До 270 випуску Індексу реформ, який охоплює період з 28 липня по 10 серпня, потрапило 7 регуляцій. Загальне значення Індексу склало 1,1 бали, з діапазону від -5 до +5. У попередньому випуску Індекс був 0,3 бали.
Головна подія випуску — прийняття закону про факторинг, який отримав від експертів Індексу оцінку +2,5 бали. Серед інших суттєвих реформ зміни в антикорупційній сфері: до випуску потрапив закон, який запускає процес реформування АРМА. Також в цей період Верховна Рада ухвалила новий закон, який скасовує чинність закону 4555-ІХ, який обмежив незалежність НАБУ та САП і став однією з головних антиреформ за останні 10 років.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Закон про факторинг, +2,5 бала
Закон 4466-ІХ оновлює законодавство у сфері факторингу. Факторинг — це фінансова послуга, яка дозволяє компанії «продати» борг свого клієнта спеціалізованій факторинговій компанії (фактору) й одразу отримати більшу частину коштів, не чекаючи, поки клієнт заплатить борг. Раніше такі процедури регулювались окремими положеннями Цивільного кодексу. Ці норми були застарілими й не відповідали міжнародним стандартам. Через відсутність державного реєстру переданих боргів виникали суперечки та шахрайські схеми, коли один і той самий борг могли продати кільком компаніям.
Відтепер, щоб унеможливити подвійний продаж однієї і тієї ж вимоги створять електронний публічний реєстр відступлень прав грошової допомоги. В ньому фіксуватимуть кожну передачу боргу. Також з’явиться національна цифрова платформа факторингу — електронний майданчик, на якому компанії зможуть виставляти свої грошові вимоги на відкриті аукціони.
Грошові вимоги, що стосуються публічних закупівель (якщо виконавець захоче отримати гроші за роботу/послуги швидше, ніж прийде оплата від замовника), можна продавати фактору лише через електронний аукціон.
Закон уточнює, що договір фактору має містити основні умови співпраці — порядок і строки оплати, умови передачі прав вимоги, обов’язки сторін та порядок повідомлення боржника. При цьому сторони можуть укласти договір як з регресом, коли клієнт відповідає перед фактором у разі неплатежу боржника, так і без регресу, коли усі ризики неповернення боргу бере на себе фактор.
Закон про факторинг набуває чинності з 30 липня 2026 року, але не раніше, ніж після внесення змін до Цивільного кодексу. Окремі положення цього закону — про розкриття банківської таємниці у справах, що стосуються держав-агресорів та пов’язаних із ними осіб, а також під час захисту інтересів України в міжнародних судах — уже набули чинності. Однак не дуже зрозуміло, чому такі норми були включені до прикінцевих положень закону про факторинг, а не ухвалені окремим законом.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментар експертки
Ілона Сологуб, наукова редакторка ГО «Вокс Україна»:
«Сьогодні факторинг регулюється ст. 1077-1086 Цивільного кодексу, які окреслюють дуже загальну рамку цього процесу, припускаючи, що всі суттєві умови будуть описані в контракті. Тому ринок факторингу в Україні розвинений дуже слабко, і головними гравцями на ньому є великі банки, які мають юридичну спроможність та володіють значними масивами даних про клієнтів.
На відміну від Цивільного кодексу, який фактично змішує факторинг і колекторську діяльність, а також покладає всі ризики, що можуть виникати під час цих правовідносин, на фактора, закон про факторинг детально прописує права, обов’язки та відповідальність сторін, суттєві умови договору тощо таким чином, щоб визначити, хто саме бере на себе ризики, якщо вони виникають.
До того ж закон прописує створення електронного реєстру факторингових договорів, де сторони зможуть бачити свої угоди та перевіряти контрагентів (цей реєстр має створити уряд до набрання чинності законом), а також передбачає укладення договорів факторингу за результатами аукціону в електронній системі (вочевидь, ідеться про Prozorro.Продажі, хоча вона прямо й не згадується в законі). Якщо йдеться про публічні закупівлі, договори факторингу мають укладатися лише через електронний аукціон.
Розвиток факторингу — дуже позитивний крок. Він дозволить вирішити проблему браку обігових коштів у підприємств, коли вони здійснюють постачання продукції з післяплатою (це особливо актуально для публічних закупівель, де затримки з оплатою можуть становити кілька місяців)».
Посилення інституційної спроможності АРМА та нові правила управління арештованими активами, +2 бала
Влітку Президент підписав закон 4503-ІХ, який передбачає реформування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Прийняття закону було одним із зобов’язань України в рамках Ukraine Facility. Водночас варто зазначити, що цей крок відбувся зі запізненням — закон мали ухвалити ще в першому кварталі року, тому індикатор виконання зобов’язань було фактично прострочено.
Передусім новації закону стосуються процедури обрання та оцінки роботи голови АРМА. Відтепер керівника призначатимуть за результатами відкритого конкурсу. До складу конкурсної комісії увійдуть шість осіб — троє, делеговані Кабміном та троє — за поданням міжнародних партнерів з переважним правом голосу. Голову призначатимуть на п’ять років без можливості бути переобраним на другий термін.
Через три роки після призначення керівника Комісія із проведення незалежного зовнішнього оцінювання ефективності АРМА проведе аудит роботи агентства. До складу Комісії увійдуть затверджені Кабміном три представники від міжнародних партнерів, які надавали Україні технічну допомогу в сфері антикорупційної діяльності. Водночас щокварталу агентство зобов’язане оприлюднювати дані про кількість, вартість і стан активів, якими воно управляє, про доходи, витрати та результати управлінських рішень. З боку громадськості контролювати та оцінювати ефективність роботи Агентства буде Рада громадського контролю. До неї увійдуть дев’ять представників, обраних через онлайн-голосування. А також всередині АРМА будуть створені підрозділи внутрішнього контролю, які будуть проводити внутрішні перевірки та виявляти корупційні ризики серед співробітників.
Також зміни торкнулися й самої системи управління активами. Тепер передбачено офіційний процес ідентифікації активу, складання орієнтовного плану управління ним і створення так званого пулу активів. Це означає, що кожен актив повинен мати оцінку вартості, визначений порядок збереження та чітко описану стратегію управління. Передача активів в управління відбуватиметься за прозорими правилами: усі етапи конкурсного відбору фіксуватимуть в електронній системі, рішення ухвалюватимуть із врахуванням фінансової спроможності, досвіду та репутації компаній, а результати конкурсів і підписані договори будуть оприлюднюватись на офіційному сайті АРМА. А управителів будуть обирати через конкурентний відбір.
Коментар експерта
Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine:
«Закон 4503-ІХ передбачає ряд позитивних моментів. Зокрема, він унормовує процедури ідентифікації активів, вдосконалює управління різними типами активів, підвищує прозорість роботи АРМА, розблоковує управління корпоративними правами компаній, пов’язаних з державою-агресором та врегульовує питання арештованих санкційних активів.
На наш погляд, його прийняття — критично важливий крок для забезпечення прозорого та ефективного управління арештованими активами, що прямо впливає на процеси відбудови України. Але потрібно ще внести зміни до КПК України та прийняти підзаконну базу, які дозволять забезпечити функціонування оновленого механізму управління арештованими активами».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | +2,0 |
| Закон про державно-приватне партнерство | +1,0 |
| Закон, який відновлює незалежність НАБУ та САП | +2,0 |
| Посилення інституційної спроможності АРМА і нові правила управління арештованими активами | +2,0 |
| Зміни до Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату |
+0,1 |
| Державні фінанси | +1,0 |
| Закон про державно-приватне партнерство | +1,0 |
| Монетарна політика | +3,0 |
| Закон про факторинг | +2,5 |
| НБУ запроваджує нові євростандарти капіталу, ліквідності та кредитного ризику для банків і банківських груп |
+2,0 |
| Бізнес середовище | +0,5 |
| Закон про використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури |
+1,0 |
| Енергетика | 0,0 |
| Людський капітал | 0,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
