ККД депутатів під час 11 сесії: крок назад у продуктивності

Головне

1. Майже 60% депутатів знизили свою корисність порівняно з попередніми результатами за 10 сесію: середній показник ККД упав із 70% до 66%.
2. Вперше за два роки з’явилися дві антиреформи: закон про лобіювання (-0,5 бала) та закон про «клуб білого бізнесу» (-1,5 бала), які підтримали майже всі депутати.
3. Фракції показують різну динаміку ефективності: «Слуга народу» втратила 3 відсоткових пункти ККД порівняно з попередньою сесією, «Голос» – 10 пунктів, а фракція ПЗЖМ знизила свою ефективність майже на третину (з 64% до 45%).
4. Серед монобільшості з’явилися нові антиреформатори: 15 нардепів підтримали реформи менш ніж на 40%, при цьому більшість із них раніше були стабільними прихильниками змін.
5. 10 депутатів отримали 0% корисності через систематичні прогули або перебування під слідством.
6. Кількість депутатів-реформаторів різко скоротилася: з 38% до 22%, натомість виросла частка поміркованих реформаторів (з 46% до 64%).

Ключові законопроєкти 

За час роботи 11 сесії експерти Індексу реформ зафіксували і оцінили 33 важливі закони. Серед них вперше за останні два роки виявилося дві антиреформи: закон про лобіювання, який створює ризики переслідування громадян чи громадських організацій (оцінка експертів: -0.5 бала), а також закон про «клуб білого бізнесу», який створює нерівні правила гри, надаючи преференції деяким платникам податків (оцінка експертів: -1.5 бала). До цього антиреформи були ухвалені аж у липні 2022 року.

Досягненням 11 сесії стало ухвалення шести законів, які набрали понад 2 бали (оцінка, яка, на нашу думку, відділяє значні реформи від невеликих). Це ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду (+4 бали), закони про заборону російської церкви в Україні (+3,5 бала), спрощене надання статусу учасника бойових дій (+2,25 бала), індивідуальні освітні траєкторії (+3 бали), розширення застосування англійської мови в Україні (+3 бала), і постанова з новими правилами реалізації газу за угодами про розподіл продукції (+2,3 бала).

Депутати, які під час сесії переходили до інших фракцій, враховуються за місцем перебування на кінець сесії незалежно від того, коли відбувся перехід. У підсумковому рейтингу за всі сесії депутат враховується у тій фракції, де перебуває станом на завершення останньої сесії, що потрапила до рейтингу.

Основні тренди голосувань

Діапазон оцінок реформ, ухвалених під час 11 сесії, значно ширший, ніж у законів, ухвалених під час інших сесій: від -1.5 до +4. Водночас ККД депутатів сконцентрувався навколо середніх значень. 59% (256 осіб) депутатів знизили свій рейтинг порівняно з попередніми результатами. 

Середній рейтинг за 11 сесію становить 66% (знизився на 4 в.п. порівняно з 10 сесією), а загальний за всі сесії включно з останньою – 68%. 

Максимальний бал (100%) отримав лише Сергій Рудик, для якого ми рахуємо рейтинг за особливими умовами у зв'язку з його службою в ЗСУ. Інші «стобальники» з попередньої сесії не пережили появи антиреформ: підтримка усіх законопроєктів без розбору (розповсюджена поведінка з початку повномасштабного вторгнення) зіграла злий жарт із депутатами. Проти закону про «клуб білого бізнесу» проголосували лише позафракційний Дмитро Разумков та Ірина Фріз із фракції ЄС (70 депутатів утримались або не голосували), а проти закону про лобіювання не проголосував жоден депутат (56 утримались або не голосували).

При цьому 61 депутат (15% від складу Ради) голосував «За» всі законопроєкти, відібрані експертами Індексу. Оскільки вони втратили 5% за підтримку антиреформ, ККД цих депутатів за 11 сесію становить 95%. Серед них 59 депутатів зі «Слуги народу», позафракційний Олександр Корнієнко та Сергій Вельможний із «Довіри».

Хто в лідерах, а хто пасе задніх?

Лідерами за результатами одинадцяти сесій й надалі є Наталія Локтіонова та Микола Тарарін, які доєдналися до лав ВРУ під час дев’ятої сесії. Втім, вони підтримали обидві антиреформи, що опустило їхній ККД на кілька відсотків. 

Стабільно від сесії до сесії на перших місцях рейтингу Олександр Пасічний, Владлен Неклюдов, Сергій Кострійчук, Сергій Козир та Олександр Васюк (по 97%). Микола Стефанчук, Олександр Божков, Юрій Здебський та Сергій Штепа наздоганяють – 96% корисності. Традиційно всі вони належать до монобільшості.

 Десятеро депутатів отримали 0% корисності за час останньої сесії, усі – стабільні прогульники. Степан Івахів та Ігор Палиця припинили відвідувати голосування у Верховній Раді ще у 2023 році, Федір Христенко виїхав за кордон на початку вторгнення, Анжеліка Лабунська та Сергій Шахов також не з'являлися у сесійній залі з 2022 року, хоча дистанційно беруть участь у засіданнях комітетів. Нестор Шуфрич, Олександр Дубінський та Олександр Пономарьов перебувають під слідством за держзраду, Ярослав Дубневич у розшуку.

Середні бали фракцій: між стабільністю та спадом

Середні показники ККД фракцій за все скликання залишаються стабільними (графік 4). Найнижчі бали демонструють нардепи з опозиції («Батьківщина», ПЗЖМ та «За майбутнє»). Втім, бали за 11 сесію помітно впали в усіх фракцій (графік 4). 

СН втратили 3 в.п. корисності порівняно з 10 сесією, «Голос» – 10 в. п., а представники ПЗЖМ, що майже одностайно підтримували політику монобільшості впродовж останніх чотирьох сесій і мали результати по 80–90%, тепер вполовину зменшили свою ефективність. Їхній середній ККД за 11 сесію становить 45%, що на 19 в. п. менше, ніж за 10 сесію.

Такий спад пов'язаний із новою стратегією — депутати від ПЗЖМ просто не беруть участі у голосуваннях, хоча при цьому відвідуваність сесійної зали залишається високою. Такий показник присутності може досягатися за допомогою картки депутата: якщо вона вставлена в слот, то нардеп вважається присутнім, навіть якщо його фізично немає в залі. За перше півріччя 2024 року відсоток активних голосувань (тобто натиснута одна з кнопок «За», «Проти» чи «Утримався») для нардепів з ПЗЖМ опустився з 50-70% до 30–50%.

Менше реформаторів, більше компромісів: що змінилося в підтримці реформ

Для відслідковування корисності ми ділимо депутатів на три групи за рівнем підтримки реформ: реформатори (ефективність від 100% до 89% включно), помірковані реформатори (від 88,99 до 40% включно), антиреформатори (до 40%).

Відсоток реформаторів значно знизився: з 38% на кінець 10 сесії до 22% за результатами 11 сесії. Відповідно на 18 в. п. виросла частка поміркованих реформаторів (з 46% до 64%). Антиреформаторів також поменшало (з 17% стало 15%). Депутати стали голосувати більш усереднено та менш поляризовано, що свідчить про загальну стабілізацію голосувань, але також про втрату парламентом радикального імпульсу до реформ.

Під час 11 сесії майже всі реформатори це «слуги» та їхні колишні представники – Олександр Корнієнко й Руслан Стефанчук (позафракційні через посади). До них також додалися по два нардепи з «Довіри» (Олександр Сухов та Сергій Вельможний), «Голосу» (Ярослав Рущишин та Володимир Цабаль), «За майбутнє» (Тарас Батенко та Сергій Рудик).

В опозиційних фракціях ми не спостерігаємо реформаторів і бачимо найбільшу кількість антиреформаторів. Водночас серед монобільшості 15 нардепів з підтримкою реформ менше 40%. З них найнижчу ефективність за 11 сесію демонструють Ольга Савченко (4%) та Любов Шпак (7%). Більшість із новоспечених антиреформаторів від СН до 10 сесії були стабільними прибічниками реформ, хоча Ольга Савченко, Жан Беленюк, Орест Саламаха та Василь Мокан періодично потрапляли до лав антиреформаторів.

Які галузі реформуються найбільше

Експерти Індексу реформ оцінюють регуляторні акти за шістьма основними напрямками: 1) державне управління; 2) державні фінанси; 3) монетарна політика; 4) бізнес середовище; 5) енергетична незалежність; 6) людський капітал.

Така методологія рейтингу дозволяє побачити, як фракції підтримують той чи інший напрямок реформ.

«Слуги» очікувано демонструють найвищий рівень підтримки реформ в усіх категоріях. Найкращі показники підтримки в них у «Монетарній системі» (89%), «Державному управлінні» (85%), «Державних фінансах» (84%) та «Людському капіталі» (83%). Порівняно з попередніми результатами показники змінилися на 1-2%: підтримка бізнесу зросла, а «Монетарній системі» трохи впала. 

При цьому в інших фракцій підтримка «Монетарної системи» виросла на 1–3% (найбільше у ЄС) а «Бізнес-середовище» має неоднорідну динаміку: підтримка зменшилась у «Довіри» (-1 в.п.), а в інших збільшилась, при чому у «Голосі» результат покращився з 50% до 57%, а у «Батьківщини» – з 16% до 26%. 

Сфери, дотичні до державного управління та фінансів майже не зазнали змін у жодній з фракцій, як і енергетичний сектор. Рейтинг з людського капіталу відрізняється несуттєво.

Тренд залишається незмінним з попередніх оновлень: опозиційні фракції продовжують зосереджуватись на соціальних питаннях і мало підтримують реформи державного управління, фінансів та інші ініціативи монобільшості.

Висновок

Одинадцята сесія засвідчила кінець періоду консолідованої роботи парламенту, характерної для перших двох років повномасштабної війни. Поява антиреформ та масове зниження ефективності депутатів свідчать про вичерпання кризового консенсусу та повернення до традиційної політичної динаміки. Хоча парламент продовжує ухвалювати важливі реформаторські закони, загальне зниження темпу змін та зростання поміркованості сигналізують про необхідність нових стимулів для подальшої трансформації країни.