Моніторинг та оцінка законодавства, ухваленого під час воєнного стану: скасувати не можна залишити

Моніторинг та оцінка законодавства, ухваленого під час воєнного стану: скасувати не можна залишити

Photo: ua.depositphotos.com / DF1
5 Липня 2023
FacebookTwitterTelegram
1246

Це дослідження проведено в рамках проекту «Моніторинг законодавства, ухваленого під час воєнного стану, та прогресу на шляху до демократичних реформ», що здійснюється за підтримки NED. В рамках дослідження ми опитали експертів у різних сферах, а також громадські організації, щодо шкідливих регуляцій, запроваджених під час воєнного стану, у сфері їхньої експертизи. 

У цій статті ми відображаємо узагальнену думку опитаних нами експертів, а також результат нашого дослідження законодавства. Перелік регуляцій, які шкідливі для економіки і потребують скасування, зазначений у цій статті, не є вичерпними, тож будемо вдячні, якщо після публікації статті будете ділитися своїми міркуваннями. 

Що прийнято?

З початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року в Україні було запроваджено більше 3 000 регуляцій. Вони були спрямовані на підтримку економіки України, налагодження альтернативних шляхів зовнішньої торгівлі, накладення санкцій на росію та підвищення обороноздатності України. 

Здебільшого регуляції були ефективними та успішними. Частина НПА не були прямо пов’язані з воєнним станом і  стосувалась гармонізації законодавства України із нормами ЄС та виконання умов набуття членства у Євросоюзі. Наприклад, минулого року ухвалені Закони України «Про медіа», «Про національні меншими (спільноти) України», ратифіковано Стамбульську конвенцію. Крім того, поглибилася співраця з ЄС у сфері транспорту, зокрема підписано угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом, про спільний авіаційний простір та прийнято ряд змін до законів для забезпечення функціонування «митного безвізу». 

Позитивними були кроки з дерегуляції бізнесу (наприклад, зменшення кількості пожежних перевірок та удосконалення у сфері надрокористування), осучаснення законодавства (наприклад, у трудовому праві закріплено поняття «фріланс», «мобінг», заборонені дискримінаційні описи вакансій; прийнято новий закон про офіційну статистику) та продовження реформ – у фінансовій, медичній, енергетичній та інших галузях.

Життя країни в умовах повномасштабної війни вимагало від законотворців та уряду відповідних заходів. Це безпосередньо запровадження воєнного стану та його неодноразове продовження, запровадження санкцій як проти фізичних та юридичних осіб з росії, так і проти представників інших країн, які сприяють або підтримують агресора у війні проти України, заборона діяльності проросійських ГО та російської символіки, можливість обмеження роботи політичних партій, які виправдовують або заперечують агресію росії, та запровадження кримінальної відповідальності за колабораціонізм і її посилення за злочини проти основ національної безпеки під час воєнного стану. Крім того, було запроваджено новий вид санкцій – конфіскацію активів підсанкційних осіб в дохід держави. Ці кошти мають спрямовуватися на підвищення обороноздатності та відновлення України.

Водночас деякі регуляції, ухвалені швидко, без урахування довгострокових наслідків, фактично виявилися шкідливими для економіки країни або мали лише короткостроковий позитивний ефект. 

Методологія визначення шкідливих НПА

Для оцінки законодавства, запровадженого після повномасштабного вторгнення, ми провели опитування наших експертів та громадських організацій (особисто та за допомогою гугл-форми). Респондентам було запропоновано назвати НПА, які, на їхню думку, можна охарактеризувати таким чином: 

  • неефективні регуляції, які необхідно скасувати негайно;
  • ефективні регуляції, що мають бути скасовані після припинення режиму воєнного стану; 
  • ефективні регуляції, дію яких варто продовжити після скасування воєнного стану; 
  • регуляції, які необхідно запровадити.

