Досягнення 2024 року: які сфери зазнали суттєвих змін?

Цього року уряд дав старт системі єДозвіл (+2 бали). На платформі можна отримати дозволи у сфері охорони праці, отримати чи анулювати ліцензії на різні види діяльності, подати скаргу на органи ліцензування. Це експериментальний проєкт, розрахований на два роки, після чого він має запрацювати на постійній основі. Також у рамках цифровізації платникам податків дозволили долучатися до розгляду матеріалів скарг чи перевірок у форматі відеоконференції, а юрособи отримали можливість користуватися Дія.Підписом (+ 2 бали) — раніше ця опція була доступна лише для фізосіб. 

Аби підтримати український бізнес і підвищити впізнаваність українських продуктів, у тому числі за кордоном, уряд дозволив безкоштовно використовувати торговельну марку «Зроблено в Україні» (для цього розробили брендбук).

Чимало реформ із регулювання бізнесу були впроваджені в рамках євроінтеграції. Так, Верховна Рада оновила положення Митного кодексу (+2 бали), які врегульовують діяльність митних брокерів, а Кабмін затвердив технічний регламент з безпечності хімічної продукції (+1,25 бали). Документ вимагає реєструвати всі хімічні речовини, які виробляють, імпортують та постачають на ринок в Україні в обсягах понад одна тонна на рік. 

Європейські стандарти почали впроваджувати і в фармацевтичній галузі. Аби запобігти потраплянню фальсифікованих лікарських засобів до пацієнтів, виробники ліків мають маркувати їх за допомогою унікального ідентифікатора (двовимірного штрих-коду). А наносити інформацію рекламного характеру на пакування лікарських засобів заборонено. 

Україна розпочала процес приєднання до єдиної роумінгової зони ЄС (+1,5 бали). У перспективі українці в країнах ЄС та європейці в Україні зможуть користуватися послугами мобільного зв’язку в режимі «Роумінг як вдома» (RLAH) без додаткової оплати. З 2022 р. такі послуги пропонують українські оператори, проте вони діють з обмеженнями (до прикладу, можуть працювати не у всіх країнах). 

Декілька змін стосувалися автомобільних перевезень. По-перше, Міністерство інфраструктури поклало на перевізників обов’язок страхувати свою відповідальність за шкоду, заподіяну пасажиру, його багажу чи вантажу, укладаючи зі страховою компанією договір страхування без залучення пасажира (+1,5 бали). Аби легалізувати роботу автостанцій та поліпшити якість їхніх послуг, уряд запустив електронний Перелік автостанцій (+1,5 бали). До автобусних маршрутів включатимуть лише ті автостанції, які зареєструються на електронному сервісі. Станом на кінець 2024 це вже зробили близько 300 автостанцій. 

У будівельній галузі спрощення стосується іноземців: уряд дозволив їм будувати в Україні без отримання ліцензії (+1,75). Замість цього вони подаватимуть до органу ліцензування декларацію з інформацією про нерезидента, його постійне представництво, фактичну адресу здійснення діяльності в Україні, назву виду діяльності та дозвільного документа, замість якого подається декларація. Для підвищення доступності послуги декларацію можна подавати як через центр надання адмінпослуг, так і через Дію. 

Не обійшлося і без антиреформ. Перша з них — закон про доброчесне лобіювання (-0,5 бали). Про необхідність ухвалення такого закону довгий час говорили як українські громадські організації, так і наші міжнародні партнери. Проте ухвалений документ не вирішує питання з «тіньовим» лобізмом. Так, хоча лобісти зобов’язані зареєструватися й отримати відповідний статус, притягнути до відповідальності тих, хто цього не зробив, майже неможливо. Водночас закон не розмежовує належним чином поняття «лобізму» та «адвокації», чим створює ризики для громадян та громадських організацій. 

Друга антиреформа — закон про «клуб білого бізнесу» (-1,5 бала). Він пропонує певні преференції (мораторій на податкові перевірки, швидше бюджетне відшкодування) підприємствам, які сплатили за рік податок на прибуток в обсязі не меншому, ніж в середньому в галузі. Отже, фактично до «клубу» зможе потрапити лише великий бізнес. Такий крок створює нерівні умови роботи для підприємств, і тому визначений як антиреформаторський. 

Найважливіша і найочікуваніша реформа в правоохоронній сфері — ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального Суду (МКС). Закон отримав від експертів +4 бали (востаннє настільки суттєву подію експерти фіксували в 2020 році). Україна підписала Римський статут у 2000 році, а юрисдикцію МКС визнала у 2013 році. Проте процес ратифікації документу затягнувся, зокрема через поширені перестороги про можливе переслідування МКС українських військових. Насправді після ратифікації Україна стає повноцінною учасницею МКС із правом впливати на ухвалення рішень, вносити зміни до Статуту, голосувати за кандидатів на посади суддів, номінувати власних кандидатів на ці посади, затверджувати розподіл бюджету для розслідування воєнних злочинів і впливати на розподіл коштів із Цільового фонду захисту постраждалих.

Ключовою реформою, спрямованою на боротьбу з корупцією, стала ліквідація медико-соціальних експертних комісій зі встановлення інвалідності (+3 бали). Замість неї з січня 2025 року діє система оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами лікарів-практиків. Їх формують в електронній системі з тих спеціалістів, які потрібні для оцінки стану конкретного пацієнта, напередодні оцінювання. Тобто пацієнти заздалегідь не знатимуть склад експертної команди, а лікарі завчасно не знатимуть, кого саме будуть оцінювати. Згодом громадянам дозволили проходити оцінювання разом зі своїм адвокатом, законним представником, лікарем чи фахівцем із реабілітації та здійснювати аудіо- чи відеофіксацію оцінювання (+2 бали). У разі незгоди з рішенням комісії ці записи можна використати для його оскарження. 

Для боротьби з корупцією у будівельній сфері парламент зобов’язав публічних замовників відкривати інформацію про всі ціни на будівництві (+ 2 бали). Разом із договором на закупівлю будівельних робіт замовник буде оприлюднювати на Prozorro дані про вартість будівельних матеріалів, країну їх походження, кількість будівельних матеріалів та ціни на супутні послуги (заготівля будматеріалів, склад, транспортування). 

Резонансною подією в антикорупційній сфері став закон про угоди з визнання винуватості у справах про корупційні правопорушення. Громадськість розкритикувала першу редакцію законопроєкту, оскільки в ній умова про видачу спільників для зменшення покарання не була обов’язковою. Це дозволило б підозрюваному просто відкупитися від покарання. Закон, який в результаті ухвалила Верховна Рада і який потрапив до Індексу (+1 бал), усунув ці прогалини: суд може зменшити покарання обвинуваченому в корупції, якщо він викриє співучасників та компенсує завдані збитки. Попри високі штрафи, які суд може призначити як додаткове покарання для корупціонера, закон не передбачає обовʼязкової конфіскації майна обвинуваченого. 

Наприкінці року фокус уваги змістили на питання боротьби з підкупом іноземних посадових осіб (+1 бал). Якщо юридична особа намагається підкупити посадову особу іноземної держави, то до неї можуть зостосувати податкові санкції (штрафи чи документальні позапланові перевірки), заборонити здійснювати окремі види діяльності (участь у публічних та оборонних закупівлях, приватизації, державно-приватному партнерстві тощо), користуватися державними пільгами, коштами міжнародних технічних проектів та державної допомоги, набувати статус резидента Дія.Сіті тощо. 

Парламентарі розпочали довгоочікуване перезавантаження державних органів. Спочатку ухвалили закон, який змінив процедуру обрання членів БЕБ (+1,5 бала). Кількість членів конкурсної комісії для призначення керівника БЕБ скоротили з 9 до 6 осіб, трьох з яких призначатиме Кабмін, трьох — представники міжнародних організацій. За аналогічним принципом оновили й процедуру обрання голови ДМС (+2 бали). Через рік після призначення голів буде проведено незалежний аудит їхньої діяльності, негативний висновок якого буде підставою для звільнення. 

Реформи не оминули і судову сферу. Парламент ухвалив закон, який дозволяє запроваджувати Єдину судово-інформаційну систему (ЄСІТС) частинами, тобто почергово запускати підсистеми ЄСІТС. А також змінив правила складання суддями кваліфікаційного іспиту (+1 бал). Високий поріг для когнітивного тесту (не менше 75% правильних відповідей) скасували, тепер його встановлюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів. Натомість високий поріг (не менше 75% від максимально можливого балу) встановили для професійних тестів — з історії державності, права, відповідної спеціалізації суду та практичного завдання. 

