

– Нарахування/виплата заробітної плати ≥ 110% середньої заробітної плати.

Новостворені платники можуть бути включені до Переліку через 1 місяць після звітного кварталу та після 1 року з моменту реєстрації. 

Посилення дисципліни та порядку в армії, дозвіл на мобілізацію засуджених

Законопроєкт №11077 пропонує, з одного боку, посилити кримінальну відповідальність командирів за порушення, з іншого боку — послабити покарання за деякі порушення для військовослужбовців і збільшити можливості для захисту їхніх прав, а саме:

  • покарання за видання явно злочинних наказів або розпоряджень (це такий наказ (розпорядження), яким виконавцю завідомо наказується вчинити злочин, та/або такий, виконання якого завідомо неможливе або призведе до втрати понад 50 відсотків особового складу підрозділу (частини), а також за фактичну втрату 50% чи більше складу підрозділу при виконанні такого наказу) — у вигляді службового обмеження* на строк до чотирьох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до чотирьох років. (*10-20% із суми грошового забезпечення засудженого відраховується в дохід держави, засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання);
  • недопустимість покарання за відмову виконувати наказ, який був очевидно злочинним та неможливим для виконання;
  • пом’якшення покарання військовослужбовця у випадку самовільного залишення частини і його повернення у військову частину під час воєнного стану: якщо військовий повернувся у термін до 5 днів — жодного покарання (зараз в умовах воєнного стану — позбавлення волі на строк від 5 до 10 років), за умови повернення протягом 5-14 днів — штраф 17-68 тис. грн, повернення протягом 14-30 діб — штраф від 34 до 102 тис. грн або службове обмеження на строк до трьох років або позбавлення волі на 1 рік.
  • адміністративне покарання за надання командиром військової частини недостовірної інформації про самовільне залишення військової частини військовослужбовцем — штраф від 1700 до 9000 грн;
  • засуджені або ув’язнені можуть бути призвані на службу під час мобілізації, за винятком осіб, що вчинили тяжкі злочини; також передбачено зупинення виконання судового рішення на час проходження військової служби під час мобілізації;
  • запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності командирів частин за невиплату військовослужбовцям грошового забезпечення, інших виплат та додаткових винагород;
  • до кримінально-процесуального кодексу вноситься уточнення, що кримінальні правопорушення, вчинені військовими, які працюють на посаді чи виконують обов’язки командира військової частини, командира бригади чи батальйону, підпадають у підслідність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) (зараз відповідно до Кримінально-процесуального кодексу досудове розслідування військових кримінальних правопорушень здійснюють слідчі державного бюро розслідувань (ДБР), а підслідність НАБУ розповсюджується на військовослужбовців вищого офіцерського складу);
  • адміністративна відповідальність за ненадання відповіді на рапорт військовослужбовця;
  • адміністративна відповідальність за перебування під впливом сторонніх речовин: позбавлення грошового забезпечення та інших виплат, призупинення пільг для військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Інший законопроєкт (№11076) частково дублює положення попереднього (зокрема щодо відповідальності за втрату особового складу, положення про самовільне залишення частини, позбавлення соціальних пільг та виплат за вживання заборонених речовин), але також містить декілька відмінних положень, зокрема:

  • дозволяється призначення на офіцерські посади військовослужбовців, які не мають офіцерських звань, з бойовим досвідом і з освітою не нижче бакалавра; 
  • створюється Міжвідомча комісія з питань перевірки дотримання законодавства військовими посадовими особами і командирами, яка розглядатиме порушення військового законодавства та вживатиме відповідних заходів: відсторонення від виконання своїх повноважень на час розгляду порушення та передача інформації про обставини порушення до правоохоронних органів. До її складу входитимуть по одному представнику від Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Генерального штабу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, Апарату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
  • передбачається подання колективного звернення, підписаного понад 60 відсотків особового складу підрозділу (частини), з висловленням недовіри командиру. Наслідком такого звернення буде невідкладне відсторонення командира від посади. Далі обставини, вказані в колективному зверненні, розглядає Міжвідомча комісія;
  • взяття на військовий облік осіб, раніше засуджених за нетяжкі злочини;
  • передбачається призов на військову службу під час мобілізації біженців (не громадян України, яким Україна надала притулок) та осіб, які потребують додаткового захисту чи притулку;
  • можливість надання громадянства України іноземцям, які захищають Україну, не лише після трьох років проживання на території України після укладення контракту, але й у випадку шести місяців участі в бойових діях.