Всі відповіді ми розподілили за основними сферами впливу: податки, військова сфера, регуляція бізнесу, централізація владних повноважень, доступ до інформації та освіта. Про кожну із цих сфер докладніше далі.

Шкідливі регуляції

Податки

Нормативно-правові акти (НПА) у сфері регулювання податків були переважно націлені на їх зменшення, і відповідно, на підтримку діяльності бізнесу, пом’якшення шоку від повномасштабного вторгнення. Якщо у березні 2022 року, коли ці зміни переважно ухвалювалися, вони відповідали існуючим викликам економіки, то з часом стало зрозуміло, що податкові пільги значно скорочують надходження до бюджету й водночас часто не є вирішальним фактором для виживання підприємств.

Перехід на спрощену систему оподаткування

Першочерговим та найбільш наочним прикладом шкідливої регуляції, яку потрібно було скасувати негайно або навіть «іще вчора», є податкова лібералізація (закон України 2120-IX) у частині можливості переходу великого бізнесу на 2% з обороту замість податку на прибуток (18%) та ПДВ (20%). Хоча у першій редакції були обмеження можливості скористатися «спрощенкою» – річний дохід мав бути до 10 млрд грн, а компанії не мали працювати у деяких галузях (азартні ігри, обмін валют, виробництво і торгівля підакцизними товарами, видобуток і реалізація корисних копалин), з часом обмеження по сумі обороту прибрали, а також дозволили перейти на спрощену систему навіть гральному бізнесу. 

Цією регуляцією також дозволялося не сплачувати єдиний податок ФОП 1 та 2 груп, а для 3 групи – перейти на податок 2% замість 5%, однак негативні наслідки мали в першу чергу послаблення саме для великого бізнесу.

Таке зниження податків отримало негативну оцінку одразу після ухвалення відповідного закону. А втрати бюджету виявилися в рази вищими за початкові розрахунки: фактичні 10 млрд грн у минулому році замість розрахункових 300 млн грн на місяць (тобто 3 млрд грн за 2022 рік), і це в ситуації кратного зростання видатків на оборону і соціальну підтримку, скорочення можливостей залучення боргових ресурсів на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також залежності від фінансової підтримки іноземних партнерів.

Зважаючи на такі наслідки та позицію МВФ із цього питання, восени минулого року законодавці почали обговорювати скасування зазначених пільг, а вже наприкінці січня 2023 року за ініціативи прем’єр-міністра у ВРУ було зареєстровано законопроєкт №8401, яким планується повернення до довоєнного оподаткування. У травні парламент проголосував його за основу у першому читанні, але щоб затягнути його розгляд, депутати подали до законопроекту кілька тисяч правок. У пояснювальній записці говориться, що повернення до загальної системи оподаткування дозволить мобілізувати в бюджет близько 8 млрд грн цього року. Водночас іще раніше окремим законом гральному бізнесу заборонили перебувати на спрощеній системі оподаткування.

В останній день червня ВРУ проголосувала за скасування пільг з 1 серпня 2023 року у другому читанні. Наразі документ очікує підписання президентом.

Податкові пільги

Окрім переходу на спрощену систему оподаткування, минулого року були прийняті й інші зміни у цій сфері, які експерти оцінили як шкідливі. 

Так, у червні минулого року ВРУ проголосувала за закони №2310-IX та №2331-IX про внесення змін до Податкового та Митного кодексу з метою надання пільг для індустріальних парків. Зокрема, учасників індустріальних парків звільнили від податку на прибуток протягом 10 років, від оподаткування ПДВ та ввізним митом імпорту нового обладнання та комплектуючих за умови, що ці «вивільнені кошти» спрямовуються на розвиток відповідної компанії. Крім того, органам місцевого спрямування було надано право встановлювати пільгові ставки місцевих податків для учасників індустріальних парків. 

