Огляд законопроєктів, зареєстрованих з 10 до 23 червня 2024 року.
За цей період було зареєстровано 30 законопроєктів: 3 ратифікації міжнародних договорів від президента, 4 — урядових, і 23 — від народних депутатів. Економічне бронювання, яке ми обговорювали у попередньому випуску, актуальне й зараз. Депутати пропонують дозволити бронювання тих, хто сплачує підвищений військовий збір (понад 20 тисяч гривень на місяць). Вони також запропонували заборонити силове затримання та примусову доставку до центрів комплектації військовозобов’язаних. Крім військової тематики, привертають увагу законопроєкти про посилення екологічного захисту.
Економічне бронювання
Законопроєкти 11331 (зміни про можливість бронювання в законі про мобілізацію) і 11332 (визначення розміру військового збору у Податковому кодексі) пропонують створити можливості забронювати працівника, якщо роботодавець (підприємство чи ФОП) платить за нього підвищений військовий збір — щонайменше 20 400 гривень на місяць (1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Альтернативні законопроєкти 11331-1 і 11332-1 пропонують можливість бронювання працівників, які мають зарплату понад 36 366 грн (12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня 2024).
Ще один альтернативний проєкт №11331-2 пропонує дозволити бронювати працівників лише за виконання обох умов: зарплата понад 36 тисяч гривень та сплата військового збору 20 400 грн на місяць. Крім того, підприємство не повинно мати заборгованість із виплати зарплати і сплати податків. А ФОП має існувати не менше 6 місяців до ухвалення цього закону, і його дохід має перевищувати 61 200 грн на місяць (трикратний розмір військового збору для бронювання).
Заборона на силове затримання та примусову доставку військовозобов’язаних до центрів комплектування (ТЦК)
Під час мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ (для призовників – приписне посвідчення; для військовозобов’язаних – військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного; для резервістів – військовий квиток). У разі його відсутності законопроєктом 11336 передбачена необхідність мати при собі документ, що посвідчує особу (паспорт, водійське посвідчення, посвідчення біженця тощо), і документ, який підтверджує, що його власник не підлягає мобілізації або має право на відстрочку.
Якщо військовозобов’язаний не з’явився до ТЦК за першою повісткою, керівник центру комплектування звертатиметься до органів поліції щодо розшуку громадянина та вручення йому повторної повістки, а не щодо його затримання та доставки до центру комплектування, як це відбувається зараз.
Не допускається виклик до центру комплектування в день отримання повістки та застосування примусу для доставки громадян до центрів комплектування. Крім того, проєкт передбачає, що громадяни зможуть фіксувати на відео процес перевірки документів.
Якщо в центрі комплектування вважають, що надані документи не є достатніми для отримання відстрочки, громадянина інформують про це письмово з роз’ясненням причин відмови та переліком документів, необхідних для її отримання.
Переваги законопроєкту:
- Фото- та відеофіксація процесу перевірки документів забезпечує більшу прозорість і контролює дії уповноважених осіб.
- Заборона на виклик в день отримання повістки та на застосування сили унеможливлює зловживання з боку працівників центрів комплектування.
- Письмове обґрунтування відмови у відстрочці та можливість звертатися до поліції для розшуку громадянина забезпечують захист прав громадян.
Дозвіл на використання особливо цінних земель та лісів для армії
Законопроєкт 11335 пропонує дозволити зміну цільового призначення лісів та земель, зокрема особливо цінних (чорноземи, торфовища, землі природно-заповідного та природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення) для потреб Збройних сил України (ЗСУ). Наприклад, для розміщення військових частин, військово-навчальних закладів тощо.
Проєкт також передбачає, що Збройні сили не будуть відшкодовувати втрати при використанні лісових ділянок для військових потреб.
Для врахування ризику, що таким чином землі стануть джерелом корупційних схем через подальшу зміну призначення, законопроєкт забороняє зміну цільового призначення ділянок, віднесених до земель оборони, а також будівництво на них об’єктів соціально-культурного призначення та житла.
