Стало краще: Коефіцієнт корисної дії депутатів під час 12 сесії

Ключові висновки:

1. За час роботи дванадцятої сесії парламент ухвалив 39 реформаторських законів (за визначенням експертів Індексу реформ). Антиреформ серед них немає. А за весь період роботи Верховної Ради ІХ скликання вже назбиралося 493 реформи та 14 антиреформ.
2. Під час дванадцятої сесії 13,25% депутатів (53 із 400) проголосували за всі реформи й забезпечили собі 100% ефективність за цю сесію. Однак через те, що вони не завжди голосують так продуктивно, в загальному рейтингу за дванадцять сесій вони посіли місця від першого до тридцять п’ятого. 
3. Серед лідерів 12 сесії і загального рейтингу (ефективність яких 95% і вище) представники «Слуги народу», Таміла Ташева з «Голосу» та позафракційна Мар’яна Безугла. 
4. За підсумками роботи дванадцятої сесії 12 депутатів отримали нульовий рейтинг — тобто не проголосували за жодну з реформ. Частина з них систематичні прогульники, деякі перебувають під слідством чи в розшуку.
5. Сумарно за результатами роботи Верховної Ради ІХ скликання 21% депутатів від загальної кількості є реформаторами, 62% — помірковані реформатори, 17% — антиреформатори. За результатами дванадцятої сесії 33% депутатів були реформаторами, 45% — поміркованими реформаторами, 22% — антиреформаторами. Найбільша частка реформаторів як за дванадцяту сесію, так і за весь час роботи ВРУ ІХ скликання припадає на фракцію «Слуга народу» (82%). 
6. «Довіра» та «Голос» — помірковані реформатори з ефективністю 62-65%. Представники забороненої ОПЗЖ останнім часом не демонструють активної підтримки реформ. Депутати від «Батьківщини» та «За майбутнє» — переважно антиреформатори.
7. Жінки підтримують реформи краще за чоловіків: серед жінок частка реформаторів така сама, як і серед чоловіків, проте частка антиреформаторів удвічі менша. 

Останні дві сесії народні депутати демонструють стабільні темпи ухвалення реформ (рис. 1). Протягом 12 сесії, яка тривала з вересня 2024 р. по лютий 2025 р., народні депутати ухвалили 109 законів, із яких 39 — це реформи. 

За цей період не зафіксовано жодної антиреформи, а 7 законів із загального числа реформаторських отримали оцінки +2 бали і вище (тобто це суттєві реформи). Серед них — закони які перезавантажують систему управління на митниці та оновлюють митні правила для брокерів, реформа Рахункової палати, зміни процедури встановлення інвалідності, відновлення середньострокового планування місцевих бюджетів, посилення вимог до закупівлі послуг на будівництві та оновлений план розвитку надр. Традиційно в фокусі уваги реформи у бізнес-секторі, соціальний захист та боротьба з корупцією. 

Примітка. Під час сьомої сесії, на початку повномасштабного вторгнення, Рада ухвалила вісім законів, результати голосування за які відсутні на сайті ВРУ. Хоча експерти проєкту «Індекс реформ» їх оцінили, для розрахунку ККД депутатів вони не враховувалися. У відповідь на наш запит ВРУ зазначила, що у період з 3 березня по 14 квітня 2023 року голосування у залі засідань здійснювалися за допомогою електронної системи без поіменної фіксації результатів з міркувань безпеки. Примітка 2. Кожен закон на графіку належить до тієї сесії, коли був проголосований, але в базі даних у нас відображені лише законопроєкти, що вже підписані Президентом. Тому, якщо Президент із запізненням підписує закони ухвалені у попередніх сесіях, бали депутатів за ті сесії перераховуються.

Робота під час останніх сесій дещо знизила середній рейтинг усіх депутатів. Накопичувальний рейтинг за дванадцять сесій демонструє, що депутати підтримують реформи в середньому на 65%. Найвища середня ефективність депутатів — 70% — була зафіксована після закінчення десятої сесії. Такий відкат пояснюється тим, що багато депутатів проголосували за антиреформи під час одинадцятої сесії. Ще одна причина — збільшення кількості антиреформаторів, які систематично не відвідують засідання Ради та відповідно мають нульовий бал. 

У загальному рейтингу за дванадцять сесій з’явилася нова лідерка — представниця фракції «Голос» Таміла Ташева, яка отримала мандат у грудні 2024 і з того часу підтримала всі реформаторські законопроєкти, за які голосував парламент. У загальному рейтингу за весь період ІХ скликання лідерські позиції стабільно займають представники «Слуги народу» Наталія Лактіонова — 99% підтримки реформ (рейтинг депутатки знизила підтримка двох антиреформ під час попередньої сесії) та Олександр Васюк — 98% підтримки реформ. Не поступаються першими місцями в рейтингу реформаторів Сергій Кострійчук, Владлен Неклюдов, Микола Стефанчук, Сергій Козир із 97% корисності. 