Як показують дослідження, в інституційно слабких економіках, таких як Україна, пільги для індустріальних парків не мають значного позитивного впливу на розвиток відповідних галузей, втрати податкових надходжень не окуповуються, і призводять до (не завжди вдалого) перерозподілу ресурсів, а не до створення нових технологій чи продуктів. Дієвішими виглядають дерегуляція економічного середовища та спрощення адміністрування податків. 

Скасування податків

Респонденти також згадували закон №2142-IX, прийнятий у березні 2022 року, яким скасували ПДВ та ввізне мито на імпорт підприємствами. Хоча ці зміни скасували вже влітку минулого року, опитані експерти віднесли цю регуляцію як до шкідливих, так і до ефективних тимчасових регуляцій. Справді, навесні 2022 року Україна потребувала багато імпортних товарів, у тому числі для армії, оскільки багато підприємств припинили роботу. Водночас імпорт підривав конкурентні позиції українського бізнесу, підвищував дефіцит торговельного балансу й попит на валюту.

Схожа ситуація склалася зі зниженням ставки акцизу до 0% та зменшенням ПДВ на імпорт пального та нафтопродуктів із 20% до 7%, що визначено у тому ж законі №2120-IX – експерти вважають, що ця регуляція мала тимчасовий позитивний ефект, але сьогодні має бути скасована. 

Перший крок до скасування пільг на пальне законодавці зробили у вересні 2022 року, проголосувавши за закон №2618-IX, яким дещо підвищили акциз (окрім акцизу на пальне для потреб військових) та залишили ставку ПДВ на пальне на рівні 7%. Відповідно до цього ж закону ставки ПДВ повернуться до попереднього рівня з 1 липня 2023 року. Крім того, на початку червня 2023 року було зареєстровано законопроєкт №9348, яким передбачається зростання ставок акцизу на автогаз та дизельне пальне більше, ніж до довоєнного рівня, а на бензин – зменшення. 

Регулювання бізнесу

У цій сфері серед тимчасово корисних експерти назвали закон №2118-IX про мораторій на податкові перевірки, особливості подання звітності на період дії воєнного стану та звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату податків. Наразі ВРУ проголосувала за повернення  перевірок з 1 серпня 2023, однак зменшила їхню кількість і звузила коло суб’єктів, які підпадають під перевірки у порівнянні із довоєнним часом. Зокрема, контролюючі органи будуть планово перевіряти лише тих суб’єктів, які виготовляють чи реалізують підакцизні товари або займаються гральним бізнесом чи є фінустановою. 

Негативну оцінку у цій сфері отримали зміни до закону про публічні закупівлі (так званий закон про локалізацію), ухвалені наприкінці 2021 року, які набрали чинності минулого року після підписання президентом і встановлюють вимоги до ступеня локалізації товарів, які є предметом публічних закупівель. Це може підважувати ринкову конкуренцію та основні характеристики належних закупівель: прозорість, економічність і ефективність.

До шкідливих регуляцій, які мають бути скасовані, експерти також віднесли пом’якшення вимог до якості палива й продовження дії постанови про державне регулювання цін на «соціальні товари». 

Крім того, шкідливим було визнане запровадження у день повномасштабного вторгнення переліку товарів критичного імпорту, що мало перешкодити відпливу валюти за кордон, оскільки заборонялося імпортувати продукцію, яка не входила до цього переліку. Поступово перелік цих товарів розширювався і втрачав практичний сенс. Тому в липні 2022 року, разом із поверненням податків на імпорт його скасували. Водночас залишаються обмеження на імпорт послуг, щоб стримувати відплив валюти за кордон (оскільки набагато важче перевірити факт надання послуги, ніж факт завезення товару). 

Військова сфера

У військовій сфері основні «шкідливі» регуляції стосувалися публічних закупівель. 