Угода зі слідством для корупційних злочинів
Кабінет Міністрів України в рамках реалізації Ukraine Facility пропонує мотивувати дрібних корупціонерів викривати своїх «керівників» (топ-корупціонерів), обіцяючи їм за це легше покарання. Якщо корупціонер укладе угоду зі слідством, суд може призначити йому, наприклад, штраф чи випробувальний термін замість тюремного ув’язнення. Навіть якщо злочин дуже серйозний, підозрюваний може укласти угоду про визнання провини за умови відшкодування збитків. Саме удосконалення процедури укладання угод про визнання винуватості, зокрема для корупційних злочинів має на меті законопроєкт №11340.
До відома: Угода про визнання винуватості – домовленість, за якою прокурор та підозрюваний/обвинувачений досягають згоди про повне та беззастережне визнання останнім своєї винуватості, про його обов’язки співпрацювати зі слідством у викритті кримінального правопорушення чи проступку, вчиненого іншою особою.
На сьогодні штраф як додаткове покарання може бути призначений тоді, коли його передбачено в санкції статті відповідного закону. Законопроєкт пропонує дозволити виключно для корупційних правопорушень призначати додаткове покарання у вигляді штрафу у випадках, коли це не передбачено санкцією статті за умови укладення угоди про визнання винуватості.
При цьому у проєкті передбачені і розміри таких штрафів — від 204 тисяч гривень (у разі вчинення кримінального проступку) до 204 мільйонів гривень (у разі вчинення особливо тяжкого злочину). Проєктом передбачено, що у справах про корупційні злочини (максимальний термін ув’язнення не більше 8 років) суд може звільнити людину від відбування покарання (ув’язнення), якщо вона уклала угоду зі слідством і визнала свою провину. Угода про визнання винуватості згідно з законопроєктом може бути укладена в провадженнях щодо особливо тяжких злочинів, підслідних НАБУ (зловживання владою, одержання неправомірної вигоди службовою особою, незаконне збагачення та інші) за умови повного або часткового відшкодування завданих збитків.
Закон про запобігання і контроль промислового забруднення
Новий євроінтеграційний законопроєкт (№11355) вимагає від підприємств отримувати спеціальні дозволи (інтегровані довкіллєві дозвіли) на діяльність, що може шкодити довкіллю.
Для цього, за прикладом ЄС, Україна (Міндовкілля) створить документ під назвою «Висновки найкращих доступних технологій», який буде описувати найкращі доступні технології та методи управління, встановлювати нормативи гранично допустимих викидів, вимоги до моніторингу викидів, споживання ресурсів та енергії, а також заходи щодо усунення забруднення.
Міністерство перевірятиме на відповідність цим висновкам заявки підприємств на отримання дозволів на діяльність, яка може нести шкоду довкіллю. Далі ці заявки будуть оприлюднені для громадського обговорення, після чого Міністерство ухвалюватиме рішення про надання інтегрованного довкіллєвого дозволу.
Зміни у сфері цивільного захисту
Законопроєкт 11345 пропонує значні зміни у сфері цивільного захисту.
Цивільний захист — це комплекс заходів із захисту людей у випадку надзвичайних ситуацій (пожежі, повені, техногенні аварії тощо) та мінімізації наслідків таких подій.
Раніше кожне підприємство самостійно вирішувало, чи потрібне йому аварійно-рятувальне обслуговування. Тепер акцент робиться на конкретних об’єктах і територіях із високим ступенем ризику. Таке обслуговування буде обов’язковим для об’єктів із підвищеною небезпекою, для яких ризик аварій чи катастроф особливо високий. Їхній перелік затверджуватиме Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Законопроєкт запроваджує нові правила обліку захисних споруд (бомбосховищ, укриттів тощо). Відтепер кожне укриття має бути зареєстроване і проходити технічну інвентаризацію. Це допоможе знати точну кількість і стан таких споруд. Крім того, проєкт передбачає, що при новому будівництві (багатоквартирних будинків чи гуртожитків, закладів освіти й охорони здоров’я, соціального захисту, ЦНАПів, метро, вокзалів, аеропортів, портів, супермаркетів чи складів) потрібно буде обов’язково будувати укриття.
Законопроєкт уточнює, хто і за що відповідає у сфері цивільного захисту. Наприклад, місцеві органи влади зможуть самостійно ухвалювати рішення про використання захисних споруд у разі ліквідації підприємств, на балансі яких вони перебувають.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
