«За течією»: реформи у другому кварталі 2023 року

Жодна реформа не змогла перетнути позначку у 2 бали, яка відділяє важливі реформи від менш значних. Однак є і позитив: у другому кварталі (як і у першому) ми не зафіксували жодної антиреформи. Також не було сумнівних регуляцій із загальною оцінкою «нуль».

Найвищу за квартал оцінку — +2 бали (з діапазону від -5 до +5) — отримали 6 нових регуляцій.

По-перше, це закони, які посилюють українізацію. 

Закон про нові правила набуття громадянства України (Індекс реформ 203) передбачає, що тепер громадянство можна буде отримати після успішного складання іспитів з української мови, знання історії України та її Конституції, тоді як раніше було достатньо «володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування». 

А законом 2309-IX (Індекс реформ 208) Верховна Рада повністю заборонила ввезення видавничої продукції з рф, Білорусі та окупованих територій України. Раніше її ввезення було дозволено за наявності дозволу від Держкомтелерадіо. Після повномасштабного вторгнення комітет своїм наказом відкликав дозволи на ввезення книг із рф, а тепер новий закон поширив заборону і на друковану продукцію з Білорусі та окупованих територій. Як і раніше, заборона не стосується ввезення у багажі до 10 примірників таких видань. Однак цю норму уточнили: ввозити можна лише ті видання, що не включені до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту.

Також прогрес показали секторальні реформи.

Закон про реформу рибної галузі (Індекс реформ 203) ініціює створення цифрової системи «Є-риба», за допомогою якої можна буде отримувати дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів (для промислового рибальства, дослідного вилову). Це виключає вплив людського фактору та має прискорити отримання дозволів. 

З експериментального у постійний режим переходять електронні аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів, у тому числі промислового вилову риби. Це рішення дозволить підвищити прозорість у галузі, забезпечити здорову конкуренцію між існуючими промисловими рибалками та тими, хто лише хоче увійти в цей бізнес. Щоб зменшити нелегальний вилов, передбачено обладнання всіх риболовних суден засобами дистанційного контролю. Також риболови повинні будуть отримувати сертифікати про підтвердження походження водних біоресурсів.

До того ж, закон унормовує використання рибальського квитка, який потрібен, якщо рибалка планує виловити більш ніж добову безоплатну норму (3 кг +1 рибина, 30 раків).

У червні уряд ухвалив постанову про спрощення сертифікації насіння та саджанців (Індекс реформ 208). Тепер агропідприємства можуть надавати послуги з польового оцінювання насіннєвих посівів та насаджень багаторічних рослин без участі державного органу з сертифікації. Для цього потрібен лише аудитор (агроном-інспектор). На нього покладена персональна відповідальність за достовірність інформації, вказаної у актах польового оцінювання та бракування.

Охорона здоров’я продовужує лишатися у фокусі змінотворців. Кабмін ухвалив постанову, яка значно модернізує регулювання медицини катастроф (Індекс реформ 207). Ключовою зміною є формування мобільних команд медицини катастроф шести різних типів залежно від складності випадку: від тих, хто надає допомогу вдома у постраждалого, до тих, хто працює над високоспеціалізованою допомогою у лікарнях та проводить операції. Такий підхід разом з осучасненням термінології у цій сфері дозволить українським командам отримувати сертифікацію Всесвітньої організації охорони здоров’я і допомагати при стихійних лихах у інших країнах.

Також нарешті змінили закон, що регулював тривалість та грошове забезпечення військових (Індекс реформ 208). Військовослужбовець може отримати 30 днів основної щорічної відпустки та ще 10 днів відпустки за сімейними обставинами. Основну відпустку потрібно брати частинами, кожна з яких не більше 15 днів. Раніше військові мали 10 днів щорічної відпустки та ще 10 — за сімейними обставинами. Також закон вирішив питання з грошовим утриманням поранених воїнів, які раніше через прогалини у законодавстві отримували кілька сотень гривень на місяць. Тепер перші 2 місяці їм виплачуватимуть повну суму забезпечення, наступні місяці 20,1 тис. грн.

Прогрес реформ за сферами Індексу реформ

Індекс реформ відстежує регуляторні зміни у шести напрямках: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. У другому кварталі найбільше просунулися вперед «Людський капітал», «Бізнес середовище»  та «‎Державне управління». Про них розкажемо детальніше.

