Відбудова України: торгівля та прямі іноземні інвестиції

Небагато питань є важливішими для майбутнього економіки України, ніж відновлення торгівлі після її руйнування жорстоким вторгненням Росії. Безумовно, багато залежить від забезпечення безпеки кордонів України та налагодження безперешкодного відновлення нормальних судноплавних шляхів до Азії, Європи та Африки. Але навіть після досягнення міцного миру відбудова країни є складним викликом, про що йдеться у нещодавно опублікованій книзі «Відновлення України: принципи та політика» (Городніченко та ін. 2022), у якій ми написали розділ про торгівлю та прямі іноземні інвестиції. З огляду на високоосвічену робочу силу, Україна може багато запропонувати світу, особливо з поверненням біженців від війни.

Хороша новина – те, що торгівля досягла високого рівня розвитку ще до повномасштабного вторгнення: Україна мала високий ступінь відкритості та була важливим експортером, зокрема агропродовольчої продукції. За останні роки Україна стала другим у світі експортером зерна після США та найбільшим постачальником соняшникової олії. Україна пропонує рослини без генетично модифікованих організмів (ГМО), зокрема кукурудзу та сою, які користуються великим попитом у ЄС. На рисунку 1 нижче показано шалений успіх сільськогосподарського експорту України до 2022 року, який випередив її колишній основний експорт – метали.

У країні також швидко розвивається ІТ-сектор; Приголомшливий успіх України у стримуванні російських кібератак є свідченням того, що українські програмісти досягли світового рівня й стануть потужним активом у цивільній економіці. Експорт технологій продовжував зростати навіть у 2022 році, незважаючи на транспортні труднощі та блокаду, а також втрату деяких потужностей з виробництва електроенергії. Загалом, новонабутий статус України як країни-кандидата на вступ до ЄС відкриває широкі можливості для розширення торгівлі.

Незважаючи на те, що розвиток торгівлі до 2022 року був загалом успішним, існують значні можливості для покращення. Участь України в глобальних ланцюжках доданої вартості залишається обмеженою. Україна є постачальником сировини (зерно, залізна руда) і проміжних товарів, таких як соняшникова олія наливом, чорні метали, комплекти дротів запалювання та інше, але її роль у кінцевому виробництві залишається скромною. Це ключова сфера для вдосконалення. У своїй роботі (Movchan and Rogoff 2022) ми детально обговорюємо значний прогрес, якого Україна досягла в укладенні угод про вільну торгівлю, а також угоди, які вона зараз обговорює; усі разом вони допоможуть створити основу для глибшої інтеграції в глобальні ланцюжки доданої вартості в деяких галузях. Звісно, й тут багато залежить від відновлення та покращення транспортного сполучення України. Повоєнна Україна також може налагодити потужний експорт продукції деяких нових галузей, таких як виробництво зброї (де Україна здобула величезну довіру) та лікування (де Україна розробила інноваційні підходи до надання допомоги жертвам опіків).

Проблема з прямими іноземними інвестиціями (ПІІ) набагато складніша, але її потрібно буде вирішити, щоб Україна могла реалізувати свій торговельний потенціал. Оскільки українська інфраструктура значно пошкоджена, а також російські безпілотники та ракети частково чи повністю зруйнували багато виробництв та металургійних заводів, відновлення вимагатиме значних капіталовкладень. В минулому показники України із залучення прямих іноземних інвестицій були слабкими, тому буде важливо зміцнити інституції та правоохоронну систему, щоб обмежити корупцію та інші проблеми, які перешкоджають надходженню ПІІ в Україну. Оптимістично, але цілком імовірно, Україна отримає велику користь від процесу інтеграції до ЄС, який окреслює напрямки реформ. Досвід інтеграції колишніх країн Східного блоку до ЄС був різним; буде важливо скористатися цим досвідом. Рис. 2 ілюструє виклики, з якими зіткнулася Україна.

Звісно, однією з перешкод до залучення Україною прямих іноземних інвестицій до 2022 року було російське вторгнення до Криму та Донбасу в 2014 році. Тим не менш, навіть до 2014 року ПІІ не були високими.

Як розвивати торгівлю та ПІІ? Rogoff and Movchan (2022)  дають широкий огляд минулого, теперішнього та потенційного майбутнього. З огляду на статус кандидата до ЄС Україна повинна використовувати вимоги європейської інтеграції для формування всіх змін у своїй політиці, включно з тими, що стосуються відбудови (див. також Emerson et al. 2021). Перспектива членства в ЄС може допомогти зорієнтуватися в процесі реформ і пом’якшити пов’язані з ним потенційні внутрішні конфлікти, як це було з країнами-кандидатами. Україна може розробити проект відбудови, який враховує норми ЄС, пов’язані із захистом навколишнього середовища, енергоефективністю та будівництвом – необхідними умовами розблокування коштів допомоги ЄС, якщо вони матеріалізуються.