Першою проблемою стало повне засекречення оборонних закупівель і перехід до прямих контрактів із постачальниками замість проведення конкурентних торгів, запроваджене постановою Кабміну №169 від 28 лютого 2022 року. Хоча мотиви уряду – засекречення безпекової інформації – зрозумілі, у сфері незбройних закупівель це призвело до унеможливлення цивільного нагляду та зменшення конкуренції серед учасників відбору. В результаті – гучні скандали про завищення цін на продовольство для армії.

Для часткового вирішення цієї проблеми за рік ВРУ ухвалила закон №2958-IX про запровадження прозорості в оборонних закупівлях. Цей закон передбачає публічне звітування про оборонні закупівлі в електронній системі Прозорро, зокрема про контрактні ціни на закупівлю товарів і послуг, які не становлять державної таємниці та не пов’язані зі зброєю. Крім того, при Міноборони запрацювала Громадська рада, яка допомагає організовувати закупівлі (окрім зброї). Експерти вважають, що на період воєнного часу така процедура має право на життя, але після закінчення війни потрібно вжити заходів для відновлення прозорості процесу закупівель та повної імплементації системи, передбаченої Законом України «Про оборонні закупівлі». 

Ще однією проблемою у сфері оборонних закупівель стала визначена постановою КМУ №335 від 20 березня 2022 року норма про те, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту чи договору. 

Однак перелік складових ціни не включає прибуток, а отже, постачальники не мають права отримати економічну вигоду від цих операцій. Як би бізнес не намагався допомагати армії із власного бажання та патріотизму, але працювати «в нуль» навряд чи можливо, принаймні протягом тривалого часу.

На додачу до економічних проблем, законодавче регулювання військової сфери викрило і проблеми юридичного та морального характеру. Мова про вкрай дискусійний (1, 2, 3) закон №2839-IX, яким посилюється покарання за злочини військовослужбовців. З одного боку, керівництво ЗСУ вважає ці заходи необхідними, з іншого боку – правозахисники та військовослужбовці вважають цей закон дискримінаційним і таким, що порушує конституційні права військовослужбовців. 

Централізація повноважень

Декілька регуляцій, які експерти віднесли до шкідливих, стосувалися централізації повноважень та згортання реформи децентралізації, яка довела свою користь як до повномасштабного вторгнення, так і під час нього.

По-перше, опитані експерти вказують на потенційну шкідливість створення Національної ради з відновлення України від наслідків війни, затвердженої Указом Президента №266/2022, оскільки створюється дисбаланс гілок влади, а місцева влада та громадянське суспільство представлені в Раді лише формально. 

По-друге, експерти негативно оцінюють зміни, запроваджені законом №2259-IX у квітні 2022 року, який посилив роль та вплив військових адміністрацій на органи місцевого самоврядування та в деяких випадках обмежив повноваження місцевої влади. Цей закон надає право Президентові та ВРУ на кадрові зміни без виконання конкурсних процедур, перевірок та погоджень. Крім того, начальник військової адміністрації може отримати повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови на додачу до повноважень, віднесених безпосередньо до його компетенції, а обласні та районні військові адміністрації отримують повноваження відповідних рад. Таким чином фактично громадами починають керувати люди, яких мешканці не обирали.

Доступ до інформації

Доступ до інформації – це право, гарантоване статтею 34 Конституції України. У мирний час доступ до інформації – це не лише зручність та ефективність ведення бізнесу та виконання державними органами своїх функцій, а й прозорість, підзвітність і контроль за діями органів влади. 

Втім, ця ж стаття Конституції визначає, що це право може бути обмежене в інтересах національної безпеки. Саме цим мотивом керувався уряд, закривши доступ до державних реєстрів та публічної інформації на початку повномасштабного вторгнення. Ба більше, державні органи закрили доступ до частини інформації на своїх офіційних вебсторінках та перестали публічно звітувати про результати своєї роботи. 

Якщо закриття частини реєстрів дійсно було необхідним кроком, зважаючи на можливість використання цієї інформації країною-агресором, наприклад, даних з Державного земельного кадастру, то приховування іншої частини реєстрів та публічної інформації викликає дискусії у громадському середовищі. 

Так, опитані експерти одностайно вважають, що закриття Єдиного державного реєстру декларацій, який веде НАЗК, шкідливе. Як і дозвіл особам, вказаним у статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», не подавати декларації про майновий стан до завершення воєнного стану і три місяці після нього, передбачений законом №2259-IX. Те саме стосується і прийнятого у березні минулого року закону №2134-IX, яким скасовано вимогу Бюджетного кодексу щодо обов’язкової публікації звіту про виконання місцевих бюджетів, публічного представлення інформації про виконання бюджетних програм головними розпорядниками бюджетних коштів та щодо подання річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України. 

Іншим аспектом обмеження прозорості влади є неналежне висвітлення діяльності парламенту та уряду. Так, у вересні 2022 року ВРУ ухвалила постанову, якою заборонила транслювати засідання парламенту під час воєнного стану. Ба більше, про свою роботу не звітують та не надають необхідну контактну інформацію і комітети. Зі свого боку Кабмін більше не оновлює на своєму офіційному вебсайті інформацію про порядок денний засідань.

Низка громадських організацій закликали скасувати ці та інші обмеження доступу до інформації. І хоча у вересні 2022 року у ВРУ було зареєстровано законопроєкт №8071, яким повертається обов’язок подавати декларації відповідними особами, парламент його досі не розглянув. 

Крім того, потрібно скасувати Указ Президента №152/2022 про реалізацію єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану, а простіше кажучи – запровадження національного телемарафону «Єдині новини». Хоча на початку повномасштабного вторгнення він мав цінність та відігравав важливу роль для інформування людей, із часом постало питання його доцільності та необхідності висвітлення подій з різних точок зору. Крім того, до блоку учасників цього марафону не включені канали, які представляють опозиційні політичні погляди (звісно, тут не йдеться про проросійські пропагандистські канали).

Державна служба

Декілька регуляцій, які стосуються доступу до публічної інформації та особливостей державної служби, опитані експерти назвали тимчасово ефективними, але зазначили, що зрештою їх потрібно скасувати.

Вищезгаданий закон №2259-IX, який дозволив на період воєнного стану не подавати декларації, також призупинив проведення конкурсного відбору на посади в органах влади, місцевого самоврядування та на державних і комунальних підприємствах. Претенденти на посаду мають подати лише заяву, заповнену особову картку та документи на підтвердження громадянства України, освіти і досвіду роботи.

Більше ніж за рік повномасштабної війни як органи державної влади, так і місцевого самоврядування переважно адаптувалися до роботи в нових умовах. Відповідно ті послаблення, що були зроблені у перші місяці, мають бути скасовані. Проведення конкурсів на посади потрібне для продовження реалізації реформи публічної служби і залучення до неї більш компетентних та кваліфікованих фахівців, а також забезпечення прозорості і підзвітності їхньої діяльності.

У лютому цього року група народних депутатів подала до ВРУ законопроєкт №9041, яким передбачається поновлення конкурсів та декларування осіб на державній службі, крім державних органів та органів місцевого самоврядування, які розташовані на тимчасово окупованих територіях та територіях, де ведуться бойові дії. Однак законопроект досі перебуває на розгляді в комітеті.

Перегляду, на думку експертів, потребують іще дві норми: заборона працювати дистанційно з-за кордону працівникам підприємств державного сектору економіки, визначена постановою КМУ №481 від 26 квітня 2022 року, та обмеження виїзду за кордон державним службовцям та депутатам, запроваджене постановою КМУ №69 від 27 січня 2023 року. 

З одного боку, такі регуляції пов’язані із питанням національної безпеки, зокрема доступу цих працівників до чутливої інформації. З іншого боку – заборона може призвести до втрати кваліфікованих фахівців, які вирішили залишитися за кордоном з міркувань безпеки для себе та/або їхньої сім’ї. 