Людський капітал

За три місяці ми зафіксували 13 важливих змін у цій сфері. Вісім із них були ініційовані Кабінетом Міністрів, чотири — Верховною Радою, ще одна — президентом.

Цей напрям відзначився 4 подіями, які отримали +2 бала і описані вище. Тож зосередимося на решті змін.

Освіта і наука. Держава доклала зусиль до вдосконалення акредитації навчальних програм. Закон про забезпечення якості вищої освіти (Індекс реформ 206) впровадив поняття постакредитаційного моніторингу. Це означає, що відповідність освітньої програми вимогам може перевірятися постійно, а не лише перед наданням акредитації та раз на 5 чи 10 років. Цей же закон ініціює створення Апеляційної палати для оскаржень рішень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Однак у законі є непевні моменти. Віра Іванчук, заступниця голови Громадської ради при Міністерстві освіти та науки України, пояснює: «члени НАЗЯВО можуть побороти вето Апеляційної комісії, якщо проголосують за його подолання ⅔ свого складу. Майже всі рішення НАЗЯВО зараз приймаються одностайно, отже це може нівелювати будь-яке рішення Апеляційної комісії. Тоді її створення і витрати на неї будуть даремними».

Зміни прийшли і в державну атестацію наукової діяльності закладів вищої освіти та наукових установ (Індекс реформ 204). Постанова розширила потребу такої атестації на заклади вищої освіти. Також для більш точної оцінки ефективності наукової діяльності установи дозволили залучати іноземних експертів, крім представників держави-агресора. Така атестація обов’язкова для державних та комунальних установ, а для приватних здійснюватиметься за їхнім бажанням.

Ринок праці. У квітні президент підписав новий закон про колективні договори (Індекс реформ 203). Він уточнив термінологію в цій сфері. Окрім колективного договору (між працівниками та роботодавцями) можливе укладання генеральної, територіальної чи галузевої колективної угоди, яка регулюватиме трудові відносини на відповідному рівні. Так, Кабмін може поширити дію галузевої угоди на всіх роботодавців у певній галузі, як мають понад 10 працівників. Також закон дозволив приєднання до чинних угод та договорів нових суб’єктів та зупинення дії певних положень за згодою сторін у разі настання форс-мажору. Ще один закон у цій сфері стосується захисту прав трудових мігрантів (Індекс реформ 203). Відтепер компаніям-посередникам, що пропонують українцям роботу за кордоном, мають платити не шукачі роботи, а роботодавці. За порушення цієї вимоги порушники заплатять штраф у розмірі 2−5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів (34 000 – 85 000 грн).

Охорона здоров’я та соціальний захист. Нарешті зсунулося з «мертвої точки» питання проходження військово-лікарських комісій військовими. Для прискорення цього процесу і зменшення черг військовим дозволили проходити ВЛК у цивільних лікарнях (Індекс реформ 203). Для цього Національна служба здоров’я України створила новий пакет послуг «Медичний огляд осіб, який проводиться при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки». Також змінилися правила виплати грошової допомоги у разі загибелі або інвалідності волонтерів (Індекс реформ 202). Раніше допомога надавалася лише якщо волонтер був поранений чи загинув на території Луганської та Донецької областей (зона проведення ООС), тепер це стосується всієї території України у випадку, якщо він надавав волонтерську допомогу військовим у зв’язку з нападом рф. Також держава створила Єдиний реєстр депортованих осіб, у тому числі дітей (Індекс реформ 203), адже станом на травень 2023, за словами президента України, до рф було депортовано понад 19 тисяч дітей.

Навесні змінилися правила надання соціальних послуг з догляду потерпілим на виробництві (Індекс реформ 204). Тепер отримувачі послуг можуть обирати, отримувати їх від професійних надавачів таких послуг з відповідного реєстру або отримати грошову компенсацію.

Бізнес середовище

У другому кварталі влада ухвалила 13 важливих регуляції у цій сфері. 11 на рахунку Кабінету Міністрів, ще дві — Верховної Ради. Регулювання рибної галузі та сертифікації насіння отримали +2 бали та описані вище, далі розглянемо події з нижчою оцінкою.

Дерегуляція. Навесні влада спростила регуляторні процедури у галузі цивільної авіації (Індекс реформ 203). Тепер літаки, сертифіковані в Європейському агентстві безпеки авіації (EASA), не потребуватимуть додаткової сертифікації в Україні. Також спрощені правила виконання комерційних польотів: для сертифікованих перевізниках скасована необхідність отримувати право на експлуатацію українських повітряних ліній, дозволи на виліт повітряного судна з українського аеродрому і приліт на аеродром або проліт над територією країни, достатньо буде узгодити слоти у національних аеропортах. Скасована необхідність отримувати сертифікат відповідності тим організаціям, яка надають наземне обслуговування літаків — передбачено перехід на декларативний принцип відповідальності. 

Також було спрощено надання побутових послуг населенню (Індекс реформ 207). Скасована застаріла норма про обов’язкову сертифікацію послуг, адже державна система сертифікації припинила існування ще в 2018 році, як і вимога про ведення книги відгуків і пропозицій у сфері надання послуг. Натомість надавачів послуг зобов’язали приймати безготівковий розрахунок та надавати послуги державною мовою або на прохання споживача іншою мовою, прийнятною для обох сторін. 

На початку літа спрощення дісталися і транспортної сфери (Індекс реформ 207) – державну реєстрацію (перереєстрацію) та зняття транспортних засобів з обліку можна тепер робити онлайн. Також уряд скасував обов’язковість експертного дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів у всіх випадках, крім першої реєстрації авто в Україні. Однак така оцінка можлива за бажанням власника чи покупця.

Гармонізація законодавства з ЄС. Закон про посилення захисту прав інтелектуальної власності  (Індекс реформ 203) передбачає можливість вилучення з обороту товарів, що виготовлені з порушенням права інтелектуальної власності, та речей, що використовувалися для їх виготовлення. У випадку, якщо порушення було вчинено ненавмисно і без недбалості, пропонується застосування разової грошової компенсації за порушення. 

Влітку були ухвалені зміни до закону про рекламу (Індекс реформ 208). Значною зміною стало впровадження регулювання реклами на платформах спільного доступу, а також у месенджерах і ботах. Тепер така реклама має обов’язково маркуватися, а спам заборонений. Цим законом також була заборонена реклама резидентів країни-агресора. 

У другому кварталі Україна ухвалила постанову, яка узгоджує українську класифікацію товарів (УКТЗЕТ) з європейською (Індекс реформ 208). Протягом 120 днів (тобто до кіннця жовтня) Держмитслужба має опублікувати інформацію щодо відповідності кодів товарів, зазначених у регуляціях ЄС, кодам чинної версії товарної номенклатури УКТЗЕД.

Державний контроль. Україна запровадила обов’язкові автоматизовані системи контролю викидів забруднюючих речовин (Індекс реформ 202), вони мають встановлюватися на обладнанні, що створює викиди («на трубі»). Це позитивне рішення, але воно не повне, адже такий моніторинг обов’язковий лише для нового обладнання, а старе (в т.ч. ще радянське) устаткування може працювати як і раніше, не лише забруднюючи довкілля викидами, але й навантажуючи енергосистему через свою енергонеефеективність. Нагадаємо, що енергоємність української промисловості на одиницю продукції досі удвічі вища, ніж в середньому у світі.

У другому кварталі змінилися правила державного контролю у сфері техногенної та технічної безпеки (Індекс реформ 206). Більш чітко були прописані механізми такого регулювання – зокрема проведення експертизи проектів будівництва, ліцензування послуг та робіт протипожежного призначення, страхування відповідальності, моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій. На підприємства поклали обов’язок забезпечувати безперешкодний доступ працівникам аварійно-рятувальних служб для проведення моніторингу протиаварійних заходів та силам цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних робіт у випадку пожежі чи іншої небезпечної події.

Державна допомога. Навесні уряд затвердив критерії надання держдопомоги для забезпечення розвитку регіонів та підтримки малого і середнього бізнесу (Індекс реформ 203). Постанова визначила правила розрахунку максимального розміру державної допомоги (50-70% від допустимих для покриття держдопомогою витрат, залежно від розміру підприємства) та встановила вимогу наявності стимулюючого ефекту від держдопомоги. Мається на увазі, що підприємство звернулося по держдопомогу перед початком проекту і можна підтвердити, що без допомоги проект не реалізувався би чи був би недостатньо прибутковим. 

Також Кабмін створив можливість для судовласників отримати компенсацію витрат за воєнними ризиками (Індекс реформ 206), якщо страховик відмовиться їх компенсувати. Отримати компенсацію можна за руйнування чи загибель судна, псування вантажу, на ліквідацією забруднення довкілля чи для компенсації шкоди життю і здоров’ю пасажирів або членів екіпажу. Розмір компенсації не може перевищувати розмір страхового відшкодування, передбаченого наявним договором страхування, Р&I полісом. Загальний розмір компенсацій обмежений 20 млрд грн, виділених на це в  держбюджеті на 2023 рік.

Державне управління

Дев’ять реформ відбулися за три місяці у сфері державного управління. Сім із них ініціював Кабінет Міністрів і дві — Верховна Рада. Головні зміни у цій сфері — нижче.

Екологія. Уряд дозволив створення локальних охоронних зон для збереження біорізноманіття (Індекс реформ 205). Документ передбачає відкритий механізм створення охоронних зон на підставі науково доведеної наявності на ділянці об’єктів, які потребують збереження — йдеться про тварин і рослини з Червоної книги, історичні або унікальні дерева, цінні природні екосистеми. Ініціювати створення охоронної зони може будь-яка юрособа, зокрема науково-дослідні заклади чи громадські організації. Період створення такої зони — 30 днів, а рішення ухвалюють обласні адміністрації. 

У другому кварталі був ухвалений закон про державну систему моніторингу інформації у сфері довкілля (Індекс реформ 203). Він передбачає спостереження за повітрям, водами, грунтами, лісами, біологічним розмаїттям, відходами, фізичними факторами впливу (шум, вібрація, випромінювання, температура), оброблення та аналіз інформації та прогнозування змін для ухвалення якісних управлінських рішень. Планується, що ці дані будуть інтегровані до загальноєвропейської мережі збирання, обміну та використання екологічних даних та інформації (SEIS), яку адмініструє Європейська екологічна агенція.

Управління майном. Затверджено порядок припинення державних підприємств (у яких частка держави більше 50%) за рішенням Фонду держмайна (Індекс реформ 204). Таке рішення можна ухвалити, якщо підприємство не проходить у справі про банкрутство і щодо нього не прийнято рішення про приватизацію. Під час припинення кредитори підприємства можуть пред’являти до підприємства свої вимоги, які будуть задоволені за рахунок майна підприємства. Якщо власних ресурсів підприємства недостатньо, то починається процедура банкрутства, а майно підприємства продається на електронних торгах. Якщо вартість арештованого майна держпідприємства хоча б на 20% перевищує розмір кредиторської заборгованості, то воно може бути продане єдиним лотом на електронних торгах для виплати боргів.

Хто найбільший змінотворець?

У попередньому році більшість реформ ініціювала Верховна Рада. Цього року ситуація змінилася, і основний прогрес забезпечує Кабінет Міністрів. Він не тільки ухвалює важливі постанови, але і користується своїм правом законодавчої ініціативи, готуючи реформаторські закони.

Так, у другому кварталі Кабмін підготував 18 реформаторських постанов, одне розпорядження та 8 законів, що поставило його на першу сходинку серед держорганів-реформаторів. На рахунку Верховної Ради 9 законів. Третє місце розділили президент, Нацбанк і Міністерство соціальної політики з власним проектом «Є-оздоровлення» для дітей.

Продовження реформ під час війни дарує надію на краще майбутнє. Однак поточні зміни не достатні ні для вступу до ЄС та НАТО, ні для того, щоб задовольнити запит українців, які вважають найбільш пріоритетними на 2023 рік боротьбу з корупцією, медичну та судову реформи. 

У порівнянні з попереднім кварталом у другому кварталі 2023: 

• кількість подій збільшилася майже вдвічі — з 22 до 39;
• середня оцінка раунду трохи виросла з 0,5 до 0,6 балів;
• середня оцінка події виросла з 1,1 до 1,2 бала з діапазону від -5 до +5.