Проєкт №11079 описує лише умови для умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання, якщо вони хочуть долучитися до війська за контрактом. Цей законопроєкт більш детально, ніж попередні, прописує умови служби засуджених. Пропонується, щоб такі особи проходили службу у спеціалізованих підрозділах ЗСУ під адміністративним наглядом командира частини (передбачений законом Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі). Вони будуть обмежені у правах під час служби (не мають права на звичайні відпустки, але їм надається можливість для лікування у разі хвороби чи поранення), а у випадку ухилення від служби після умовно-дострокового звільнення їх може чекати позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років. Звільняються зі служби такі особи у трьох випадках: за станом здоров’я, у разі отримання нового вироку і позбавлення волі, із закінченням особливого періоду або оголошенням рішення про демобілізацію. На відміну від попередніх законопроєктів, цей законопроєкт пропонує дозволити служити й тим засудженим, які вчинили тяжкі злочини, крім осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки України. Цей проєкт спрямований на залучення більшої кількості громадян до військової служби за контрактом під час воєнного стану.

Нові вимоги для роботи в державному секторі 

Народні депутати пропонують (проєкт №11066) встановити нову вимогу для кандидатів на посади в держслужбі, органах місцевого самоврядування, прокуратурі та нацполіції — проходження базової загальновійськової підготовки (БЗП), військова служба або участь у бойових діях. Ці вимоги наберуть чинності через рік після запровадження базової загальновійськової підготовки, яке передбачене Законом Про основи національного спротиву та Порядком організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву.

Прозорість у державних закупівлях

Законопроєкт №11057 має на меті змінити правила закупівель в Україні. Згідно з цим законопроєктом, до угоди про закупівлю послуг з будівництва, перебудови, реконструкції та ремонту об’єктів і споруд потрібно додавати документи з назвою, характеристиками, ціною, кількістю матеріалів, що використовуються у цих роботах. Ці документи мають бути прикріплені незалежно від того, як на якому етапі і яким чином визначається ціна угоди (наприклад, під час проєктування з подальшим будівництвом або у випадку будівництва та подальшого ремонту доріг). Проєкт закону пропонує оприлюднювати ціни на матеріали (1) коли укладається договір на послуги з поточного ремонту або будівництва; (2) під час будівництва або ремонту за принципом «проектуй-будуй», коли підрядник відповідає за розробку проектної документації після узгодження ціни на основі затвердженої проектної документації; (3) якщо змінюється договір на закупівлю робіт з будівництва або послуг з поточного ремонту і змінюються ціни на речові ресурси. 

Новий «старий» Державний аграрний реєстр

Законопроєкт №11063 «Про Державний аграрний реєстр» (ДАР) спрямований на заохочення аграріїв та пов’язаних підприємств зареєструватися у Державному аграрному реєстрі. Доступ до реєстру можна отримати через платформу «Дія». Цей законопроєкт дозволяє реєструватися в Реєстрі організаціям водокористувачів, суб’єктам агропромислового комплексу та підприємствам вітчизняного машинобудування для АПК (на сьогодні в ДАР можуть реєструватися лише сільськогосподарські товаровиробники). Реєстрація в ДАР є обов’язковою для  отримання державної підтримки за рахунок коштів місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, грантів у сільському господарстві, отримання гарантій за кредитними зобов’язаннями, страхування с/г продукції тощо. Також проєкт передбачає доступ третіх осіб, таких як державні органи, банки та фінансові установи, до реєстру для отримання інформації про аграріїв та пов’язаних підприємств.

Декриміналізація володіння зброєю

Законопроєкт №11073 пропонує виключити з Кримінального кодексу статті 263 та 263-1, які передбачають відповідальність за незаконне виготовлення, переробку (зокрема зміну маркування), ремонт вогнепальної зброї та незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами. Замість кримінальної, законопроєкт пропонує встановлення адміністративної відповідальності. За придбання, зберігання, передачу зброї без дозволу Нацполіції передбачається штраф 960-2280 гривень. За виготовлення, перероблення, ремонт зброї без ліцензії від МВС — штраф 17-34 тисяч гривень, а також конфіскація зброї та доходів від такої діяльності.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний