Beta

Вплив тіньового ринку на розвиток сільського господарства та сільських територій

4 Серпня 2021
FacebookTwitterTelegram
42

Розвиток сільського господарства та сільських територій є вкрай важливим елементом економічного розвитку України, оскільки агропромисловий комплекс генерує біля 20% ВВП країни, майже 50% валютної виручки, і в селах проживає третина всього населення України. Проте наразі значна частка аграрного виробництва знаходиться в тіні, що безумовно впливає як на агропродовольчий сектор, так і на сільський розвиток. Більше того, наразі значна частина законодавчих ініціатив спрямована на зменшення тіньових операцій з аграрною продукцією. У цій статті ми намагаємось оцінити вплив тіньового сектору на розвиток аграрного сектору та сільських територій.

У статті ми використовуємо такі показники для оцінки розвитку сільського господарства та сільських територій:

  • Для сільського розвитку беремо витрати на cуспільні блага у сільській місцевості як важливий для сільського розвитку показник (оцінка підтримки загальних послуг на одного сільського жителя від ОЕСР). Це непряма підтримка сільського господарства через інвестиції в сільську інфраструктуру, аграрну освіту та навчання; розбудова системи охорони здоров’я тварин, рослин та людей (санітарні та фітосанітарні заходи) та ін.
  • Для аграрного розвитку ми використовуємо загальну факторну продуктивність, яка враховує продуктивність усіх факторів виробництва в цілому, а не окремих складових, як, наприклад, врожайність чи продуктивність праці (індекс загальної факторної продуктивності сільського господарства від  Міністерства сільського господарства США)

Продуктивність та витрати на суспільні блага широко використовуються для аналізу розвитку сільського господарства та сільських територій, оскільки вони пов’язані з рівнем життя та економічним зростанням. Продуктивність є головним фактором зростання сільського господарства, а також показником ефективності та конкурентоспроможності. Видатки на суспільні блага відіграють ключову роль в роботі аграрного сектору та сільської місцевості, оскільки вони сприяють підвищенню ефективності та позитивно впливають на доходи сільських жителів, якість життя тощо. 

До тіньової економіки ми застосовуємо визначення OECP (2002) так званої «неспостережуваної економіки» – це «виробнича діяльність, яка є незаконною, підпільною, неформальною або іншим чином пропущеною статистичною системою звітності та обліку економічної діяльності».

Що важливо знати про динаміку тіньової економіки?

Оскільки існує дуже мало оцінок розміру тіні в сільськогосподарському секторі – лише для шести країн за один рік (рис. 1), ми використовуємо замість нього наближений показник розмір тіньової економіки на рівні держави. Цей показник має сильну кореляцію, майже 0.95, з наявними даними про тіньовий аграрний сектор. Оцінки розміру тіньової економіки ми взяли з Medina та Schneider (2018), які розрахували їх за допомогою MIMIC-методу

Рисунок 1. Розмір тіньової економіки та агросектору (частка ВВП чи доданої вартості в агросекторі, %)

Джерело: власне представлення на основі даних Schneider та Kearney (2013), Medina та Schneider (2018).

Розмір тіньової економіки значно відрізняється за країнами. Проте за останні 25 років спостерігається стійка тенденція до зниження частки «тіньового ВВП» (рис. 2). «Стрибок» тіньового сектора у 2009 році, скоріше за все, пов’язаний зі світовою фінансовою кризою, коли люди та компанії мали сильну мотивацію піти в тінь. Проте згодом позитивна динаміка відновилася.

Рисунок 2. Середній обсяг тіньового сектору в 133 країнах за 1995-2015 роки, % ВВП

Джерело: власне представлення на основі даних Medina та Schneider (2018)

Країни світу значно відрізняються за розміром тіньової економіки (рис. 3).

Рисунок 3. Середній за 1995-2015 роки розмір тіньової економіки у світі за країнами, % ВВП

Джерело: власне представлення на основі даних Medina та Schneider (2018)

Найнижчий розмір тіньового сектора – в Австралії (в середньому 14.1% ВВП за 1995-2015). В Австралії разом з Океанією ця частка становить майже 25%. 

Аналогічний розмір тіньового сектора в країнах Європи (крім Росії) – 24.7% ВВП. Серед них «найбілішою» є Швейцарія з тіньовим сектором 8.9% ВВП. В Азії рівень «тіні» вищий, ніж у Європі, а найвищий він у Грузії – 65%, Азербайджані – 52%, М’янмі й Таїланді – по 51%.

У західній півкулі тіньовий сектор зростає з Півночі на Південь. США мають найнижчий рівень тіньової економіки (9.2%), найвищий рівень тіньової економіки у Північній Америці – у Гватемалі (у середньому 54.7%), а у Південній – в Болівії (62.3%).

Африка – найбільш «тіньовий» континент. В середньому частка тіньової економіки тут становить 39% ВВП. 

Україна має високий рівень тіньової економіки – в середньому 45% за 1995-2015 роки. Ця оцінка близька до даних українських досліджень. Наприклад, Київський міжнародний інститут соціології (2019) оцінив розміри тіньової економіки в розрізі регіонів України використовуючи дані опитування підприємств (рис. 4). За цими даними, тіньова економіка становила 46.8% та 47.2% від ВВП у 2017 та 2018 роках відповідно, а різниця її частки між макрорегіонами досягає 7 в.п. у 2017 році та 3 в.п. у 2018.

Рисунок 4. Розмір тіньової економіки за регіонами протягом 2017 та 2018 років

Джерело: власне представлення на основі даних Київського міжнародного інституту соціології (2019)

Методи та дані дослідження

Ми взяли дані на рівні країн за 1995-2015 роки з кількох джерел: USDA, оцінки тіньової економіки Medina та Schneider (2018), World Bank, FAO, ОЕCD, Harvard Dataverse, Transparency International та Human Development Data.

Ми сформулювали такі гіпотези дослідження:

  1. Обсяг «тіні» в агросекторі негативно пов’язаний з продуктивністю сільського господарства.
  2. Більший обсяг тіньового аграрного сектору пов’язаний із нижчим обсягом та/або гіршою якістю суспільних благ та послуг, що надаються урядом аграрному сектору.

Підкреслимо, що тут ми розглядаємо саме кореляцію, а не причинно-наслідковий зв’язок, оскільки вочевидь зв’язок між цими факторами йде в обидва боки. Так, якщо продуктивність сільського господарства низька, фермери прагнуть працювати «в тіні», щоб уникнути податків. Водночас якщо обсяг тіньового сектору значний, офіційні дані про урожай, і отже, продуктивність, будуть занижені. Крім того, якщо органи влади надають багато якісних суспільних благ, фермери прагнутимуть працювати «в білу», щоб отримати ці блага. У свою чергу більше «білих» фермерів означає більше податків та більше можливостей для органів влади надавати суспільні блага.

Ми оцінюємо регресію з фіксованими ефектами на панельних даних для перевірки першої гіпотези та двокрокову модель відбору Хекмана для перевірки другої гіпотези. Для обох гіпотез частка тіньового сектору у ВВП є незалежною змінною. 

Результати

Ми отримали кілька цікавих результатів. По-перше, тіньовий ринок негативно пов’язаний з продуктивністю сільського господарства та витратами на суспільні блага на одного сільського жителя. Тобто обидві гіпотези підтверджено.

Зменшення тіньового ринку на 1 в.п. у середньому пов’язане зі збільшенням продуктивності агросектору на 1.39 в.п. Ми також побачили нелінійну залежність: продуктивність падає зі збільшенням розміру тіньового ринку до 67.7%, а після цього починає зростати (утім, це гіпотетична залежність, оскільки такого обсягу «тіні» немає у жодній країні). 

Зростання тіньового агроринку на 1 в.п. пов’язано зі зменшенням витрат на суспільні блага на одного сільського жителя в середньому на $4.36. При цьому середні витрати на суспільні блага у вибірці становлять  $151.34 із середньоквадратичним відхиленням $189.06. Україна в середньому надає суспільні блага в обсязі $25.46 на одного сільського мешканця.

По-друге, виявилося, що державні видатки на агросектор негативно впливають на продуктивність. Це означає, що в структурі підтримки переважають прямі субсидії. Дані ОЕСР підтверджують, що це справді так (рис. 5), хоча в Україні в деякі роки непрямі субсидії переважали.

Рисунок 5. Обсяг прямих та непрямих субсидій агросектору в світі (26 країн) та Україні, млн євро

Джерело: дані ОЕСР

Чому прямі субсидії є контрпродуктивними? Вони ставлять сільгоспвиробників, які не отримують субсидій, у нерівні умови та невигідне становище, спотворюючи інвестиції та структуру виробництва. Тому відбувається відплив ресурсів з фермерських господарств, яким надає перевагу ринок, до фермерських господарств, яким надають перевагу політики, що призводить до погіршення темпів зростання та втрат економічної ефективності в цілому. Натомість непряма підтримка (НДДКР, освіта, інфраструктура тощо), тобто суспільні блага, не спотворюють ринок та приносять найбільше користі найбільш ефективним виробникам. Отже, вони підвищують продуктивність, обсяг виробництва та якість сільськогосподарської продукції.

Такі ж результати для економіки в цілому, а не лише для агросектору, отримали Elgin and Birinci (2016), методологію яких ми використали. Отже, уряд має перерозподілити державні витрати з приватних на суспільні блага, що сприятиме сталому зростанню та розвитку.

Висновок

У цій статті ми оцінили вплив тіньового ринку на розвиток сільського господарства та сільських територій, виміряні відповідно як продуктивність агровиробництва та видатки на суспільні блага в сільській місцевості. 

Ми показали, що зростання тіньового сектора на 1 в.п. пов’язане з падінням продуктивності на 1.39 в.п., та витратами на суспільні блага на одного мешканця нижчими на $4.36.

Ми також підтвердили результат і теорії й інших досліджень про те, що надання суспільних благ, таких як дослідження, інфраструктура, освіта, підвищує продуктивність, тоді як пряма підтримка, тобто субсидії підприємствам, знижує продуктивність в агросекторі. 

Отже, уряд та місцева влада мають сконцентруватися на наданні суспільних благ. Це не лише підвищить продуктивність сільського господарства, а й сприятиме виходу його з тіні та розвитку сільських територій. Крім того, зниженню частки тіньового сектору сприятиме полегшення адміністрування податків.

Посилання

  1. Elgin, Ceyhun, and Serdar Birinci. 2016. “Growth and informality: a comprehensive panel data analysis.” Journal of applied economics, Vol XIX, No. 2 (November 2016): 271-292.
  2. Kubakh, Polina. “The effect of the shadow market on agriculture and rural development”. Master’s thesis. Kyiv School of Economics, 2021.
  3. Kyiv International Institute of Sociology. 2019. “Press releases and reports. Shadow economies in Ukraine. Results of the 2019 survey.” European Commission. Accessed December 14.
  4. https://www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=897  
  5. Medina, Leandro, and Friedrich Schneider. 2018. “Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years?” Working Paper No. 18/17. International Monetary Fund. January 24.
  6. OECD. 2002. Measuring the Non-Observed Economy: A Handbook. Paris. https://www.oecd.org/sdd/na/1963116.pdf
  7. Schneider, F., and Kearney, A. T. 2013. “The shadow economy in Europe”.
Автори
  • Поліна Кубах, Київська школа економіки, програма «Економічний аналіз»

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний