Важливі законопроєкти. Випуск 26: декриміналізація виготовлення боєприпасів військовими та створення служб охорони психічного здоров’я на підприємствах

За цей період було зареєстровано 23 законопроєкти: 7 урядових і 16 — від народних депутатів. Уряд у визначений законодавством строк подав до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2025 рік, про що на «Вокс Україна» вийде окрема публікація. Крім того, законотворці опікувалися психічним здоров’ям українців, підготувавши новий закон для регулювання цієї сфери. Ще один цікавий законопроєкт: пропозиція надати Службі безпеки України право на рівні з центральними органами виконавчої влади готувати та подавати на розгляд Кабміну і Президента проєкти законів та інших нормативно-правових актів. Про це та інше читайте далі в огляді. 

Новий закон про систему охорони психічного здоров’я в Україні

Законопроєкт 12030 спрямований на профілактику психічних захворювань (сьогодні діє закон про психіатричну допомогу, тобто допомогу людям, які вже мають відповідні захворювання). Для розробки узгоджених політик із забезпечення психічного здоров’я буде створена Національна комісія з питань психічного здоров’я. Вона координуватиме взаємодію між міністерствами, професійними та громадськими організаціями, а також сертифікуватиме фахівців у сфері психічного здоров’я. Її фінансування частково забезпечуватиме міжнародна технічна допомога. 

Водночас професійні асоціації у сфері психічного здоров’я зможуть отримати статус саморегулівних організацій.

Програми підтримки психічного здоров’я будуть розроблятися і на державному, і на місцевому рівнях та будуть пристосовані до потреб різних груп населення (дітей, військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та ін.).

Також законопроєкт передбачає створення служб охорони психічного здоров’я на підприємствах, де працює понад 50 осіб. Менші підприємства зможуть залучати фахівців із психічного здоров’я в порядку сумісництва або на договірних засадах. Створення служб охорони психічного здоров’я може стати додатковим фінансовим тягарем для бізнесу, особливо для підприємств із кількістю працівників до 50 осіб. Також викликом може стати пошук такої кількості спеціалістів.

Спрощення вимог для управителів будівельних фондів

Законопроєкт №12024 вносить зміни до законодавства, яке регулює діяльність управителів фондів фінансування будівництва житла (ФФБ). 

Майбутні власники квартир часто інвестують гроші у будівництво будинків ще на етапі проєкту чи котловану. Компанії-управителі ФФБ можуть стати посередниками між будівельною компанією (чи девелопером, який замовляє будівництво) й фізособами-інвесторами. Така компанія збирає з людей кошти у фонд та укладає договір із забудовником. Готове житло люди також отримують від ФФБ.

Основні зміни проєкту:

Запровадження штрафних санкцій для замовників будівництва замість забудовника, оскільки забудовник часто є лише підрядником та виконавцем зобов’язань замовника. Законопроєкт надає управителям ФФБ право застосовувати штрафні санкції (які мають бути передбачені в угоді) до замовників, які не виконують своїх зобов’язань або не передають необхідну документацію для будівництва. Це нововведення дозволить управителям контролювати процес будівництва та уникати затримок або порушень. 

Можливість управителя ФФБ стати девелопером, якщо забудовник не виконує своїх зобов’язань або виникають інші обставини, що загрожують завершенню будівництва. Це означає, що управитель зможе безпосередньо керувати будівельним процесом та завершувати будівництво, гарантуючи інвесторам отримання їхньої нерухомості. Після переходу в статус девелопера ліцензія на роботу на ринку капіталу управителя ФФБ анулюється, але всі права та обов’язки щодо інвесторів залишаються з ним. 

Захист прав інвесторів при зміні управителя або замовника: Законопроєкт передбачає, що у випадку заміни замовника або управителя всі права та обов’язки за договорами будуть автоматично передаватися новому замовнику або управителю. 

Зниження вимог до статутного капіталу управителів ФФБ: Згідно з чинним законодавством, управитель ФФБ повинен мати статутний капітал у розмірі не менше 1 мільйона євро. Законопроєкт пропонує знизити цю вимогу до 6 мільйонів гривень. Автори законопроєкту аргументують це зниження тим, що вимоги до статутного капіталу для інвестиційних компаній і фондів становлять 125 тис євро, що еквівалентно 5.7 млн гривень.