Освіта

У сфері освіти можна також виділити декілька проблемних регуляцій, які були запроваджені під час воєнного стану, але матимуть негативні наслідки після його закінчення.

В першу чергу мова про національний мультипредметний тест,  запроваджений у 2022 році як альтернатива ЗНО в умовах воєнного стану. У чому проблема? На відміну від ЗНО, НМТ простіший, оскільки представлений єдиним онлайн тестом із трьох предметів (українська мова, математика та історія України). У ньому немає завдань із відкритими відповідями й він коротший за часом складання. На відміну від нього, ЗНО передбачає тестування з 4-5 предметів із яких 3 є обов’язковими, з різними форматами тестів (закриті, відкриті). Відповідно, школярі, які готувалися до вступу на спеціальності, що потребують поглибленого вивчення спеціалізованих дисциплін, наприклад, хімії, фізики чи іноземних мов, не мали конкурентних переваг, оскільки їхні знання із профільних предметів не враховувалися. Ба більше, хоча НМТ позиціонують як «прозорий» та «об’єктивний», фактично у вступників є можливості для недоброчесних практик, хоча організатори обіцяють, що у 2023 році списувати буде неможливо. 

У 2023 році формат та зміст НМТ частково змінили. Цього року оцінюються знання майбутніх вступників також із трьох предметів, однак тепер два з них – українська мова та математика – обов’язкові, а третій учні та учениці обирають самостійно – це може бути історія України, іноземна мова (англійська, німецька, французька, іспанська), біологія, фізика, хімія. Крім того, збільшено мінімальний поріг складання тесту: необхідно набрати мінімум 10% правильних відповідей з кожного предмета. У 2022 році необхідно було правильно відповісти хоча б на одне тестове завдання. Проте, на думку експертів, такі вимоги є занадто слабкими.

Також дискусійним стало минулорічне рішення про максимальне спрощення умов вступу на навчання до закладів фахової передвищої освіти, продовжене й на 2023 рік. Відповідно до цих правил, конкурсний відбір здійснюється на основі творчого конкурсу для творчих спеціальностей та на основі співбесіди чи мотиваційного листа, в залежності від форми фінансування. При цьому мінімальне значення конкурсного бала кожен заклад освіти визначає самостійно.

Зрозуміло, що відбудова України після війни потребуватиме зокрема спеціалістів із професійно-технічною освітою, а тому ці умови покликані залучити якомога більше студентів на навчання. Але з іншого боку, вступ лише на основі творчого конкурсу, співбесіди чи мотиваційного листа – це простір для корупційних практик, суб’єктивізму та нерівних можливостей вступу для студентів із різним рівнем достатку. Крім того, такі практики можуть призвести до залучення на навчання невмотивованих студентів, які шукають або формального документа про освіту, або звільнення від мобілізації. 

Що має бути зроблено?

Окрім оцінки шкідливих та корисних короткотермінових регуляцій, ми запитали експертів і про ті НПА, які мають бути прийняті. У відповідь респонденти надавали рекомендації як щодо необхідності ухвалення вже розроблених НПА, так і стосовно роботи над новими регуляціями. Більшість пропонованих регуляцій пов’язана із регуляторною діяльністю, правовими питаннями, оновленням та гармонізацією законодавства України з нормами ЄС.

У сфері права та регуляторної діяльності є декілька пропозицій експертів з ухвалення та розробки НПА:

  • ратифікувати Римський статут, який Україна підписала ще у 2000 році. Частина українських урядовців та Офіс Президента погоджуються з необхідністю ратифікації документа, але вважають, що це неможливо зробити допоки не закінчиться війна, оскільки це може нашкодити України у зв’язку із потенційним шквалом сфабрикованих росією справ про воєнні злочини України. Проте галузеві спеціалісти та інша частина урядовців, зокрема МЗС, наполягають на необхідності ратифікації «вже зараз»;
  • ратифікувати модернізовану Конвенцію Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Convention 108+). Базову Конвенцію, прийняту ще у 1981 році, Україна ратифікувала у 2010 році; а у 2018 році Рада Європи прийняла Протокол CETS №223, який її оновлює. Наразі у ВРУ зареєстровано законопроєкт №8153, який покликаний привести законодавство України у сфері персональних даних у відповідність до оновлених норм ЄС, зокрема, модернізованої Конвенції;
  • ратифікувати другий додатковий Протокол до Конвенції про кіберзлочинність, прийнятий у 2022 році, та відповідне оновлення українського законодавства у цій сфері;
  • прийняти законопроєкти №5617 та №5618, які регулюють питання юстиції, дружньої до дитини, і покликані трансформувати у відповідності з європейськими практиками інститут примусових заходів виховного характеру на відновні заходи щодо неповнолітніх за скоєння ними злочинів; крім того, регуляції направлені на підготовку фахівців, які навчені комунікації з дітьмі у конфлікті із законом та попередження ретравматизації жертв насилля у суді. У березі 2023 року законопроєкт №5617 після розгляду комітетом відправлено на доопрацюовання, а законопроєкт №5618 з червня 2021 року опрацьовується у комітеті;
  • прийняти законопроєкт №4298 «Про місцеві державні адміністрації», яким передбачається запровадження префектів, але в редакції від жовтня 2021 року з урахуванням оновлень на теперішній час;
  • розробити та прийняти Містобудівний кодекс, робота над яким розпочалася цього в лютому 2023 року. При залучені всіх сторін діяльності у цій сфері – забудовників, архітекторів, фахівців будівельної галузі, громадських організацій і безпосередньо законотворців, цей закон має систематизувати основні норми у містобудівній сфері, знайти відповіді на питання й дискусії (1, 2, 3), що виникли при розробці законопроєкту №5655, який було прийнято ВРУ у грудні минулого року, але досі не підписано Президентом. До речі, досі немає й відповіді на петицію із закликом ветувати цей закон;
  • осучаснення вимагає Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», який діє з 1995 року. Для цього необхідно продовжити роботу над законопроєктом №5002, прийнятим у першому читанні;
  • повернути публічний доступ до роботи парламенту. 

Висновки

За час після початку повномасштабного вторгнення законотворці зробили кроки, щоб допомогти економічним агентам оговтатися від первинного шоку та мобілізувати ресурси для налаштування роботи у військовий час. Здебільшого, ці кроки були необхідними, релевантними наявними викликам. Проте частина прийнятих рішень виявилася не лише поспішними, але й такими, що завдали відчутної шкоди бюджету країни, коли кожна гривня «на вагу золота». 

Наведений нами список регуляцій не є всеосяжним і вичерпним. Він здебільшого стосується законів та окремих постанов уряду, хоча зрозуміло, що шкідливі регуляції приймалися і на інших рівнях. Крім того, ми виділили лише шість окремих блоків регуляцій, однак тем та дискусійних питань набагато більше. Наприклад, можна згадати і Наказ Міністерства молоді та спорту, яким українським спортсменам заборонили брати участь у змаганнях, де виступають росіяни та білоруси; і розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій​​ про впровадження системи фільтрації фішингових доменів, яке фактично передбачає збір даних користувачів вебсайтів.

Уряд та парламент частково виправили свої минулорічні помилки або в процесі їх виправлення. Це стосується повернення до довоєнноої податкової системи (а не збільшення податків, як часто про це говорять), а також відкриття частини інформації про оборонні закупівлі. Разом з тим, одна із нагальних проблем, що залишається – це публічність роботи органів влади. Враховуючи той факт, що з початку повномасштабного вторгнення минуло майже 1,5 роки й державна «машина» переважно пристосувалася до нових умов роботи, необхідно повернутися до прозорої роботи та максимально можливого залучення громадськості. 

За підтримки

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний