Після року вакцинації людство не вимерло. Найбільш популярні фейки про щеплення проти COVID-19

Що таке мРНК-вакцини і чому їх так бояться?

мРНК-вакцина працює шляхом введення в організм «інструкцій» для вироблення антитіл. Інструкції — послідовність матричної або інформаційної РНК, яка допомагає клітинам будувати специфічні для захворювання антитіла.

У чому особливість мРНК-вакцин? До початку пандемії коронавірусної хвороби  мРНК-вакцини не застосовували в медицині. Саме тому одними з перших з’явилися фейки про їхню небезпеку та ймовірну неефективність. Мовляв, раніше жодну мРНК-вакцину не ліцензували для використання, тож довіряти цим препаратам не можна. Утім, це не так. 

мРНК-вакцини безпечні та ефективні. Першими затвердженими для використання мРНК-вакцинами від COVID-19 стали преперати компаній Pfizer-BioNTech та Moderna. Дійсно, такі вакцини ніколи раніше не були схвалені регуляторами, оскільки аналогічних препаратів і вакцин дотепер не існувало. Однак мРНК-вакцини можуть бути навіть більш безпечними у використанні, ніж звичні нам вакцини, оскільки їх виробляють без використання інфекційних агентів. 

Щодо ефективності самої технології, дослідження показали, що мРНК-вакцини викликали стійкий імунітет проти інфекційних захворювань на тваринних моделях вірусу грипу, вірусу Зіка, вірусу сказу та інших. До того ж вакцини на основі РНК виготовляють відносно швидко та недорого. Процес їхнього виробництва нескладно стандартизувати та масштабувати, тож це допомагає швидко реагувати на спалахи вірусних захворювань. Вчені очікують, що технології мРНК-вакцин допоможуть у лікуванні ВІЛ, онкозахворювань, герпесу та аутоімунних захворювань

Один із найпоширеніших та найпопулярніших фейків про мРНК-вакцини: нібито вони можуть вплинути на генетичний код людини. Але насправді мРНК-вакцина не змінює ДНК. На цю тему є безліч фейків, які намагаються знайти для цього твердження «надійне» джерело. Однак, такі знахідки маніпулятивні.

• Наприклад, один із фейків посилається на рішення Верховного суду США, яке каже про те, що не можна запатентувати природну ДНК, але можна отримати патент на змінену ДНК (як відомо, генномодифіковані рослини й тварини патентуються). Проте це рішення не стосується ДНК людини. І з нього жодним чином не випливає, що мРНК вакцини змінюють ДНК.
• Деякі фейки посилаються на Роберта Кеннеді-молодшого, хоча він сам свою причетність до тверджень про зміну ДНК заперечив. 
• Інколи джерелом інформації стають псевдолікарі, яких позбавили медичної ліцензії через просування антинаукових тез. Проте поширювачі фейків про цей факт, звісно, не повідомляють.

Направді, мРНК-вакцини жодним чином не взаємодіють із нашою ДНК: мРНК ніколи не потрапляє в ядро клітини, де міститься ДНК. мРНК-вакцина змушує клітини виробляти антитіла та Т-лімфоцити, які в майбутньому, якщо людина «зустрінеться» з вірусом, знищать його одразу чи майже одразу після потрапляння до організму. Отже, людина або не захворіє взагалі або хворітиме легше, ніж якби вона не була вакцинована.

Для чого в мРНК вакцинах ліпідні оболонки? Коли разом із вакциною наночастинка мРНК потрапляє в організм, ліпідна оболонка, яка її захищає, зливається з мембраною клітини-мішені. Далі її вміст потрапляє в клітину і перетворюється на своєрідну інструкцію, яка навчає клітину синтезувати вірусні білки-антигени. Метод «упаковки» мРНК в ліпідну оболонку – це новітня розробка, яку почали застосовувати у вакцинах від Covid-19 виробники Pfizer та Moderna. Їхні вакцини показали дещо вищу ефективність, ніж вакцини вироблені «традиційними» методами.

Як вакцини від COVID-19 впливають на наш організм?

Із тим, що вакцини не можуть змінити ДНК людини, ми вже розібралися. Однак, фейки про небезпеку вакцин на цьому не закінчуються. Антивакцинатори щоразу вигадують нові «загрози» щеплень. Як і у випадку з попередніми фейками, є досить складні історії, в яких важко одразу визначити, де маніпуляція чи неправда. Але вистачає і відвертого абсурду. Розглянемо кілька прикладів:

• У соцмережах пишуть, що нібито вакцинація — це щеплення раковою ДНК, оскільки всі вакцини вирощують на ракових тканинах. Звісно ж, це — неправда. У вакцинах немає гену раку. Цей фейк «виріс» із неправильної інтерпретації дослідження опублікованого FDA (Управління з продовольства і медикаментів США). Дослідження стосувалося новітніх методів виявлення канцерогенних вірусів у клітинних субстратах, які використовують для виготовлення вакцин. Виробники вакцин виявляють такі віруси та відповідно не використовують такі субстрати для виробництва.
• Популярна «страшилка» серед антивакцинаторів: вакцина від коронавірусу нібито може стерилізувати або викликати безпліддя. Жодних доказів цьому немає. Цей фейк, як і інші, вигаданий, щоб маніпулювати емоціями людей. 

Що у складі вакцин від COVID-19?