Результати роботи дванадцятої сесії дещо похитнули позиції стабільних реформаторів у кумулятивному рейтингу, який охоплює весь період роботи Верховної Ради ІХ скликання. До прикладу, лідер останніх трьох сесій Микола Тарарін з першого місця опустився на п’яте з рейтингом 96%. 

Найефективніші депутати дванадцятої сесії

За підсумками дванадцятої сесії депутати розділили між собою 94 сходинки рейтингу реформаторів. Середній показник підтримки реформ за сесію — 66%. 

100% ефективності за дванадцяту сесію продемонстрували 53 народних депутати з 400. Це суттєво більше, ніж під час попередньої сесії (тоді максимальний результат отримав лише Сергій Рудик). Такий результат є прогнозованим, оскільки за період, який ми оцінюємо, не було жодної антиреформи. Відповідно, аби стати лідерами рейтингу, депутатам достатньо було просто відвідувати засідання й підтримувати реформи. 

Серед лідерів дванадцятої сесії 51 депутат від «Слуги народу», Таміла Ташева з «Голосу» та позафракційна Мар’яна Безугла. Дев’ять народних депутатів зі стовідсотковою ефективністю під час дванадцятої сесії продемонстрували таку активність вперше за час своєї роботи в Раді. Найбільш стрімко виросла реформаторська активність Сергія Литвиненка. Зараз його ККД — 100%, за передню сесію — 57%, а середнє значення за роботу протягом попередніх одинадцяти сесій — 62%. 

Друге місце із ККД 99% поділили між собою чотири депутати зі «Слуги народу»: Сергій Козир, Богдан Кицак, Богдан Яременко та Андрій Жупанин, які стабільно є активними реформаторами. Третє місце (ККД 98%) посіли 20 народних депутатів: 19 від «Слуги народу» та Володимир Арешонков з «Довіри».

Антиреформатори дванадцятої сесії

Кількість найменш ефективних нардепів збільшується. За 12 сесію нульова ефективність у 12 народних депутатів. Під час одинадцятої сесії їх було дев’ятеро. 

Ще дев’ять нардепів мають ККД нижче 10%. Серед найменш активних депутатів є представники всіх парламентських фракцій. 

Стабільними антиреформаторами є Анжеліка Лабунська, Сергій Шахов та Федір Христенко, які не з’являлися в Раді з 2022 р., Степан Івахів та Ігор Палиця, які не відвідують засідання з 2023 р., Нестор Шуфрич, Олександр Пономарьов та Олександр Дубінський, які перебувають під слідством, а також Ярослав Дубневич та Артем Дмитрук, які наразі в розшуку. Микола Тищенко виправдовує свої прогули хворобою, проти нього теж розпочато кримінальне провадження. 

Як змінюється підтримка реформ серед депутатів?

Зазвичай за рівнем підтримки реформ ми ділимо депутатів на три групи: реформатори (ефективність від 100% до 89% включно), помірковані реформатори (від 88,99 до 40% включно), антиреформатори (до 40%).

Під час дванадцятої сесії до умовної групи реформаторів потрапило 128 осіб або 32% від загальної кількості депутатів Верховної Ради (рис. 2). Тобто після суттєвого зменшення частки реформаторів під час одинадцятої сесії (до 22%) під час дванадцятої їхня частка повертається до значень, які які були типовими для роботи парламенту раніше. 

Частка поміркованих реформаторів між 11 і 12 сесіями зменшилася з 64% до 45%. Водночас суттєво виросла частка антиреформаторів: з 15% до 22% — переважно через зниження парламентської активності депутатів. 

95% реформаторів — це представники «Слуги народу». До них доєдналися два представники «Довіри» (Володимир Арешонков та Сергій Вельможний), Тарас Батенко з фракції «За майбутнє», Таміла Ташева з «Голосу» та позафракційні Мар’яна Безугла й Руслан Стефанчук. 

Якщо поглянути, як голосують депутати кожної фракції (рис. 3), то можна побачити, що на «Слуги народу» переважно є реформаторами: 123 із 232 депутатів цієї фракції мають ККД 89% і вище. 

Депутати від «Довіри», «Голосу», «Платформи за життя та мир», «Європейської солідарності» та «Відновлення» — переважно помірковані реформатори. У фракції «Довіра» таких депутатів 94% від загальної кількості, серед проросійської «Платформи за життя та мир» — 80%, серед депутатів «Відновлення» — 72%, в «Голосі» та «Європейській солідарності» — 55%. Найбільше антиреформаторів припадає на «Батьківщину» (63%) та «За майбутнє» (53%). 

Вже декілька сесій поспіль серед реформаторів немає представників опозиційних сил. 

За роботу під час дванадцятої сесії 14 із 27 депутатів «Європейської солідарності» потрапили до списку поміркованих реформаторів. Середнє значення ККД депутатів «Європейської солідарності» впало з 47% до 37%. Наприклад, суттєвий спад реформаторської активності спостерігаємо у Миколи Величковича. Його ККД за дванадцяту сесію — 1% порівняно з показником 39% за одинадцяту сесію та кумулятивним показником 57% за весь час роботи в Раді. А найбільший показник корисності серед фракції «Європейська солідарність» за дванадцяту сесію у Олексія Гончаренка (60%). 

17 із 21 представників забороненої ОПЗЖ потрапили до групи поміркованих реформаторів, Григорій Суркіс та Сергій Льовочкін є антиреформаторами, а Нестор Шуфрич та Олександр Пономарьов, яких підозрюють у державній зраді, мають нульовий рейтинг, оскільки не ходять на засідання. Представники цієї фракції дещо покращили свої показники за період роботи дванадцятої сесії після саботування голосувань під час 11 сесії, проте все ж вони не так активно підтримують реформи, як протягом восьмої-десятої сесій (Рис. 4). 

Переважна кількість нардепів від «Батьківщини» (64% загальної кількості) є антиреформаторами. Це значно краще, ніж під час 11 сесії, коли антиреформаторами були 92% депутатів цієї фракції. Середній показник корисності фракції — 31% (під час попередньої сесії 24%). Найвищий показник ККД — 61% — у цій фракції мають Іван Кириленко, Анатолій Цимбалюк та Валентин Наливайченко. 

До групи антиреформаторів дванадцятої сесії входять депутати від усіх фракцій. Із 92 антиреформаторів 21 представник «Слуги народу», 15 «Батьківщини», 14 позафракційні. Найменше антиреформаторів у фракції «Довіра» — лише Сергій Шахов є стабільним прогульником. 

Отже, головними реформаторами Верховної Ради ІХ скликання очікувано залишаються «Слуги народу» (83%). На другому місці з середнім показником ефективності за період роботи ІХ скликання 65% опинилася фракція «Довіра» (66%), на третьому (63%) — «Голос» (рис. 4). Примітно, що саме ці фракції не лише найактивніше голосують за реформи, але й ініціюють їх, що підтвердили результати одного з наших попередніх досліджень.

Реформи в яких галузях депутати підтримують найбільше?

Всі реформаторські ініціативи, що входять до Індексу реформ, умовно розподіляють на шість основних напрямків: 1) державне управління; 2) публічні фінанси; 3) монетарна політика; 4) бізнес середовище; 5) енергетична незалежність; 6) людський капітал. Таким чином ми можемо більш детально подивитися, на які напрямки державної політики законотворці перш за все звертають увагу під час голосування. 

Під час 12 сесії депутати найкраще голосували за реформаторські закони за напрямком «Людський капітал»: в середньому депутати підтримали 70% законів цього напрямку, причому найактивніше голосували за закони піднапрямку «Освіта». Найгірше депутати голосували за закони, які стосуються енергетичної незалежності. 

«Слуги народу» найкраще підтримують реформи монетарної політики та державного управління (рис. 5). Ці ж напрямки є «улюбленими» представників й інших фракцій. 

Хто краще голосує за реформи: чоловіки чи жінки

Серед 84 жінок, які працюють у Верховній Раді, за весь період роботи Ради ІХ скликання найкраще голосували за реформи 9 нардепок (11% від загальної кількості). Частка реформаторів серед чоловіків аналогічна. Топ-три нардепки-реформаторки — це Таміла Ташева з «Голосу», Наталія Лактіонова зі «Слуги народу» та позафракційна Мар’яна Безугла.

Переважна більшість жінок входять до групи поміркованих реформаторів — 75% від загальної кількості. Серед чоловіків цей показник 60%. Антиреформаторів серед чоловіків 16%, а серед жінок — лише 6%. Середній кумулятивний ККД жінок — 69%, чоловіків — 67%. 

Висновки

За підсумками роботи дванадцятої сесії ВР понад третина народних депутатів демонструють стабільну підтримку реформ. Протягом вересня 2024 р. — лютого 2025 р. не було зафіксовано жодної антиреформи, тому очікувано, депутатам, які голосують за всі без винятку закони (як реформи, так і антиреформи), було легше реабілітуватися після голосувань одинадцятої сесії, під час якої ухвалили дві антиреформи. 

Дванадцята сесія засвідчує повернення до звичної реформаторської активності після спаду під час одинадцятої сесії, однак загальна ефективність парламенту залишається нижчою за історичний максимум. Тому потрібна мобілізація депутатів для виконання їхніх обов’язків, зокрема у фракціях із високою часткою депутатів-антиреформаторів, яких, на жаль, останнім часом усе більше.