Досі дискусія була досить абстрактною. Які конкретні кроки може зробити українська влада зараз, щоб підготуватися до повоєнної торговельної інтеграції?

Реалізація існуючих можливостей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Вона включає, наприклад, укладення Угоди про оцінку відповідності та прийняття (ACAA) промислової продукції та взаємне визнання еквівалентності для харчової продукції. Угода про асоціацію також передбачає укладення спеціальних транспортних угод, які дозволять замінити тимчасову угоду про автомобільні перевезення військового часу на довгострокову угоду, що відкриє українським перевізникам доступ до ринку ЄС. Для телекомунікаційних, поштових, морських і фінансових послуг буде важливим запровадження режиму внутрішнього ринку. Також важливе подальше відкриття ринку державних закупівель на додачу до доступу, наданого через Угоду СОТ про державні закупівлі,.

• Приєднання до нещодавніх секторальних ініціатив ЄС. Наприклад, Україна зацікавлена ​​у приєднанні до єдиного цифрового ринку ЄС та участі в імплементації Зеленої угоди ЄС.
• Укладення угод про вільну торгівлю (ЗВТ) з акцентом на торговельних партнерів ЄС, таких як Марокко, Туніс та Алжир. Це країни Середземноморського регіону, і ЗВТ з ними дозволить краще використовувати Пан’європейсько-Середземноморську конвенцію про преференційні правила походження (конвенція PEM). Іншими потенційно перспективними партнерами для ЗВТ є Південна Корея, Індія та Індонезія.
• Завершення фундаментальних реформ у сфері верховенства права та захисту прав власності. Це головний пріоритет не лише для залучення іноземних інвестицій, а й загалом для сприяння довгостроковому зростанню.
• Запровадження нових схем страхування ризиків. В очікуванні післявоєнної напруженості – або, як мінімум, ризику подальшої напруги – знадобиться мультидонорський фонд для покриття неекономічних ризиків для іноземних інвесторів. Світовий банк проводив експерименти з такими донорськими фондами, хоча може бути важко забезпечити життєздатність подібного фонду в масштабах української економіки. Капіталізація Експортно-кредитного агентства міжнародними донорами допоможе поліпшити фінансування торгівлі та збільшити експорт.
• Подальший розвиток інфраструктури якості. Це включає відновлення лабораторій та інших спеціалізованих об’єктів, які постраждали внаслідок повномасштабної війни, створення нових об’єктів та підвищення спроможності українських державних службовців у сферах, пов’язаних із контролем якості.
• Налагодження кращого транспортного та логістичного сполучення між Україною та ЄС для всіх видів транспорту. Для цього потрібно розвивати інтермодальні транспортні вузли в Україні.

Успішна реалізація цих рекомендацій вимагає постійного залучення та активної участі України та її партнерів. Враховуючи трансформацію законодавства та інституцій України під час підготовки до членства в ЄС, роль ЄС у виконанні цих рекомендацій є ключовою. Вона передбачає не лише фінансову та технічну підтримку, а й готовність швидко інтегрувати Україну в сектори та сфери, передбачені Угодою про асоціацію та чинними галузевими угодами, до набуття повного членства.

Нарешті, маємо підкреслити, що обговорення можливих шляхів розвитку торгівлі та ПІІ стосується постконфліктного світу. До перемоги економіка воєнного часу потребує більших обмежень, наприклад, контролю за рухом капіталу. Але в довгостроковій перспективі потенційна трансформація, яку пропонує членство в ЄС, – трансформація, яка відбуватиметься здебільшого зсередини – є найкращою надією на майбутнє. Час почати планувати та діяти.

Перелік літератури

• Emerson M, V Movchan, T Akhvlediani, S Blockmans and G Van der Loo (2021), Deepening EU-Ukrainian relations: Updating and upgrading in the shadow of COVID-19, CEPS and IER.
• Gorodnichenko, Y, I Sologoub and B Weder di Mauro (2022), Rebuilding Ukraine: Principles and Policies, CEPR Press.
• Movchan, V and K Rogoff (2022), “International Trade and Foreign Direct Investment”, in Y Gorodnichenko, I Sologoub and B Weder di Mauro (eds), Rebuilding Ukraine: Principle and Policies, CEPR Press, 119–165.