Оксид графену, важкі метали, які працюють як чипи, пріони — це речовини, які нібито містяться у вакцинах і є небезпечними. Зокрема йдеться про ртуть та алюміній. Якщо не читати склад препаратів, то можна повірити, наприклад, таким фейкам у соцмережах:

• Вакцина від Pfizer-BioNTech містить 99% оксиду графену (небезпечного матеріалу, отриманого в результаті окиснення графіту). Цей фейк ілюструють фальшивими зображеннями з-під мікроскопу та «свідченнями» ексспівробітниці Pfizer, яка звільнилася з компанії задовго до початку розробки вакцини від коронавірусу. 
• Тімеросал (сполука ртуті) та ад’юванти алюмінію, які використовують у вакцинах як консерванти, надзвичайно небезпечні. Нижче ми пояснюємо, що не так із цим фейком.
• У вакцинах начебто є пріони, які спричиняють нейродегенеративні захворювання, тобто аномальне згортання білків у мозку. 

Насправді, склад вакцин є у відкритому доступі: жодна з них не містить оксиду графену чи пріонів. Та й загалом пріонні хвороби зустрічаються надзвичайно рідко, у США щороку реєструють близько 300 випадків.

Сполуки ртуті та алюмінію справді входять до складу деяких вакцин як консерванти. Проте у невеликих дозах вони безпечні для організму.

Наприклад, у вакцинах компанії Sinovac та Sinopharm, індійській Covaxin та російській EpiVacCorona є сіль алюмінію. Солі алюмінію безпечно використовують у вакцинах понад 70 років, і вони не становлять загрози для здоров’я.

Тімеросал – це консервант на основі ртуті, який безпечно використовують у вакцинах понад 80 років (із 2001 року – окрім дитячих вакцин). Немає жодних доказів шкоди низьких доз тімеросалу у вакцинах. Можливі лише незначні реакції,такі  як почервоніння і припухлість у місці ін’єкції. Тимеросал не накопичується в органах і не шкодить здоров’ю.

Чому системи США, ВООЗ, ЄС і Великої Британії фіксують численні побічні ефекти, якщо вакцини безпечні?

Усі основні вакцини від COVID-19 пройшли випробування та затверджені регуляторними органами. Вони безпечні для використання та ефективні. Фейки про побічні ефекти від вакцинації, які з’являються в соцмережах, переважно базуються на даних систем моніторингу ефектів вакцинації VAERS (США), VigiAccess (ВООЗ), EudraVigilance (ЄС) та YellowCard (Велика Британія). Автори дописів стверджують, що у цих системах є підтвердження негативного впливу вакцин: смерті (у тому числі підлітків і дітей), викидні та важкі побічні ефекти.

Проте ці системи містять лише повідомлення користувачів, а не перевірену лікарську інформацію. Жодна з цих систем не визначає, чи стала вакцина прямою причиною несприятливої події. Проте вони дозволяють виявити проблеми, які потребують ретельного дослідження. 

Нагадуємо, що вакцина може викликати побічні реакції, і це цілком нормальне явище. Як правило, ці симптоми зникають вже за кілька днів. Вони свідчать, що вакцина діє, а імунна система «навчається» атакувати вірус. Водночас відсутність «побічки» не означає, що ефекту від вакцини немає. Сила побічних реакцій залежить від індивідуальних особливостей організму. Найбільш поширені побічні ефекти після щеплення від коронавірусу — слабкість, озноб чи жар, головний біль, біль у м’язах, нудота. Іноді на місці ін’єкції на руці може з’явитися припухлість та почервоніння, і воно може боліти. Серйозні побічні ефекти трапляються вкрай рідко.

Нас усіх чипують?

І на завершення — вічнозелена тема: чипізація через вакцини. Наскільки б абсурдно не звучали заяви про чипи в голках або у самій вакцині, такі фейки поширюють безперервно. Щоразу антивакцинатори вигадують щось нове: про вміст у вакцинах білку магнето, який працює як чип; про те, що до місця ін’єкції притягуються монетки; про наявність у мережі баз вакцинованих у відкритому доступі; про те, що телефони з NFC та RFID-сканери виявляють у вакцинованих чипи. Розбираємося з усім абсурдом із соцмереж:

• Генетично модифікований білок магнето не міститься в жодній із вакцин проти COVID-19. Його ніколи не випробовували на людях.
• Вакцини проти COVID-19 не містять металів або мікрочипів, які могли б притягувати магніт. А щоб перевірити, чи монетки притягуються до місця вакцинації, проведіть власний експеримент. 
• Відкриті бази вакцинованих виявилися всього лише жартом IT-шників. На відео автори фейку показали консоль (інтерфейс командного рядка) операційної системи Linux.
• Ще раз наголошуємо: у вакцинах немає чипів, а над відео, де телефони з NFC та RFID-сканери реагують на чипи, добре попрацювали спеціалісти (насправді не завжди добре, інколи монтаж дуже очевидний). Розташувати інший пристрій за кадром, змінити його назву чи просто змінити частину відео — не таке вже й складне завдання, якщо потрібно поширити чергову теорію змови.

Фейки про вакцини поширюють різні люди – як переконані антивакцинатори, так і, наприклад, російські боти, які хочуть створити в українському суспільстві ще одну точку напруги, а для уряду – проблему з перевищенням можливостей медичної системи. Як бачимо, прийоми, за допомогою яких фейки про вакцини намагаються здаватися правдою та привернути нашу увагу, стандартні – апеляція до емоцій, маніпуляція висновками справжніх досліджень, посилання на фальшиві авторитети або приписування відомим людям висловлювань, яких вони не казали, оперування незрозумілими термінами, щоб здаватися «науковими», пряма підробка фото та відео.

Тож будьте пильними: читайте VoxCheck, шукайте інформацію в надійних джерелах та не лінуйтесь перевіряти все, що побачите в соцмережах або почуєте від друзів, знайомих чи на телебаченні.