Уряд розширив повноваження Держаудитслужби (ДАСУ) та призначив її координатором боротьби з шахрайством у взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) (+2 бали). ДАСУ збиратиме інформацію про можливе шахрайство з коштами ЄС, керуватиме розробкою Національної стратегії для захисту фінансових інтересів ЄС та готуватиме законодавчі пропозиції для її виконання. 

Наприкінці року Президент підписав довгоочікуваний закон про посилення повноважень Рахункової палати України (РПУ) (+2 бали). РПУ зможе перевіряти видатки й доходи не лише держбюджету, а й місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, а також витрачання коштів міжнародної допомоги. Змінили й процедуру обрання голови і членів РПУ: їх обиратиме дорадча група за участі міжнародних експертів. 

Варто згадати й реформи, пов’язані з плануванням бюджету й адмініструванням податків. Після відновлення середньострокового планування державного бюджету обов’язок планувати бюджет у середньостроковій перспективі повернули й на місцевий рівень (+2 бали). Місцевій владі дозволили затверджувати бюджети з дефіцитом або профіцитом за загальним фондом, якщо вона купуватиме ОВДП на термін понад 1 рік. Держказначейство щомісяця звітуватиме про стан місцевих боргів та надані місцеві гарантії.

Цього року уряд продовжив спроби детінізації виробництва та обігу спирту і пального. Спершу традиційні паперові акцизні марки замінили на електронні з унікальними кодами (+1 бал). Громадяни зможуть сканувати продукцію за допомогою застосунку Дія, перевіряти легальність і походження товару та надсилати скарги в разі порушень. А з 1 квітня 2025 р. до 1 січня 2030 року виробники спирту (крім виробників біоетанолу) сплачуватимуть акциз відповідно до максимального обсягу виробничих потужностей, аби вони не ухилялися від сплати акцизу через заниження обсягів виробництва (+0,5 бала). 

Варто згадати і закон про підвищення податків, який наші експерти віднесли до реформаторських (+1 бал). Він підвищує ставку військового збору для фізосіб з 1,5% до 5% від доходу та запроваджує обов’язок сплачувати військовий збір для платників єдиного податку (1% від доходу) та для ФОП І, ІІ, IV груп (10% від мінімальної заробітної плати). Депутати та уряд пішли на такий крок, оскільки підвищення податків необхідне для фінансування армії. 

Верховна Рада оновила закон про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні (+2 бали). Він розширив повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР): вона зможе розслідувати правопорушення на ринках капіталу. А щоб підвищити довіру учасників ринку до комісії, запровадили конкурсну процедуру обрання голови та членів комісії з урахуванням їхньої ділової репутації. 

Ще однією регуляцією євроінтеграційного характеру є закон про рейтингування (+1 бал). Він встановлює єдині правила для визначення та використання рейтингів у фінсекторі, а також вимоги до роботи рейтингових агентств відповідно до європейських стандартів.

Найбільше балів у цьому напрямку отримав закон про медичний канабіс (+2 бали), який дозволяє в Україні обіг канабісу в медичних цілях. Такими препаратами зможуть лікуватися військовослужбовці з посттравматичним синдромом, тривожними розладами, а також пацієнти з епілепсією, онкохворі та хворі, які страждають від хронічного болю. Ці лікарські засоби відпускатимуть виключно за електронним рецептом відповідно до медичних показань. 

Для збільшення доступності ліків для пацієнтів уряд оновив процедуру доповнення Національного переліку лікарських засобів (+1,75 бали). Рекомендовані ВООЗ ліки дозволили включати до Національного переліку без державної оцінки медичних технологій, якщо їх випускають в Україні як мінімум чотири виробники. Крім того, з 1 січня 2025 року завозити ліки в Україну можуть не лише офіційні виробники-експортери, а й уповноважені виробником дилери. А вже з липня 2025 р. всі аптеки мають приєднатися до програми «Доступні ліки» (+1,5 бали). Наразі це обов’язково для аптек при лікарнях, інші аптеки можуть приєднуватися до програми добровільно. 

Розширити доступ до медичних послуг мають постанови, які регулюють застосування телемедицини. Спочатку Кабмін дозволив використовувати телеконсультування під час реабілітації пацієнтів (+1 бал), а згодом — у роботі екстреної медичної допомоги (+1,25 бали). Для пришвидшення надання медичних послуг уряд запустив Кабінет пацієнта в Дії (+1,5 бала). В застосунку громадяни зможуть обирати сімейного лікаря, розривати декларацію, записуватися на прийом, а також матимуть доступ до власних персональних даних центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я. 

Довгоочікуваний закон, який забороняє діяльність релігійних організацій із центром в РФ та тих, які підтримують збройну агресію проти України, отримав від експертів +3,5 бала. Державна служба України з етнополітики і свободи совісті (ДЕЕС) може перевіряти зв’язок релігійних організацій з РПЦ та забороняти їхню діяльність у разі виявлення порушень. Втім, міжнародні організації критикують цей закон за посилення ролі держави в регулюванні релігії та наступ на свободу віросповідання. 

Декілька суттєвих змін відбулося у сфері освіти. Перш за все, це закон про індивідуальні освітні траєкторії (+3 бали). Студенти зможуть коригувати тривалість навчання: закінчити 4-річну бакалаврську програму за три роки або подовжити навчання на 6-8 років (збільшувати тривалість навчання можна буде лише після закінчення воєнного стану). А також будуть доступні міждисциплінарні освітні программ. Вступаючи на них, студенти зможуть обирати конкретну спеціальність через 1-1,5 роки навчання за універсальною програмою. 

Більшої гнучкості навчальному процесу надає і новий Державний стандарт профільної середньої освіти (+2 бали). Він дозволяє учням академічних ліцеїв, професійно-технічних закладів, фахових передвищих та спеціалізованих закладів обирати профілі навчання: математичний, STEM, IT чи мовно-літературний. Але за бажанням учні можуть поглиблено вивчати додаткові предмети з інших профілів. Зміни почнуть діяти з 2027 року, а цього року розпочнеться пілотування стандарту. 

Минулого року парламент ухвалив закон про застосування англійської мови в Україні (+3 бали). Він впливає як на сферу державного управління, так і на освіту. Англійська мова стане обов’язковою для вивчення на всіх освітніх рівнях, в тому числі і в закладах дошкільної освіти. При цьому держава бере на себе зобов’язання сприяти розвитку цифрових платформ для вивчення англійської. Закон впливає і на культурну сферу. Кінотеатри, які транслюватимуть фільми мовою оригіналу у прайм-тайм, (мінімум 8 сеансів на місяць, два сеанси на тиждень) зможуть отримати компенсацію від держави. Так парламентарі усунули положення початкової редакції законопроєкту, яке викликало суспільний резонанс, про обов’язок кінотеатрів транслювати фільми мовою оригіналу без українського дубляжу. 

По-третє, нарешті оновили закон про дошкільну освіту (+1 бал). Ухвалення нового закону було частиною реформ за Планом Ukraine Facility, оскілька редакція закону 2001 року суттєво застаріла. Закон вперше визначає гарантований обсяг часу на безкоштовну дошкільну освіту — 11 годин на день, а також передбачає розбудову ясел, які прийматимуть дітей з 3 місяців. Крім того, він визначає нові форми організації дошкільної освіти: мобільний садок, сімейний садок, міні-садок, центр педагогічного партнерства, центр розвитку дитини. Важливо те, що інклюзивний підхід поширюється й на дошкільну освіту. 

Уряд розпочав створення Соціального порталу Мінсоцполітики (+2 бали). Функціонал системи дасть можливість дистанційно подати заяву на отримання соціальних послуг, залишити повідомлення про тих, хто потребує соціальної підтримки, та відслідковувати у системі статус звернення. Планується, що система допоможе зменшити час очікування призначення послуги. 

Цифровізація не оминула і соціальних послуг для військових. Наприкінці року Кабмін оголосив про старт експериментального проєкту з цифровізації послуг для військових, ветеранів і членів їхніх родин (+1 бал). Через застосунок Дія можна буде оформити статус особи з інвалідністю внаслідок війни, пенсію за інвалідністю, грошову допомогу, сформувати запит на засоби реабілітації, оплату житлово-комунальних послуг тощо. 

Окрім цього, уряд автоматизував процес надання статусу учасника бойових дій (+2,25). Дані про участь у бойових діях вноситимуть до Єдиного державного реєстру ветеранів війни протягом 5 днів після початку виконання бойового завдання, і надаватимуть статус учасника всім, чиї дані є в Реєстрі. Це значно спрощує процес для військових, правоохоронців і добровольців. Також на законодавчому рівні закріпили статус е-посвідчення ветерана як основного документа для засвідчення статусу (раніше статус основного документа мало паперове посвідчення). 

Верховна Рада дозволила іноземцям та особам без громадянства, які захищають Україну, отримувати посвідки на тимчасове проживання або іммігрувати навіть якщо їхні документи протерміновані. Члени сімей цих військових матимуть право на тимчасове проживання.

Не оминули увагою й права внутрішньо переміщених осіб. На початку року удосконалили порядок надання ВПО житла для тимчасового проживання. Місцевій владі заборонили не брати на облік ВПО, які потребують тимчасового житла, через відсутність житлового фонду. Так на місцях зможуть порахувати, скільки громадян потребують тимчасового житла, але постанова не пояснює, як мотивувати громади створювати такі житлові фонди. Наприкінці року ВПО включили до категорій осіб, які мають першочергове право на компенсацію за зруйноване житло. В першу чергу з числа ВПО на компенсацію можуть розраховувати пенсіонери, особи з інвалідністю ІІІ групи, громадяни, які мають на утриманні дитину до 6 років, двох неповнолітніх дітей чи дитину з інвалідністю і самотні батьки, які виховують дитину до 14 років. 

Дещо менше реформ цього року зафіксували у сфері трудових відносин. Серед основних подій на ринку праці — правове врегулювання праці домашніх працівників (+1 бал). Закон офіційно визначає такий вид трудової діяльності як «домашня праця» та заохочує тих, хто працює по господарству, укладати трудові договори з працедавцями, щоб мати ті самі гарантії й права, що й інші учасники трудових відносин. 

Децентралізація: прозорість на місцях

Декілька реформ стосувалися місцевого самоврядування. Для підвищення прозорості діяльності органів влади на місцях парламент ухвалив закон, який зобов’язує місцеві ради вести записи пленарних засідань і зберігати їх щонайменше 5 років (+2 бали). Після скасування воєнного стану засідання мають транслюватися в реальному часі. Додатково посилити контроль громадськості за діяльністю владних органів має і закон «Про публічні консультації» (+1,5 бал). Він запроваджує обов’язкові публічні консультації органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з громадськістю при ухваленні будь-яких управлінських рішень. Громадяни зможуть долучатися до обговорення як фізично (під час публічних обговорень, адресних консультацій) так і онлайн через електронну платформу для громадських консультацій. Документ набере чинності за рік після скасування військового стану. 

Для посилення самостійності та спроможності громад уряд дозволив їм залучати кредитні кошти (+1 бал), а пізніше парламент розширив їхні повноваження у сфері міжтериторіального й транскордонного співробітництва (+1 бал).

Декілька важливих змін торкнулися екології. Уряд ухвалив Порядок функціонування державної системи моніторингу довкілля (+2 бали). Підприємці та держава зможуть подавати екологічну інформацію через платформу «ЕкоСистема», яка має бути сумісна із аналогічними європейськими системами. Українці матимуть безперешкодний доступ до цієї інформації й зможуть відслідковувати дані моніторингу якості повітря, води, грунтів, стану лісів, біологічного різноманіття та управління відходами. 

Інші суттєві зміни були спрямовані на виконання індикаторів Ukraine Facility. По-перше, в уряді затвердили Національну стратегію протимінної діяльності (+1,5 бала), яка передбачає компенсацію витрат за гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. По-друге, парламентарі ухвалили рамковий закон про державну кліматичну політику (+1 бал), яка має орієнтуватися на досягнення кліматичної нейтральності через зменшення викидів парникових газів. Для цього держава планує фінансово підтримувати бізнес, який намагається зменшити викиди парникових газів, і скорочувати підтримку підприємств, які не відповідають вимогам низьковуглецевого розвитку. 

Додатковим стимулом до екологічної модернізації підприємств має стати закон про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення (+1 бал). Він впроваджує інтегровані довкіллєві дозволи на провадження діяльності підприємств. Отримати дозволи зможуть ті підприємства, які провели екологічну модернізацію свого обладнання і впровадили європейські практики зменшення промислового забруднення.