Скасування подвійної іпотеки: Чинне законодавство передбачає необхідність реєстрації іпотеки не тільки на сам об’єкт будівництва, а й на кожен інвестиційний об’єкт (квартиру чи іншу частину об’єкта). Чинний закон визначає, що «предметом іпотеки за іпотечним договором є об’єкт будівництва, всі об’єкти інвестування, які є складовими частинами об’єкта будівництва, та земельна ділянка, на якій розташований об’єкт будівництва». Законопроєкт скасовує цю вимогу, залишаючи лише об’єкт будівництва та земельну ділянку. 

Міноборони пропонує нові антикорупційні обмеження для військовослужбовців

9 вересня Міністерство оборони України подало до Верховної Ради через Кабінет Міністрів законопроєкт 12022, який встановлює нові антикорупційні обмеження для військовослужбовців. МО пропонує внести зміни до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та визначити, що військовослужбовці (військові посадові особи ЗСУ, військовослужбовці військово-лікарських комісій) не мають права використовувати державне чи комунальне майно у приватних інтересах, поєднувати службу з іншими видами діяльності або сумісництвом, а також мають повідомляти про наявність конфлікту інтересів, зокрема щодо спільної роботи близьких осіб.

Декриміналізація виготовлення боєприпасів військовими у бойових умовах

Законопроєкт 12026 пропонує звільнити військовослужбовців Сил оборони України від кримінальної відповідальності за самостійне виготовлення боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв для безпілотних літальних апаратів в умовах воєнного стану. Проєкт встановлює, що виготовлення має здійснюватися за розпорядженням командирів та після проходження спеціального навчання з безпечного виробництва боєприпасів. Законопроєкт має на меті усунути невизначеність у правовому статусі таких дій та захистити військовослужбовців від кримінального переслідування.

До речі, у парламенті знаходиться законопроєкт 11073 щодо декриміналізації виробництва зброї, про який ми писали раніше, однак він іще не винесений на розгляд народних депутатів. 

Надання права СБУ розробляти та подавати на розгляд уряду чи президента проєкти законів

Урядовий законопроєкт №12028 передбачає надання Службі безпеки України (СБУ) повноваження з розробки та внесення на розгляд Президента та Кабміну проєктів нормативно-правових актів. 

Зараз, згідно із законом про Кабінет Міністрів України, подавати проєкти урядових рішень на розгляд Кабміну можуть секретаріат Кабміну, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та місцеві державні адміністрації. Проєкт пропонує додати Службу безпеки України до цього переліку для пришвидшення правового врегулювання питань, пов’язаних із діяльністю СБУ.

Ухвалення цього проєкту може спонукати інші силові структури також вимагати розширення своїх повноважень.  

Кримінальна відповідальність за міжнародні злочини  

У серпні 2024 р. Україна ратифікувала Римський статут. Проте українське законодавство не повністю узгоджується з міжнародними приписами (хоча пропозиції  внести зміни до Кримінального кодексу вже були). Тому народні депутати ініціювали законопроєкт, який визначає види міжнародних злочинів та особливості покарання за них. Окремий закон має підкреслити виняткову серйозність таких злочинів та  важливість боротьби з ними, а також дозволить не перевантажувати Кримінальний кодекс великою кількістю новацій. Для того щоб його положення мали правову вагу, депутати пропонують уточнити, що кримінальне законодавство, окрім КК та Конституції, має включати й цей законопроєкт. 

Законопроєкт 11538 визначає перелік злочинів, які можна вважати міжнародними. До них належать: геноцид, керівництво вчиненням геноциду, його виправдання та публічні заклики до нього, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочини агресії, пропаганда агресії, невжиття командиром заходів, які могли запобігти вчиненню міжнародних злочинів підлеглими. Окремо законопроєкт деталізує, які порушення норм гуманітарного права (захоплення заручників, катування тощо) під час збройних міжнародних і неміжнародних конфліктів можуть бути класифіковані як воєнні злочини. 

Особу, визнану винною у цих злочинах, можуть позбавити волі на строк до 30 років або на довічний термін, додатково її можуть покарати конфіскацією майна. Нариклад, виправдовування чи заперечення геноциду або поширення матеріалів про це каратиметься позбавленням волі на строк до 20 років. Аналогічне покарання передбачене за поширення  чи публічне використання матеріалів із закликами до агресивної війни чи розв’язання воєнного конфлікту, заперечення агресивної війни чи виправдання її. Відповідальність за міжнародні злочини може нести особа, яка досягла 18-річного віку та визнана осудною. Крім того, до міжнародних злочинів не застосовуються жодні строки давності, а єдиною підставою, яка звільняє від відбування покарання за міжнародний злочин, є помилування Президентом України. 

Мораторій на підвищення податків під час війни та цільове використання надходжень із військового збору

У Верховній Раді зареєстрували два альтернативні законопроєкти №11416-д-1 та №11416-д-2 до урядового законопроєкту №11416-д, що регулює особливості оподаткування під час воєнного стану. 

Автори законопроєктів наголошують, що постійні зміни податкового законодавства та приведення їх у дію в короткі терміни не дозволяє підприємцям адаптуватися до змін і відповідно не дає можливості українському бізнесу стабільно розвиватися. Зважаючи на цю проблему, законопроєкт 11416-д-2 пропонує ввести мораторій на зміну податків на період дії воєнного стану (проте навряд чи це доцільно, враховуючи, що нам потрібно фінансувати оборону). Крім того, депутати пропонують закріпити презумпцію невинуватості платника податків у податковому законодавстві. 

Альтернативний законопроєкт містить окремі норми з основного законопроєкту. До прикладу, він підтримує ідею запровадити листування контролюючих органів з великими платниками податків, платниками ПДВ, платниками-е-резидентами через електронний кабінет. Проте стосовно процедури проведення інвентаризації на вимогу контролюючого органу альтернативний законопроєкт надає право контролюючому органу лише пропонувати проведення інвентаризації під час перевірки, а не вимагати її проведення, як це передбачив основний закон. Таким чином мінімізується тиск на бізнес, оскільки урядовий законопроєкт допускає, що податкова служба може безпідставно проводити інвентаризації, що може ускладнити господарську діяльність.

Законопроєкт 11416-д-1 пропонує передбачити цільове використання коштів військового збору. Надходження із нього пропонують розподіляти так: 

• 40% — закупівля спецтехніки та обладнання, розроблення та впровадження нових технологій, нарощування потужностей для виготовлення оборонної продукції та реалізація реформ у сфері оборони;
• 40% — грошові виплати військовослужбовцям; 
• 20% — матеріально-технічне забезпечення сил оборони.

Захист незаконно звільнених з роботи працівників 

Законопроєкт 11481-1 встановлює гарантії захисту працівників, які були незаконно звільнені з посади. Якщо за рішенням суду працівника поновлюють на посаді, то роботодавець має сплатити страхові внески за весь період  незаконного звільнення. Також працівник може розраховувати на повне врахування страхового стажу за період  “простою”.

Нагадаємо, що раніше у Верховній Раді зареєстрували основний законопроєкт, який запропонував враховувати до страхового стажу період незаконного звільнення працівника, якщо за рішенням суду його було поновлено на посаді. Проте автори не врахували, що у такому випадку роботодавець зобов’язаний сплатити страхові внески за працівника за цей період. Альтернативний проєкт усуває цю прогалину  попередньої ініціативи.

У Цивільному кодексі з’явиться норма про споживчий договір 

Права та обов’язки споживачів та осіб, які здійснюють господарську діяльність, врегульовані у законі «Про захист прав споживачів». Однак, ці положення досі відсутні у  Цивільному кодексі, зокрема в ньому немає поняття споживчого договору та опису прав сторін у цій сфері. Тому до Кодексу пропонують внести норму про те, що за споживчим договором сторона, що здійснює господарську діяльність, зобов’язується продати товар, надати послугу, виконати роботу чи передати майно в оренду споживачу для задоволення його потреб, не пов’язаних із веденням бізнесу чи виконанням обов’язків на роботі, а споживач зобов’язаний оплатити ці товари /роботи/послуги. Також споживчим договором вважається домовленість між сторонами, коли споживач може не оплачувати надані послуги грошами, а натомість зобов’язується надати підприємцю свої персональні дані.

Окрім запровадження поняття споживчого договору законопроєкт уточнює, хто може бути сторонами публічного договору. Суть публічного договору полягає у тому, що особа, яка пропонує товар чи послуги, має надавати послуги або продавати товар кожному, хто звернеться до такого постачальника. Як показує практика, сторонами такого  договору можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. І положення законопроєкту узаконюють це (за чинним законодавством, стороною публічного договору є лише споживач).